РОЗДІЛ 2
Економіко-організаційний механізм розрахунків за експортно-імпортними
операціями
2.1. Порівняльний аналіз сучасних методів платежів і форм розрахунків
Суттєвий вплив на фінансовий стан господарюючого суб’єкта за
експортно-імпортними операціями з іноземними партнерами чинить організація
міжнародних розрахунків. В залежності від того яка форма розрахунків або метод
платежу використовується залежить доход, фінансова стійкість,
платоспроможність, ліквідність господарюючого суб’єкту.
Зміна структури міжнародних трансакцій господарюючого суб’єкта впливає на
оборотність грошових коштів в його розрахунках з іноземними партнерами, та
оборотність товарно-матеріальних цінностей, що належать або надходять
господарюючому суб’єкту. Прискорення оборотності коштів у розрахунках
досягається за рахунок забезпечення своєчасності платежу, а саме максимального
зближення часу оплати товарно-матеріальних цінностей та послуг і їх надходження
до покупця, за допомогою раціонального використання форм розрахунків та методів
платежів, ефективність яких залежить від особливостей їх організації, що
визначається документообігом.
В міжнародній практиці торговельних відносин існує декілька методів платежів,
що розрізняються в залежності від взаємної довіри торгових партнерів і ролі,
яку мають виконувати у кожному конкретному випадку банки при міжнародних
розрахунках продавців і покупців.
Ми зазначали, що необхідно розрізняти методи платежів, які зазвичай чітко
узгоджуються покупцем і продавцем, та інструмент (форму розрахунку), за
посередництвом якого виконується цей платіж. Основними моментами при визначенні
форм розрахунків між контрагентами у зовнішньоторгових операціях мають бути
договори між ними та банківські угоди між країнами.
Найбільш безпечний метод платежу для експортера - отримання повної оплати
авансом перед відвантаженням товару. Переваги в розрахунках з постачальниками
банківського переказу з використанням попередньої оплати зрозумілі. В цьому
випадку експортер не має ризику відмови іноземного покупця від платежу за
товари, що вже доставлені або ще мають бути відвантажені. Попередня оплата або
авансовий платіж означає також, що експортер, не надаючи покупцю кредиту, не
повинен сам фінансувати цю продажу на період і тому не повинен вкладати грошові
кошти в оборотний капітал для експортної торгівлі. Якщо платіж здійснюється
авансом, експортер має бути впевнений в тому, що грошові кошти сплачені до
відвантаження. Авансовий платіж забезпечує експортеру практично повну безпеку.
Одночасно він може бути винятково небезпечним для імпортера, оскільки є ризик
невиконання зобов`язань постачальником. Крім цього, авансовий платіж, по суті,
є завуальованою формою передекспортного фінансування імпортером свого
контрагента.
При оплаті після відвантаження товару надається певний захист експортерам.
Існування спеціальних документів на відвантажений товар, за якими експортер не
втрачає права власності на нього, дозволяє постачальнику притримувати документи
в себе певний час, поки не буде отримано платіж. Якщо платіж не отримано після
відвантаження, експортер не втрачає права на розпорядження товаром до того
моменту, поки документи знаходяться в нього. Однак, якщо товар вже дійшов до
міста призначення, то митні збори, складування, оплата зворотного перевезення
тощо, є досить коштовними і мало привабливими для експортера.
Розрахунки за відкритим рахунком в міжнародній торгівлі передбачають надання
експортером товаророзпорядчих документів імпортеру, минаючі банк, і оплату
імпортером вартості контракту на відкритий рахунок у термін, який встановлено
за угодою сторін. Таким чином, торгівля за відкритим рахунком представляє собою
продаж у кредит, при якому у експортера немає гарантії, що покупець сплатить
свій борг в зазначений термін. Експортер, відвантажуючи товар одночасно з
комерційними документами, втрачає контроль над товаром, а також юридичне право
власності на нього. Враховуючи той факт, що оплата може здійснюватись за
допомогою різних форм розрахунків, термін реального отримання експортером
грошових коштів може значно розтягтися у часі.
Торгівля за відкритим рахунком не забезпечує експортеру такий захист як при
авансовому платежі, і передбачає наявність регулярних ділових контактів між
контрагентами. Для імпортера такий метод платежів найбільш зручний тому, що не
потребує мобілізації коштів і додаткових банківських кредитів для розрахунків з
постачальниками, звільняє покупця від ризику втрати оплати, якщо товар не
отриманий. Розрахунки за відкритим рахунком призводять до уповільнення
надходження валютної виручки так як кошти за відвантажений товар надходять не
відразу, а через деякий час, хоча і заздалегідь обумовлений.
Платежі при розрахунках чеками можна вважати відносно повільними формами
розрахунків. В країнах з ринковою економікою розрахунки чеками – одна з
найпоширеніших форм безготівкових розрахунків. Експортер повинен надати своєму
банку розпорядження для інкасування цього платежу і чекати поки чек повернеться
у банк трасанту для клірингу і тільки після того буде перераховано кошти за
чеком.
У міжнародних розрахунках застосовуються чеки: на пред`явника; іменні; ордерні;
дорожні; банківські; комерційні. За способом оплати чеки поділяються на
розрахункові і кросовані.
Згідно Положення “Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті
на території України”, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2000 р.
№520, при підписуванні чеків дозволяється використання факсиміле, якщо чеки
призначені для виплати пенсій, в інших випадках це заборонено. Якщо чек
виписани
- Київ+380960830922