Розділ 2
Дослідно-експериментальна апробація провідних педагогічних умов формування
ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії
У цьому розділі ми розглянемо провідні педагогічні умови формування ціннісних
орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічної системи
гімназії, а саме: залучення учнів до мистецтва та педагогічна взаємодія в усіх
видах навчальної та позаурочної діяльності. На основі апробації та аналізу
результатів формуючого експерименту зробимо висновок про ефективність провідних
педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у
навчально-виховному процесі гімназії.
2.1. Залучення до мистецтва як педагогічна умова формування ціннісних
орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії
Проаналізувавши в першому розділі філософські, соціологічні, психологічні та
педагогічні дослідження з приводу визначення поняття “ціннісні орієнтації”, ми
акцентуємо увагу на основних для висвітлення проблеми формування ціннісних
орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії позиціях:
ціннісні орієнтації – вибіркова, відносно стійка система спрямованості
інтересів і потреб особистості, зорієнтована на певний аспект соціальних
цінностей; формуються лише в процесі соціального розвитку індивіда, участі в
трудовому житті; виховання та навчання в спеціально організованих педагогічних
умовах сприятиме змінам у ціннісних орієнтаціях особистості. Суттєвим для нашої
роботи є також те, що освітньо-виховна практика та наука визначають вік
старшокласників сензитивним для формування ціннісних орієнтацій, пов’язують
його з розвитком самосвідомості і вступом у доросле життя.
Виходячи з визначення системи як цілісного комплексу взаємопов’язаних
елементів, ми з’ясували, що педагогічна система гімназії сприяє формуванню
таких ціннісних орієнтацій старшокласників, як громадянськість, гуманність,
ціннісне ставлення до власного “я”, сімейні цінності, професійні очікування;
забезпечує виконання державних вимог щодо надання освітніх послуг відповідно до
визначеної мети виховання; створює умови для особистісного розвитку всіх
учасників педагогічної взаємодії та задоволення їхніх запитів і потреб;
ґрунтується на культурній спадщині українців, ціннісних моральних надбаннях
людства. Наше розуміння провідних педагогічних умов, які сприяють формуванню
ціннісних орієнтацій старшокласників, ми ілюструємо такою схемою (Рис. 2.1).
Рис. 2.1. Схема педагогічних умов, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій
старшокласників
Становлення системи формування ціннісних орієнтацій старшокласників зустрічає
на своєму шляху протиріччя загально педагогічного характеру:
* між наявними можливостями спілкування з духовними цінностями й недостатнім
рівнем розвитку духовних потреб;
* між бажанням спілкуватися з мистецтвом (частіше молодіжною субкультурою),
прагненням сучасної молоді до активної творчої діяльності та відставанням
теоретико-педагогічного, методичного та кадрового забезпечення задоволення цієї
потреби;
* між зростанням впливу засобів масової інформації, зокрема телебачення, та
необхідністю активної власної художньо-творчої діяльності молоді, сприйняття
нею сучасної культури й молодіжної субкультури відповідно до сформованих
ціннісних орієнтацій.
В умовах сьогодення ускладнюється реалізація одного із ключових принципів
виховання – єдність зусиль школи, сім’ї, громадськості. В. Сухомлинський
зазначав, що: “Без високої педагогічної культури всього суспільства, і
насамперед сім’ї, зусилля вчителів, якими б значними вони не були, виявляються
недостатньо ефективними” [184, 86]. Гімназія як педагогічна система забезпечує
єдність зусиль і суспільства, і батьків, і педагогів, і вихованців, – в цьому
її призначення, тому в навчально-виховному процесі гімназії можуть бути
створені педагогічні умови, які сприятимуть розв’язанню зазначених протиріч.
Відомо, що культура в усім своїм багатстві та розмаїтті завжди була фундаментом
виховання, духовного розвитку особистості у зв’язку з тим, що в культурі
зосереджені ті гуманістичні цінності, які ніколи на старіють. Як зазначає
А. Федь, в естетиці поведінки виявляється знання індивіда про прекрасне й
потворне, комічне й трагічне, піднесене й низьке, і разом із тим тут існують
такі поняття, як добро і зло, честь і достоїнство, тобто естетичне й етичне
тісно переплітаються [222, 8]. Г. Сковорода також зауважував, що досягнення
добра і блага є основою всіх людських вчинків, і тому те, що справді корисне
для людини, є і бажаним для неї, а отже, і прекрасним, а отже і цінним як для
неї, так і для світу людей в цілому [169].
Якщо розглядати мистецтво як засіб розвитку духовного світу людини, то не можна
не прийти до висновку, що воно впливає не лише на загальну культуру, але й на
соціальну поведінку особистості в цілому, тобто є одним із факторів
соціалізації. Залучаючись до художніх цінностей, індивід збагачується
колективним досвідом суспільства, включається в соціальну діяльність, розвиває
власні сутнісні сили відповідно до тих ідей, які мистецтво подає в привабливій
яскравій формі. Відбиваючи образно реальний оточуючий світ, мистецтво виступає
також засобом пізнання особистістю життя відповідно до тих ціннісних оцінок та
орієнтацій суспільства, яке мистецтво на конкретному історичному етапі
пропагує.
Особливості впливу мистецтва на особистість описані психологами. О. Леонтьєв,
відповідаючи на питання, в чому дієвість мистецтва, відзначав, що воно не лише
інформує людину, воно несе “особистісний смисл”. “Мистецтво – не лише для
людини як значення, як пізнання. Мистецтво за
- Київ+380960830922