РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВА СТРУКТУРА
ТА МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Програмно - цільова структура і обсяг проведених досліджень визначились поставленою метою й колом завдань, що вирішувались. При виконанні роботи були використані комплексні методичні підходи, що включали методи історичної аналогії, структурно-логічного аналізу, системний і медико-статистичний метод, а також методи концептуального й математичного моделювання.
Відповідно до мети і програми досліджень були визначені предмети, об'єкти досліджень та їх обсяги. (рис. 2.1)
Об'єктом дослідження було визначено медичне забезпечення населення міста Києва, що проживає на території, і яке за прогнозом, потрапляє у зону катастрофічного затоплення.
Предметами дослідження були визначені санітарні втрати серед населення, що потрапляють у зону катастрофічного затоплення та сили, формування і медичні заклади територіальної ланки державної служби медицини катастроф, що приймають участь у ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Для вирішення поставлених завдань було вибрано населення міста Києва, як типового представника великих міст, що проживає у басейні р. Дніпро.
Цей вибір обумовлювався декількома причинами.
По - перше, у безпосередній близькості від міста уверх за течією ріки Дніпро розташована гребля Київської гідроелектростанції, при руйнуванні якої може виникнути катастрофічне затоплення території міста Києва.
По - друге, на відносно невеликій території міста, що дорівнює 825 кв. км, проживає 2630 тисяч чоловік, що визначає велику щільність населення - 3187 чол./кв.км. Це у свою чергу збільшує потенційну небезпеку щодо виникнення масових уражень серед населення при розвитку катастрофічної повені.
По - третє, існуюча система макроструктури міста, в тому числі система
охорони здоров'я та територіальної ланки державної служби медицини катастроф м. Києва, відбиває побудову аналогічних структур в інших великих містах, таких як Дніпропетровськ або Запоріжжя, територія яких теж може потерпіти внаслідок катастрофічного затоплення.
Відповідно до розробленої програми дослідження проводились у декілька етапів.
Перший етап досліджень був присвячений вивченню та кваліметричній оцінці сил, формувань і лікувальних закладів, що визначені Головним управлінням охорони здоров'я Київської міської держадміністрації до складу ДСМК. Були обстежені 61 лікувально-профілактичні заклади, з метою визначення їх можливостей у наданні екстреної медичної допомоги за умов надзвичайних ситуацій. При цьому враховувались наявність потрібних профільних відділень, укомплектованість штатів лікарів і середніх медичних працівників, забезпечення засобами надання екстреної медичної допомоги. Особлива увага нами зверталась на 2 лікарні - центральну міську лікарню і клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, ліжковий фонд яких визначений Головним управлінням охорони здоров'я міськдержадміністрації для госпіталізації постраждалих при природних і техногенних катастрофах, Київська міська станція швидкої медичної допомоги, частина виїзних бригад якої визначені як спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги, що призначені для роботи безпосередньо у вогнищі надзвичайної ситуації.
Вивченню підлягали спеціалізовані, загально профільні лікарські й фельдшерські виїздні бригади ШМД їх штати. Була проаналізована їх робота за основними показниками за період 1998 - 2000 роки. Вибірковим методом був проведений аналіз роботи кожної групи виїзних бригад, що дозволило у подальшому встановити середню спроможність у наданні медичної допомоги на догоспітальному етапі.
Окремо були визначені можливості у наданні екстреної медичної допомоги медичним мобільним загоном (шпиталем) швидкого реагування МНС України, з урахуванням його роботи при ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічної повені у Закарпатті (1998), Турецькій Республіці (1999) та у ході тактико - спеціальних навчань, в тому числі міжнародних Paf end Redy (Харків, 2000) та "Закарпаття - 2000" (Ужгород, 2000).
Другий етап роботи передбачав розробку методики підходів до визначення величини і структури санітарних утрат серед населення при катастрофічному затопленні території міста та розробку багатоваріантного прогнозу медико - санітарної обстановки у зоні надзвичайної ситуації.
В нашій роботі під зоною катастрофічного затоплення розумілась територія міста, в межах якої можливе затоплення у випадку пошкодження або руйнування споруд напірного фронту Київського гідровузла. В залежності від наслідків впливу хвилі прориву на споруди й людей, відповідно до [86], були виділені дві основні зони катастрофічного затоплення.
До першої зони (надзвичайно небезпечного затоплення) належить територія, через яку хвиля прориву висотою 4 і більше метрів і швидкістю руху більше 20 км/год. проходить протягом однієї години з моменту виникнення.
До другої зони (швидкої течії) відноситься територія, яку хвиля прориву проходить від однієї до чотирьох годин після утворення, із швидкістю до 10 - 15 км/год.
При визначення можливої території зони затоплення застосовувались комплекс комп'ютерних програм "Каскад" (запропонований Штабом ЦО України, 1989) та розроблена з участю здобувача оригінальна комп'ютерна модель "Повінь", використання якої забезпечувало визначення величин і структури санітарних втрат.
Методику розрахунку було реалізовано на сумісному ПЕОМ типу IBM Intel Pentium 100 із використанням мови програмування Borland TURBO Pascal 6.0 у вигляді незалежної комп'ютерної програми, що працює у середовищі OS/2, DOS 6.21 та Windows 95.
Для реалізації комп'ютерної моделі "Повінь" була необхідна така
мінімальна конфігурація: "PC Intel Pentium 100/16/HDD 620/FDD 3 /SVG