РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕНЯ МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ДІТЕЙ 6-ГО РОКУ ЖИТТЯ
У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ
Вивчення науково-теоретичної літератури та аналіз стану практики виховання
моральної поведінки дітей у вітчизняних дошкільних закладах на сучасному етапі
показали необхідність дослідження особливостей педагогічної діяльності, яка б
забезпечувала становлення морального вибору дітей. Для визначення найбільш
ефективних методів та прийомів педагогічного впливу був проведений формуючий
експеримент. Його мета: обґрунтувати та розробити зміст і методику педагогічної
роботи, яка б стимулювала становлення морального вибору в поведінці дітей 6-го
року життя. Для реалізації поставленої мети передбачено вирішення ряду
завдань:
Дослідити психолого-педагогічні умови становлення та обґрунтувати вибір
методики стимулюваня морального вибору дітей дошкільного віку.
Визначити зміст та особливості педагогічного процесу, який стимулює моральний
вибір дошкільників.
Вивчити особливості та динаміку становлення морального вибору дітей у процесі
навчально-виховної роботи. Перевірити результативність експериментальної
методики.
Розробити методичні рекомендації щодо створення сприятливих педагогічних умов
для розвитку морального вибору в поведінці дошкільників.
2.1. Психолого-педагогічне обґрунтування методики стимулювання морального
вибору в поведінці дошкільників
Аналіз психолого-педагогічних досліджень дає підстави вважати, що при розробці
методики виховної роботи слід виходити із загальної логіки морального вибору,
спиратися на діалектичні закономірності психічного розвитку особистості та
процесу виховання, а також враховувати вікові особливості та індивідуальні
можливості вихованців. Саме з таких позицій ми здійснили психолого-педагогічне
обгрунтування вибору методів та прийомів педагогічного впливу.
Звертаючись до результатів попереднього вивчення філософських та
загальнопсихологічних аспектів досліджуваної проблеми, слід відмітити, що
простежувана етапність і циклічність морального вибору вимагає здійснення
комплексного педагогічного впливу з метою стимулювання розвитку даного процесу
в поведінці вихованців. Комплексність означає добір таких форм, методів та
прийомів виховної роботи, які б сприяли становленню всіх компонентів морального
вибору в їх єдності та послідовності. Здійснення такого педагогічного впливу
потребує врахування вікових особливостей та закономірностей психічного розвитку
дошкільників, і, зокрема, особливостей розвитку у них психічних явищ та
процесів, які в сукупності обумовлюють наявність у поведінці морального
вибору.
Висновки численних психологічних досліджень (Р.Бернс, Л.І.Божович, А.Валлон,
Л.С.Виготський, О.В.Запорожець, Д.Б.Ельконін, Л.Кольберг, Г.С.Костюк,
О.М.Леонтьєв, Я.З.Неверович, Ж.Піаже та інші) свідчать, що дошкільний вік є
періодом фактичного становлення особистості дитини. Саме на даному етапі
розвивається фундамент психологічних “механізмів” поведінки, “встановлюються
перші зв’язки та відносини, які утворюють нову, вищу єдність діяльності і,
разом з тим, нову, вищу єдність суб’єкту – єдність особистості” [141; 265].
Виділення власного “Я” та принципово нове ставлення дитини-дошкільника до
навколишнього світу пов’язується з появою особистісних форм поведінки,
переключенням орієнтації на соціальне оточення. Це означає, що на етапі
дошкільного дитинства розпочинається становлення психічних компонентів
морального вибору.
Накопичення практичного досвіду взаємодії з соціальним середовищем та
перетворення соціальних цінностей у значимі для самої дитини супроводжується
якісними змінами в емоційній сфері. Зокрема, в ній з’являються почуття та
переживання, пов’язані з ціннісними аспектами взаємин людей та дотриманням
правил поведінки. У старших дошкільників, як вказує П.М.Якобсон [189], моральні
оцінки дій і вчинків перетворюються із зовнішніх вимог на власні оцінки. Також,
за словами Є.Ф.Рибалко [153], “в дошкільному віці здійснюється перехід від
безпосередньо емоційного ставлення до ставлень, які будуються на основі
засвоєння моральних оцінок поведінки в різних ситуаціях і які починають
регулювати і підпорядковувати собі саму емоційну сферу”. Це позначається на
характері поведінки дітей. Їх вчинки, взаємини з дорослими та однолітками в
меншій мірі визначаються безпосередніми емоціями та починають
опосередковуватися і регулюватися моральними нормами. Окрім того, старший
дошкільник може сам використовувати моральні оцінки та загальні критерії “добре
– погано”, “за якими він здійснює відокремлення соціально корисних і негативних
вчинків інших людей та власних” [153; 172].
Дітям 5-7 років доступне розуміння альтернативності поведінки в конкретних
ситуаціях. Зокрема, це доводять експериментальні дані, одержані С.Г.Якобсон та
її співробітниками: “...починаючи зі старшого дошкільного віку більшість дітей
добре розуміють, що в одній і тій самій ситуації можна діяти по-різному, в тому
числі і протилежним чином” [190; 93]. Також С.Г.Якобсон вказує, що вже на цьому
віковому етапі у дітей з’являється моральна саморегуляція поведінки та
усвідомлений вибір вчинків у реальних життєвих ситуаціях альтернативного
морального характеру.
Діти 5-7 років здатні повноцінно дотримуватися норм у ситуаціях морального
вибору. Експериментальні дані, отримані С.Н.Карповою, В.К.Котирло,
А.Д.Кошелєвою, В.С.Мухіною, Л.Г.Петрушиною, Є.В.Суботським, Т.М.Титаренко,
С.П.Тищенко, С.Г.Якобсон та іншими, дають підстави вважати, що в таких випадках
у поведінці дошкільників наявні як зовнішні, так і внутрішні етапи морального
вибору, а саме, його мотиваційні, інтелектуа
- Київ+380960830922