РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ НАВЧАННЯ ГРАФІЧНОЇ ГРАМОТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.
2.1. Забезпечення процесу вивчення елементів графічної грамоти
учнями початкових класів
Становлення і розбудова України, як національної держави, ставить важливі і відповідальні завдання перед освітньою галуззю. Закон України " Про освіту " та Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття" принципово змінили мету школи - від засвоєння учнями знань до всебічного розвитку людини, як особистості та найвищої цінності суспільства.
Початкова освіта, як складова частина загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності. Тому у доборі змісту враховується його наступність і неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку, реалізація принципів індивідуалізації, гуманізації навчально-виховного процесу.
В останній час відбулися деякі зміни в уявленні про структуру змісту навчання [66, 67, 159]. До нього включають знання, уміння, досвід творчої діяльності і норми відношення до світу. Таке розчленування змісту з урахуванням залежностей між його елементами дозволяє вдосконалювати дидактичний процес сучасної школи. Прогрес техніки висуває перед нею нові завдання, пов'язані не лише із засвоєнням елементарних технічних знань та навичок, а і розвитку пізнавальної діяльності, узагальнених прийомів роботи, умінню самостійно оволодівати новими знаннями уміннями і навичками. У зв'язку з цим особливого значення набуває функціонування початкової школи, яка повинна забезпечити оволодіння школярами прийомами вирішення завдань конструктивного характеру і підвищити рівень їх практичної готовності до самостійної діяльності. Одним із напрямків вирішення нових завдань є вивчення молодшими школярами елементів графічної грамоти, адже саме їм належить важлива роль у формуванні прийомів уяви учнів.
Будь-яке графічне вираження є узагальненим і абстрагованим вираженням залежностей. У той же час воно є наочним засобом, який дає змогу перевести розв'язок задачі із абстрактно-словесного у конкретний план. Вже сам наочний образ у мисленні проходить певну схематизацію. У кресленні чи графічній схемі ця схематизація наочного образу досягає найбільш повного завершення, однак риси конкретності при цьому залишаються.
Як уже відмічалося при аналізі літератури [86, 145] формування прийомів уяви в учнів як при складанні креслення, так і при його читанні проходить у два етапи. Забезпечення послідовного проходження обох етапів створює належні умови для формування на першому з них виконання практичної дії з опорою на сприйняття реального предмета, а на другому - перенесення в уявну сферу, тобто виконання її в думці.
Перш ніж розглянути забезпечення процесу вивчення елементів графічної грамоти учнями початкових класів і встановити коло знань, умінь та навичок, якими оволодівають школярі при цьому, необхідно чітко визначитися, що собою являє графічна діяльність. На основі досліджень О.Д.Ботвіннікова і Б.Д.Ломова [27] графічною діяльністю можна вважати проведення спостереження за предметом, виконання вимірювань цього об'єкта та побудова його зображення за певними правилами. Тому у процесі вивчення елементів графічної грамоти слід враховувати особливості графічної діяльності і формувати та розвивати знання, уміння й навички спостерігати, вимірювати, читати і виконувати креслення. Як було з'ясовано у першому розділі дисертації найбільшими можливостями для цього у початковій школі володіють уроки трудового навчання, математики та образотворчого мистецтва. Саме при їх проведенні і розглянемо можливості для вивчення елементів графічної грамоти молодшими школярами.
На основі аналізу, проведеного у третьому параграфі першого розділу можна розглянути процес вивчення елементів графічної грамоти учнями початкової школи на уроках математики. Елементи графічної грамоти у змісті математики закладені у графічній наочності та у завданнях графічного змісту. Саме можливості цих складових і вивчалися на предмет забезпечення вивчення елементів графічної грамоти учнями початкової школи.
Форми наочності, що вводяться у підручники для початкових класів є одним з важливих складових графічної підготовки учнів. М.Е.Боцмановою вони діляться на такі основні групи [28, С.14]:
1. Малюнки, що дають можливість замінити розв'язання задачі простим перерахунком зображених предметів називаються "предметно-ілюстративними". Вони зображають окремі предмети, про які говориться в задачі, а також ілюструючі сюжет задачі зображення рахункового матеріалу. Такі малюнки не визначають математичної структури задачі; а відображають її точний кількісний результат.
2. Малюнки, що розчленовують істотні дані і відділяють їх від неістотних, відображають математичну структуру задачі називаються "предметно-аналітичними". Вони зображають окремі предмети, про які говориться в умові задачі, і відображають за допомогою певного просторового розподілу цих зображень кількісні співвідношення між даними в узагальненому вигляді.
3. Абстраговані просторові схеми і креслення, що відображають кількісні відношення між даними задачі.
Як показав аналіз завдань графічного змісту, проведений у першому розділі, у підручниках математики для початкової школи серед різних форм наочності майже у всіх класах переважає предметно-ілюстративний малюнок. Значно меншу роль відіграє предметно-аналітичне зображення. Схеми і креслення у підручниках застосовуються в основному для зображення відрізків шляху в задачах на рух і відстань, а також ділянок в задачах на визначення площ.
Дослідження М.Е.Боцманової переконливо доводять [28], що використання предметно-аналітичних малюнків скорочує час розв'язування задач у другому класі на 66,7% учнів, у третьому - на 83,3%, у четвертому - на 69,2%. Ці дані підтверджують думку про те, що предметно-аналітичні малюнки значно впливають на логічне мис
- Київ+380960830922