Розділ 2
Вихідний матеріал і методика досліджень
Написання дисертаційної роботи ґрунтувалось на узагальненні і аналізі
мінералогічної інформації , основними джерелами якої були:
– результати власних досліджень автора дисертації;
– фондові дані геологічної служби Північного гірничо-збагачувального комбінату,
Північно-Криворізької геологорозвідувальної партії управління
«Укрчорметгеологія» і Криворізької комплексної геологічної партії;
– дані з літературних джерел.
Всього було опрацьовано 204 літературних джерела, які містили, переважно,
загальні мінералогічні відомості про гранат і гранат-вмісні сланці, про
особливості морфології, складу і властивостей порід залізисто-кременистої
формації, особливості розподілу гранату у розрізах залізорудних утворень тощо.
Фондові дані стосувались, переважно, розповсюдженості гранат-вмісних порід у
розрізах залізорудних родовищ Криворізького басейну, в тому числі Ганнівського
родовища бідних залізних руд – основного геологічного об’єкту досліджень автора
дисертації. Крім того з фондових матеріалів запозичені відомості про будову
розрізів гранат-вмісних порід, варіації потужності сланцевих горизонтів,
розвідані запаси і прогнозні ресурси гранатової сировини.
Власні мінералогічні і мінералого-технологічні дослідження автора [80-
88] ґрунтувались на всебічному вивчені гранат-вмісних сланців першого і
третього-пятого сланцевих горизонтів Ганівського родовища. Види і об’єм
виконаних робіт наведені в таблиці 2.1.
Геологічні маршрути і мінералогічне опробування вибоїв Ганнівського кар’єру
проводилось у його східному борті, вибоями якого розкриті гранат-вмісні сланці
першого і третього-п’ятого сланцевих горизонтів. Всього було пройдено 35 км
маршрутів. На гіпсометричних горизонтах кар’єру -15 м, + 0 м, +15 м, +30 м, +45
м, +60 м, +72 м, +82 м, +96 м. Маршрути супроводжувались макроскопічними
описами точок відбору проб, польовим визначенням мінерального складу,
структури, текстури, ступеню вивітреності порід, зарисовками і фотографуванням
особливостей геологічної будови ділянок відбору проб, дослідженням особливостей
просторових взаємовідношень гранат-вмісних сланців з вміщуючими породами.
Таблиця 2.1.
Види і об’єми мінералогічних досліджень
№№
Види мінералогічних досліджень
Об’єми виконаних робіт
Проведення геологічних маршрутів і мінералогічного опробування гранат-вмісних
сланців у вибоях Ганнівського кар’єру
35 км
Польові описи штучних відслонень з зарисовками і фотографуванням особливостей
геологічної будови гранат-вмісних розрізів
42 точки спостережень
Відбір мінералогічних проб масою до 1 кг
105 проб
Відбір мінералого-технологічних проб масою до 10кг
27 проб
Продовження таблиці 2.1
№№
Види мінералогічних досліджень
Об’єми виконаних робіт
Відбір укрупнених мінералого-технологічних проб масою до 1 т:
– вивітреної гранатової сировини;
–невивітреної сировини
2 проби
1проба
Макроскопічний опис мінералогічних і мінералого-технологічних проб
135 описів
Відбір зразків для виготовлення прозорих і полірованих шліфів
201 шліф
Мікроскопічні дослідження з визначенням парагенетичних асоціацій мінералів і їх
кількісних співвідношень
201 шліф
Виділення мономінеральних фракцій для проведення контрольних мінералогічних
досліджень
22 монофракції
10
Контрольні мінералогічні дослідження з метою визначення відповідності
показників гранату з досліджених порід характеристикам, відомим з літературних
джерел:
–кристаломорфологічні дослідження
–гранулометричні визначення
–анатомічне вивчення кристалів гранату
53 визначення
315 замірів
92 кристали
11
Розробка методики ідентифікації двох виділених типів гранатової сировини –
гіпергенно незмінених і вивітрених гранат-вмісних сланців
комп’ютеризова-ний варіант
методики
Продовження таблиці 2.1
№№
Види мінералогічних досліджень
Об’єми виконаних робіт
12
Розробка методики мінералогічного аналізу продуктів підготовчих процесів і
збагачення гранат-вмісних сланців
–“–
13
Розробка методики визначення вмісту гранату в продуктах підготовчих процесів і
збагачення гранат-вмісних сланців
–“–
14
Проведення попередніх мінералого-технологічних експериментів з лабораторними
пробами масою до 10 кг з використанням безводних технологій, в тому числі:
–досліди по дробленню і подрібненню гранат-вмісних сланців за допомогою
молоткової і щокової дробарок;
–експерименти по збагаченню гранат-вмісних сланців різного мінерального складу
54 досліди
54 досліди
15
Мінералого-технологічні експерименти з укрупненими пробами масою 1000 кг (2
проби вивітрених і 1 проба невивітрених гранат-вмісних сланців
16
Складення мінералогічного обгрунтування схеми підготовки до збагачення
невивітреної гранатової сировини
130 визначень
17
Складення мінералогічного обгрунтування схеми підготовки до збагачення
вивітреної гранатової сировини
48 визначень
Продовження таблиці 2.1
№№
Види мінералогічних досліджень
Об’єми виконаних робіт
18
Складення мінералогічного обгрунтування схеми збагачення невивітреної
гранатової сировини
342 визначення
19
Складення мінералогічного обгрунтування схеми збагачення вивітреної гранатової
сировини
54 визначення
20
Вивчення тріщинуватості гранату з концентратів Ганнівського та інших родовищ,
які експлуатуються
44 проби
При польових описах точок відбору мінералогічних і технологічних проб особлива
увага зверталась на крупність кристалів гранату, їх локалізацію у прошарках
різного складу (кварцові, кварц-силікатні, силікатні), а також на морфологічні
ознаки кристалів гранату (кристалографічна досконалість, наявність і характер
деформованості, колір кристалів тощо). Під час мінералогічних маршрут
- Київ+380960830922