Розділ 2
Лексико-семантична диференціація найменувань
осіб за професією у металургійній терміносистемі
2.1. Тематичне членування агентивно-професійних найменувань
Вивчення семантичної структури терміна, як і загальновживаного слова, не може
бути побудоване на аналізі ізольованого, окремо взятого одного терміна. Ще
академік М.М.Покровський зазначав, що історія значень відомого слова буде для
нас тільки тоді зрозумілою, якщо ми будемо вивчати це слово в зв'язку з іншими
словами [129, 75].
"У термінологічній системі терміни обов'язково об'єднані й організовані, і ця
об'єднаність і організованість – відображення стану реалій і понять тієї галузі
людської діяльності, яка зафіксована в галузевій термінології" [43, 52].
Терміни будь-якої галузі знання традиційно розподіляють на групи не за мовною,
а за зовнішньою для мови ознакою, оскільки їх поєднує близькість тих реалій і
понять, які вони називають. Проте ця обставина не дає підстав для відмови від
лінгвістичного аналізу таких термінологічних угруповань (тобто спеціальних
слів, об'єднаних за екстралінгвальними критеріями), бо саме у зв'язку лексики,
особливо термінологічної, з позамовною дійсністю і полягає її суттєва
особливість порівняно з іншими сферами мови. Погоджуємося з думкою В.Н.
Прохорової, що методологічно правильними є ті праці вчених, де виділення
тематичної групи – лише вихідний крок для встановлення семантичних мовних
зв'язків, а не просто констатація тих явищ, які обумовлені логічними зв'язками
слів і "предметів".
Особливо плідним, на думку Ф.П. Сорокалєтова [156, 21], є аналіз тематичних
груп у системі термінології, де термін однієї галузі знань, виробництва і ін.
виражає певну систему понять, де всі частини її взаємопов'язані та
взаємообумовлені. При цьому найважливішу роль в організації змісту
терміносистеми відіграють досить широкі за значенням семантичні групи –
категорії.
У системі науково-технічної термінології серед інших категорій або семантичних
груп виділяються категорії професій [67, 10]. Серед учених немає одностайної
думки щодо класифікації найменувань осіб за професією та видом діяльності. Одні
категорію професій відносять до термінології
(А.І. Моісєєв, Т.Л. Канделакі). Інші вважають, що назви осіб за професією
стоять на межі між вузькоспеціальною, термінологічною і загальновживаною
лексикою. Якщо це так, то це ускладнює їхній лінгвістичний аналіз, вимагає
особливої дослідницької методики, тому що в цих назвах поєднуються і риси
предмета з його особливостями (чіткість, конкретність), і ознаки
загальновідомого, загальновживаного слова. Досліджувані нами
агентивно-професійні назви фіксуються і в спеціальних довідниках як номінативні
назви (тут їм допомагають ознаки, що характеризують їх як терміни), і виконують
комунікативну роль у професійному мовленні.
За групами слів, об'єднаних семантично і функціонально на основі зв'язку
предметів і явищ дійсності, які вони позначають, закріпилися назви "тематичні
групи" [175, 521-538], "предметні, функціональні групи" [152, 219-226],
"терміно-семантичні групи" тощо. Найбільш прийнятною для таких мовних
мікросистем, на наш погляд, є назва "лексико-тематичні групи" (Ф.П. Філін, Д.М.
Шмельов), яка підкреслює ту їхню особливість, за якою саме в рамках
лексико-тематичних груп, що входять до терміносистеми на різних етапах її
розвитку, термінологічні одиниці можуть вивчатися в усіх формах і значеннях.
Теоретичне обгрунтування вивчення таких груп знаходимо у працях В.І. Кодухова,
А.А. Уфімцевої, Д.М. Шмельова та ін. [77; 180; 196]. На важливість такого
різнобічного аналізу лексичних одиниць вказує А.А.Уфімцева [171, 287], оскільки
це дозволяє виявити загальні семантичні та номінативні тенденції (регулярні
семантичні переходи, спільні словотворчі моделі, граматичні форми та ін.),
характерні для тієї чи іншої групи. Крім того, поділ термінологічних одиниць на
тематичні групи має прикладне значення як обов'язкова передумова нормування
досліджуваної термінології.
Класифікуючи найменування осіб за професією та видом діяльності, ми керувалися
основними семантичними категоріями, запропонованими в роботах Т. Канделакі
(1977), Д. Лотте (1961), С. Гайди (1990), на базі яких виділяємо
лексико-тематичні групи агентивно-професійних назв, в основу найменування яких
покладено такі мотивувальні ознаки:
назва основної виробничої дії:
плавильник (витопник), пробувальник, садчик, чистильник, спікальник, сушильник,
шуровник, задувальник, нагнітальник (нагнітач), шліфувальник, відливальник,
виливальник, гартувальник (гартівник), каширувальник, плакувальник, варник
(варильник), волочильник, коваль, нагрівальник (підігрівальник), правильник
(виправляч), травильник, укладальник (укладач), рубач, набивальник (набивник,
набивач), прожарювач, роздільник, розливальник, томильник, шуровник,
розчиняльник, ливарник, набиральник (набирач), обпилювач (обпиловщик), обробник
(оброблювач), обпалювальник (обпалювач), охолодник (охолоджувач), лудильник,
намотувальник, відмітник (відмітчик), значильник (мітчик), промивальник,
зварник (зварювач), бракувальник, випалювач, виправляч, вирубник, відпальник,
дробильник, згинальник, змішувальник, ізолювальник, кріпильник, маркірувальник,
намотувальник, обрубувач (обрубник), паяльщик, промивальник, просівальник,
рафінувальник, розбивач;
назва основного предмета, з яким пов'язана дія:
вагранник, шлюзовик, бункерувальник, люковий, лебідник (лебідчик), апаратник,
горновий, доменщик, канавник, ковшовий, міксеровий, скіповий, фурмівник,
вальцювальник (вальцівник), калібрувальник, стропальник, прокатник,
- Київ+380960830922