Ви є тут

Макроекономічне моделювання та прогнозування валютного курсу в Україні на основі нечіткої логіки

Автор: 
Козловський Сергій Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U000560
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Дослідження ВЛАСТИВОСТЕЙ та чинників формування
валютного курсу в Україні
2.1. Чинники, закономірності та проблеми валютних курсів
Розрізняють структурні та кон’юнктурні чинники формування валютного курсу. До
структурних чинників належать: показники економічного зростання; обсяг грошової
маси в обігу; рівень інфляції; рівень облікової ставки; стан і струк­тура
платіжного балансу країни; обсяги дефіциту держав­ного бюджету;
платоспроможність країни та довіра до націо­нальної валюти на внутрішньому і
зовнішньому ринках; об­сяги внутрішніх та зовнішніх запозичень тощо.
Кон'юнктурними чинниками можна вважати: спекулятивні валютні операції;
формування інфляційних очі­кувань; часті зміни урядів; лобіювання у вищих
ешелонах вла­ди інтересів певних політичних та економічних структур; рівень
розвиненості інших секторів фінансового ринку, прогнози, війни, кризи та ін.
При моделюванні та прогнозуванні валютних курсів врахувати всі структурні та
кон’юнктурні чинники просто неможливо, тому при моделюванні використовують
найбільш значимі показники.
Стан платіжного балансу України є одним з найважливіших показників, на основі
якого можна робити прогнозування курсів. Стан платіжного балансу, який
характеризує ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни, безпосередньо
впли­ває на рівень і динаміку валютного курсу. При цьому найбіль­ший вплив на
нього спричиняють поточні операції балансу (купівля товарів, послуг, доходи від
інвестицій тощо). Дефі­цит поточного балансу свідчить про низьку
конкурентоспро­можність національних товарів і послуг на світових ринках та
більшу привабливість іноземних товарів. За наявності дефі­циту платіжного
балансу відбувається збільшення зовнішньої заборгованості країни та виникають
умови для підвищення курсу національної валюти. Активне сальдо платіжного
ба­лансу свідчить про підвищення попиту на національну валю­ту і зниження її
курсу по відношенню до іноземних валют.
Суттєвий вплив на валютний курс мають збільшення об­сягів грошової маси,
підвищення темпів інфляції та наявність інфляційних очікувань. Практично у всіх
країнах, особливо за умови спаду виробництва, ці чинники призвели до
підви­щення курсів національних валют.
В цілому слід зазначити, що чинники, які формують ва­лютні курси, досить
мобільні, і їх взаємний вплив часто може нейтралізувати або підсилити дію один
одного, а тому, керую­чись загальними тенденціями динаміки валютних курсів,
по­трібно в кожній конкретній ситуації аналізувати дію кожно­го чинника у
взаємозв'язку з іншими [1].
За час існування системи вільного курсоутворення були сформовані певні
закономірності динаміки валютних курсів, які через вплив на відсоткові ставки,
спрямованість експорт­но-імпортних потоків, конкурентоспроможність товарів на
зовнішніх ринках, умови перетоку капіталів тощо приводять до певних економічних
наслідків. Головними закономірнос­тями динаміки валютних курсів є [1]:
1. Порівняння політики фіксованих та гнучких валют­них курсів і, відповідно,
систем валютного регулювання да­ють змогу зробити висновок про те, що жодна з
цих систем не має суттєвих переваг з погляду необхідності забезпечення пов­ної
зайнятості та стабільних цін. Гнучкі обмінні курси, як правило, нестійкі щодо
короткострокового періоду, проте в дов­гостроковій перспективі вони достатньо
гнучкі і реально відоб­ражають економічні процеси. Фіксовані валютні курси
ма­ють переваги з точки зору короткострокової стабільності, але вони
виявляються надзвичайно нееластичними в довгостро­ковій перспективі.
2. Курс національної валюти залежить від трьох голов­них чинників: 1)
співвідношення рівнів внутрішніх та зовнішніх цін. За інших рівних умов
підвищення внутрішніх цін відповідно до теорії паритету купівельної
спроможності призводить до зде­шевлення національної валюти, тобто до
підвищення її курсу по відношенню до інших валют; 2) характеру та інтенсивності
торговельних потоків. Втрата або значне зменшення обсягів експортних ринків
призводить до скорочення експорту, збільшення дефіциту платіжного ба­лансу та
знецінення національної валюти; 3) інтенсивності перетоку капіталів. Підвищення
відсотко­вих ставок на внутрішньому фінансовому ринку сприяє залу­ченню
іноземного капіталу та подорожчанню національної валюти.
3. За умов відносної стабільності внутрішніх та зовнішніх цін коливання курсу
національної валюти відображають зміну відносних цін, тобто зміну
конкурентоспроможності товарів. Здешевлення національної ва­люти призводить до
того, що товари, вироблені в даній країні, на зарубіжних ринках будуть
дешевшими, а іноземні товари на національному ринку – дорожчими. Це означає, що
підви­щення курсу національної валюти сприяє збільшенню обсягів експорту і
скороченню обсягів імпорту, а зниження курсу, навпаки, приводить до збільшення
обсягів імпорту і скорочення обсягів експорту.
4. Наявність від'ємного сальдо платіжного балансу свід­чить про те, що попит на
іноземну валюту перевищує її про­позицію, а це, в свою чергу, спричиняє
знецінення національ­ної валюти. Позитивне сальдо, навпаки, сприяє подорожчанню
національної валюти.
5. Перетік капіталів із країни в країну зале­жить від рівня відсоткових ставок
та очікуваних змін ва­лютних курсів. Країни, в яких встановлені високі
відсоткові ставки та функціонує стабільна грошова одиниця, є більш
при­вабливими для іноземного капіталу. Інвестори позбавляють­ся валют, які
можуть бути девальвовані, та переводять свої капітали у валюти тих країн, де
проводиться жорстка грошо­во-кредитна політика, що забезпечує високі відсоткові
ставки та дорогу національну валюту.
6.