РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослiдження за темою дисертацiйної роботи виконувалися протягом 1996-2002 рр.
на кафедрах акушерства і хiрургiї та епізоотології Одеського державного
сiльськогосподарського iнституту, в Одеській обласнiй державнiй лабораторiї
ветеринарної медицини, Одеському науково-дослiдному iнститутi здоров’я родини,
в Одеському науково-дослiдному iнститутi очних хвороб i тканинної терапiї iм.
акад. В.П.Фiлатова та в господарствах Одеської областi. Матеріалом досліджень
була велика рогата худоба червоної степової породи, серед якої спостерігалися
масові захворювання очей з клінічною картиною кератокон’юнктивіту.
Вивчення розповсюдження захворювань очей у великої рогатої худоби проводили за
статистичними даними районних державних підприємств ветеринарної медицини
Одеської областi та за результатами власних досліджень.
З метою встановлення етіології масових кератокон'юнктивітів відбирали
патологічний матеріал з кон'юнктивального мішка, з кон’юнктиви та рогівки
хворих телят і висівали на МПА, МПБ, 2%-й глюкозо-кров’яний агар, середовище
Кітт–Тароці за методиками, описаними Русиновим О.Ф. [39] і Копьонкіним Є.П.
[86] з подальшою ідентифікацією виділених мікроорганізмів за “Коротким
визначником бактерій Бергі” [229]. Одночасно проводили спеціальні дослідження
на рикетсіоз, хламідіоз, інфекційний ринотрахеїт, телязіоз і гіповітаміноз А.
Клiнiчнi дослiдження тварин усiх вiкових груп проводили в напрямку виявлення
характерних ознак захворювань очей, зокрема масових кератокон’юнктивiтiв згідно
із загальноприйнятою методикою офтальмологічного дослідження. Використовували
такі методи дослідження: огляд, пальпацію, бокове (фокусне) освітлення,
офтальмоскопію і пробу з флюоресцеїном. Об’єктивнi данi проведених клiнiчних
дослiджень протоколювали, а найбiльш характернi ознаки фотографували.
Дослідження проведені на 9407 головах великої рогатої худоби різних вікових
груп, 5-ти кроликах, 5-ти морських свинках.
З метою постановки дiагнозу на рикетсiоз робили мазки-зскрібки з кон’юнктиви
повік та рогівки за В.М.Авроровим, висушували на повітрі, фіксували спирт -
ефіром та фарбували за Романовським-Гiмза, Стемпом, Маккiавело та Гiмiнесом,
після чого досліджували їх методом світлової мікроскопії.
Паралельно матеріал від хворих телят, а також морських свинок і кроликів (мазки
- зскрібки з кон’юнктиви та рогівки у телят і кроликів, перитонеальна рідина і
зскрібки з очеревини у морської свинки) досліджували на рикетсіоз методом
прямої імунофлуоресценції, згідно з “Настановою щодо використання сухих
люмiнесцируючих антитiл до рикетсiй Бернета”, затвердженою зам.міністра охорони
здоров’я СРСР П.Н.Бургасовим, 7 сiчня 1972 року.
Бiологiчну пробу при дослідженні на рикетсіоз ставили на морських свинках і
кроликах. Морських свинок (самці) масою 300-350 г заражали пробами кровi вiд
хворих телят, яку вводили iнтратестикулярно в дозi 0,5 мл в кожний сiм’яник та
внутрiшньочеревинно в дозi 5 мл і протягом 10-12 днів проводили ректальну
термометрію, використовуючи при цьому ветеринарний термометр, який вводили на
глибину близько 4 см. Під час піку температурної реакції морським свинкам була
проведена еутаназiя фторотаном. Матерiалом вiд морської свинки (суспензія з 2-х
сім’яників, селезінки, перитонiальної рiдини та зскрiбкiв із очеревини) було
проведено зараження кроликів в передню камеру ока та в товщу рогiвки, в
результатi чого отримано панофтальмiт і виразку рогiвки, що за даними
П.Ф.Здродовського [80] пiдтверджує діагноз на рикетсiоз.
Для постановки діагнозу на хламідіоз досліджували пофарбовані за
Романовським-Гімза мазки-зскрібки з кон’юнктиви та рогівки хворих телят методом
світлової мікроскопії. Паралельно проводили дослідження мазків-зскрiбків з
кон’юнктиви хворих телят методом прямої імунофлуоресценції, згідно з
“Інструкцією щодо використання антитiл діагностичних флуоресцiруючих
родоспецифiчних моноклональних хламiдiйних, мишиних сухих”, затвердженою першим
замісником міністра охорони здоров’я А.М.Москвічевим, 20 липня 1993 р.
Дослідження на інфекційний ринотрахеїт проводили методом прямої
імунофлуоресценції, згідно з “Тимчасовою настановою щодо використання набору
діагностикумів інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби”, затвердженою
начальником головного управління ветеринарії Держагропрому СРСР
А.Д.Третьяковим, 25 квітня 1994 р.
Матеріалом для досліджень слугували мазки-зскрібки з кон’юнктиви та рогівки
хворих телят.
Для постановки діагнозу на телязіоз промивали очі хворих та умовно здорових
телят 3% водним розчином борної кислоти або фiзiологiчним розчином, з наступним
мікроскопічним дослідженням вимитої рідини згідно з “Методичними вказівками
щодо лабораторних досліджень на телязіоз великої рогатої худоби”, схвалених 29
грудня 1985р. [230].
Визначення кількості каротину в сироватці крові проводили калориметричним
методом згідно із загальноприйнятою методикою [231].
Для дослiдження показників імунологічної реактивності у телят було використано
методичні рекомендації “Прискорена первинна оцінка імунологічного статусу
людини” (1990), розроблені в лабораторiї імунології i патоморфологiї Одеського
науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії iм. акад.
В.П.Фiлатова [232], адаптовані нами для проведення імунологічних дослiджень у
телят. У тварин контрольної і дослідних груп визначали такі показники: загальну
кількість лейкоцитів в кровi за загальноприйнятою методикою; кількість Т- та В-
лімфоцитів, якi вступали в реакцію розеткоутворення, i показник фагоцитарної
активності нейтрофiлiв.
Матерiалом для визначення названих показників слу
- Київ+380960830922