Ви є тут

Маркетинг в системі державного регулювання АПК.

Автор: 
Дмитрук Вікторія Орестівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000220
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В АПК
2.1. Аналіз засобів державного регулювання АПК та інструментів їхнього
формування
Система індикативного планування введена у практику державного регулювання
економіки лише у 1995 році Указом Президента України “Про державне планування
економічного та соціального розвитку України на 1995 рік”[14], яким було
визнано неефективність спроби у 1994р відновити директивне макроекономічне
планування та запропоновано розробку Програми економічного та соціального
розвитку. Ця Програма, на відміну від попередньо розроблюваного плану
економічного та соціального розвитку, який містив чітко визначені обов’язкові
для виконання показники, визначала індикативні макроекономічні показники,
макроекономічні баланси та план дій Уряду щодо їхнього забезпечення, які
узгоджувались із Державним бюджетом.
Прогнозування економічного та соціального розвитку було запроваджено у 1996
році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо
реалізації програми діяльності Кабінету Міністрів України” [28]. Даною
постановою було продовжено також щорічну розробку Програми економічного та
соціального розвитку. Система прогнозування відповідно до даної постанови
передбачала розробку середньо- (до 2000 р.) та довготермінових (на 10-15 років)
прогнозів економічного та соціального розвитку.
Роль та місце прогнозування та програмування не були законодавчо визначені, а
регулювались протягом 1995-2000 рр. щорічними нормативними актами. Відповідно
до цього, структура програми та вихідні елементи її формування не була
стабільними, а постійно змінювались та розширювались.
Протягом 1996 – 1997 рр. програма містила [28]:
характеристику соціально-економічного становища, що сформувалось на початок дії
програми;
цільові макроекономічні показники на кінець кожного кварталу, завдання у сфері
макроекономічної політики, які могли бути уточнені після затвердження Верховною
Радою Державного бюджету;
систему державних заходів з виділенням конкретних пропозицій щодо реформування
базових галузей промисловості та визначення термінів та виконавців, а також
основних економічних, правових та адміністративних важелів державного
регулювання, обсягів державних централізованих капітальних вкладень та
показників державного замовлення.
У 1998 році в структуру Програми економічного та соціального розвитку входили
складові, які практично не відрізнялись від складових попередньої програми,
окрім такої складової як основні економічні баланси [64]:
характеристика економічної кон’юнктури, основні напрямки і пріоритети
економічного і соціального розвитку, макроекономічні параметри розвитку,
відродження вітчизняного виробництва (в т.ч. АПК), соціальна політика;
засоби державного регулювання економіки в контексті забезпечення реалізації
програми;
основні баланси національної економіки, капітальні вкладення, державне
замовлення та соціально-економічний розвиток регіонів.
У 1999 році Програма економічного та соціального розвитку відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України “Про розроблення програми економічного та
соціального розвитку на 1999 рік” повинна була охоплювати [38]:
основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на
1999 - 2001 роки;
основні показники економічного і соціального розвитку Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя на 1999 рік;
заходи, передбачені програмами розвитку паливно-енергетичного комплексу,
металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування та
металообробки, легкої промисловості, агропромислового комплексу, будівельного
комплексу, транспорту і зв'язку на 1999 рік (галузеві програми).
Дана програма відрізнялась від прийнятої у 1998 р. за своєю .структурою.
Основна увага приділялась територіальному розвитку та окремих галузей
економіки, а інші галузі, зокрема такі важливі для безпеки держави економіки як
галузі агропромислового виробництво, відповідно до даної програми, залишились
поза увагою.
На відміну від попередніх програм, в основу розроблення Державної програми
економічного і соціального розвитку України на 1999 рік були покладені
завдання, висунуті у Посланні Президента України до Верховної Ради України про
внутрішнє і зовнішнє становище України у 1997 році, Програмі діяльності
Кабінету Міністрів України, Указі Президента України "Про забезпечення
своєчасного складання проекту Державного бюджету України на 1999 рік", Указі
Президента України "Про Основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки";
Указі Президента України "Про Основні напрями розвитку агропромислового
комплексу України"; проекті “Основних прогнозних макропоказників економічного і
соціального розвитку України на 1999 рік”, проекті Середньострокового прогнозу
економічного і соціального розвитку України до 2000 року. Це дало можливість
розглядати програму як вираз прийнятих усіма органами управління стратегічних
документів та удосконалити процес її розробки.
Із 2000 року розробка програм та прогнозів економічного та соціального розвитку
регулюється Законом “Про державне прогнозування та розроблення програм
економічного і соціального розвитку України” [7], який визначив правові,
економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і
програмних документів економічного і соціального розвитку України, а також
окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до нього, система прогнозів та програм розглядається як складова
частина загальної системи державного регулювання економічного і соціального
розвит