РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти досліджень
В даному розділі представлені об’єкти і методи досліджень, які в сукупності
найбільш повно відображають суть і характер проведеної роботи по вирішенню
завдань даної проблеми. Матеріали викладаються у відповідності до послідовності
проведених досліджень.
В якості природної лікарської сировини при розробці густого екстракту
використовувалось листя горіху грецького.
Листя горіху грецького (ТУ У 23766377.004-98) – велике, чергове,
непарноперистоскладне, з трьома-п?ятьма парами листочків, без прилистків.
Листочки довгуватояйцевиднозагострені, зверху голі, знизу на кутках жилок
волосисті. Черешки короткі (біля 1 мм). Допускається наявність рахісу,
ребристого за формою розтину товщиною до 5 мм, довжиною до 25 см. Довжина
листової пластинки 15-20 см. Ширина – 4-6 см.
Колір сировини темно-зелений, зеленувато-коричневий або зеленувато-бурий, з
нижньої сторони матовий, більш світлий. Запах пряний, своєрідний, бальзамічний.
Смак в’яжучий, гіркий.
Показники якості листя горіху грецького згідно вимог нормативно-технічної
документації наведені в табл. 2.1.
При проведенні встановлення екстрактивних речовин в листі горіху грецького
були використані наступні розчинники: вода очищена, н-бутанол, хлороформ, спирт
етиловий, етилацетат.
Вода очищена (ФС 42-2619-89)- безбарвна прозора рідина, без запаху і смаку, рН
від 5,0 до 7,0.
н-бутанол (ДСТ 6006-78) – прозора безбарвна легкозаймиста рідина зі слабким
запахом сивушної олії. Важко розчинний у воді. Густина 0,8092-0,8097.
Температура кипіння 117,3-118,3оС (95% по об?єму). Показник заломлення
1,3993-1,3995. Нелеткого осаду не більше 0,002%.
Таблиця 2.1.
Показники якості листя горіху грецького за ТУ У 23766377.004-98
Найменування показника
Од. виміру
Значення
Втрати в масі при висушуванні, не більше
13,0
Масова частка загальної золи, не більше
15,0
Масова частка речовин, розчинних в 40%-му етиловому спирті, не менше
20,0
Масова частка дубильних речовин в перерахунку на танін, не менше
Масова частка сторонніх домішок, не більше
Хлороформ (ДСТ 20015-88) – безбарвна прозора важка рухлива летка рідина з
характерним запахом і солодким пекучим смаком. Мало розчинний у воді,
змішується у всіх співвідношеннях з безводним спиртом, ефіром, бензином і
багатьма ефірними і жирними оліями, не змішується з гліцерином. Температура
кипіння 59,5-62оС, густина 1,474-1,483.
Спирт етиловий 96% (ФС 42У-001-97) - прозора безбарвна, рухлива, летка рідина з
характерним спиртовим запахом і пекучим смаком. Змішується у всіх
співвідношеннях з водою, ефіром, хлороформом, ацетоном і гліцерином. Густина
спирту етилового 95% 0,812-0,808, що відповідає вмісту С2Н5ОН 95-96% (об.).
Спирт етиловий 40% (ФС 42У-135/162-232-97) – прозора безбарвна рідина з
характерним спиртовим запахом. Густина від 0,9490 до 0,9470, що відповідає
вмісту С2Н5ОН від 39,40 до 40,65%.
Етилацетат (ДСТ 22-300-76) – безбарвна прозора рідина з фруктовим запахом.
Розчинна в 12 ч. води, змішується з багатьма органічними розчинниками,
легкозаймиста. Густина 0,9010-0,9018. Показник заломлення 1,3724-1,3730.
Температура кипіння 76,2-77,2оС (95% за об?ємом). Вміст етилацетату не менше
99,5%.
У частині експериментального добору екстрагента для ГЕЛГГ були використані
розчинники, здатні ефективно вилучати з сировини комплекс біологічно активних
речовин: ацетон, етанол 20, 40 і 95%, етилацетат.
Ацетон (ДСТ 2603-79) – прозора безбарвна, легко займиста рідина з характерним
запахом. Густина не більше 0,7924. Температура кипіння 55,5-57,5оС. Кислоти в
перерахунку на оцтову не більше 0,002%. Лугу в перерахунку на ОН не більше
0,001%.
2.2. Методи досліджень
Визначення зовнішнього вигляду, кольору і запаху
Зовнішній вигляд, колір і запах ГЕЛГГ визначають органолептично після нанесення
препарату на годинникове скло або лист білого паперу (ДФ України, перше
видання, стаття “Визначення запаху”, с. 74 та стаття “Екстракти”, с. 490).
Втрати в масі при висушуванні сировини визначали за фармакопейною методикою ДФ
України, перше видання, п.2.2.32, с. 49.
Вміст загальної золи визначають за ДФ України, І вид., п. 2.4.16, с. 81.
Масову частку вологи (сухого залишку) в густому екстракті визначали за ДФ СРСР
ХІ, вип 2, с.160 та ДФ України І видання, с.49
Вміст екстрактивних речовин в сировині визнають за ДФ СРСР ХІ, вип. 1, с. 295.
Вміст суми важких металів в препараті визначають за ДФ України, перше видання,
п.2.4.8., метод А, с. 78.
Розчинність густого екстракту листя горіху грецького у полярних і неполярних
розчинниках, які можуть використовуватись у технології лікарських форм з цим
засобом та для майбутніх біофармацевтичних досліджень встановлювали за
методикою ДФ України І вид., п.1.4. “Розчинність”, с. 5.
Насипна густина. Визначення насипної густини проводили на за методикою [30]
приладі моделі 545-АК-3, виготовленого на Маріупільському заводі технологічного
обладнання. Зважують 5 г подрібненої сировини з точністю до 0,001 г, а потім
засипають в циліндр місткістю 25 мл, який закріплений на приладі. Амплітуду
коливань циліндра встановлюють за допомогою регулюючого гвинта. Оптимальна
амплітуда – 35-40 мм. Частоту коливань встановлюють за допомогою
автотрансформатора в межах 150-200 коливань в хвилину. Потім включають прилад
тумблером та стежать за відміткою рівня порошку сировини в циліндрі. Коли
рівень порошку стає постійним (через 5-10 хв.), прилад вимикають. Максимальну
насипну густину визначають за формулою:
, (2.1)
де Рнmax – насипна густина, г/мл;
V – об’є м порошку сировини в циліндрі після утруски, мл;
m – маса наважки, г.
Якісний аналіз
- Київ+380960830922