Ви є тут

Виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку

Автор: 
Маршицька Вікторія Вячеславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000340
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ
ВИХОВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНОГО ВИХОВАННЯ
ДО ПРИРОДИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ......................67
2.1. Принципи технології виховання емоційно-ціннісного ставлення
до природи у дітей старшого дошкільного віку
....................……………........67
2.2. Корекція мотивації ставлення до природи у дітей старшого
дошкільного віку
........................................................................………….….....80
2.3. Формування особистого досвіду емоційно-ціннісного ставлення до
природи у старших дошкільників
...................................................................... 97
2.4. Організація та результати формуючого експерименту....................…....
111
ВИСНОВКИ ДО ІІ
РОЗДІЛУ................................................................…........
139
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
........................................................................….......
147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ............................................…........... 157
ДОДАТКИ...........................................................................................................
178
ВСТУП
Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні передбачає обґрунтування і
реалізацію нових методологічних засад виховання. Законами України “Про освіту”,
“Про дошкільну освіту”, державними національними програмами “Освіта” та “Діти
України” визначено, що центром виховного впливу має стати дитина, а метою –
формування такої позиції особистості, що виявляється у соціальній активності,
творчості, гуманістичній спрямованості та забезпечує її самоактуалізацію і
самореалізацію. При цьому особливої ваги набуває єдність виховних впливів
упродовж всього періоду становлення особистості, починаючи з раннього
дитинства.
У Концепції екологічної освіти України [102] серед завдань дошкільного
виховання визначено формування основ екологічної культури, морально-ціннісної
орієнтації особистості. Цінності є необхідною передумовою розуміння сутності
природи, переосмислення власної поведінки в межах гуманістичних ціннісних
орієнтирів щодо природи. Отже, основним предметом екологічного виховання
дошкільників має стати формування суб’єктивного відображення універсальної
цінності природи.
Нові світоглядні орієнтири та соціальні завдання, які стоять нині перед
людством, актуалізують проблему ставлення людини до природи, корекції ціннісних
орієнтацій та утвердження гуманістичних соціально-моральних позицій щодо
використання природи суспільством.
Для сучасних досліджень проблем екологічного виховання характерний
гуманістичний підхід, згідно якого екологічні проблеми розглядаються не як
проблеми навколишнього середовища чи здоров’я людини, а як проблеми
особистості, її внутрішнього світу.
Наукові підходи до екологічного виховання в сучасних умовах розроблені в
дослідженнях А.Н.Захлєбного [74; 75], І.Д.Звєрєва [75; 76], І.Т.Суравєгіної
[209; 210], які визначили мету, принципи, завдання і зміст екологічної освіти
та виховання. Концептуальні положення екологічного напряму педагогіки стосовно
окремих навчальних предметів, позанавчальної діяльності, вікових груп та інших
специфічних факторів уточнювались Л.В.Іщенко [86], Д.І.Мельник [140],
Л.М.Різник [193], Н.А.Пустовіт [187; 188; 189], Г.П.Пустовітом [186],
Г.С.Тарасенко [213; 214], Д.І.Струнніковою [207], Л.В.Шаповал [232] та багатьма
іншими вченими.
Аналізуючи стан екологічного виховання в дитячому садку та у початковій школі,
дослідники зазначають, що воно переважно спрямоване на інтелектуальний розвиток
і меншою мірою торкається емоційної-чуттєвої сфери особистості. Водночас
дотримання єдності впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву, діяльнісну сфери
особистості має принципово важливе значення і визначає ефективність
екологічного виховання (А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв [75]). Процес становлення та
розвитку людських ставлень обумовлений емоційними переживаннями, що базуються
на наявному фонді потреб, мотивів і ціннісного ставлення. Досвід
емоційно-ціннісного ставлення включає емоційні переживання, що відповідають
потребам і системі цінностей суспільства, і відрізняються якісними
характеристиками, динамічністю й об’єктами, на які спрямовані.
Психологічний аспект досліджуваної проблеми відображений у працях Б.Г.Ананьєва
[7], Л.С.Виготського [46; 47], В.К.Вілюнаса [36; 37; 184], О.В.Запорожця [73;
182; 239], О.М.Леонтьєва [119; 120], В.М.М’ясищева [146]. У наукових працях
Л.В.Артемової [9; 82; 206], А.М.Богуш [3; 23; 206], О.Л.Кононко [101],
В.К.Котирло [104], Я.З.Неверович [239], З.П.Плохій [171; 172;
173],Т.І.Поніманської [3], Ю.О.Приходько [174; 175; 176; 224], Н.Ф.Яришевої
[242] підкреслюється особлива чутливість дошкільників до впливів довкілля,
різноманітних емоційно-образних стимулів, їх емоційна реакція на безпосередні
враження.
Дошкільний вік сприятливий для екологічного виховання, адже саме в цей період
закладаються основи культури спілкування і поведінки дітей у природі. Особливої
уваги потребують діти старшого дошкільного віку, оскільки у них починають
формуватися основи наочно-дійового та наочно-образного типів мислення. Старші
дошкільники здатні розуміти й усвідомлювати зв’язки навколишнього світу й у них
виникають об’єктивні можливості для самостійного спілкування з природою. Велика
емоційна чутливість, сприятлива для розвитку моральних почуттів (О.В.Запорожець
[73; 182]), новоутворення у вигляді усвідомлюваних мотивів, здатних підкоряти
безпосередні потяги (О.М.Леонтьєв [