РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІНТЕРЕСУ ДО
МУЗИКУВАННЯ НА НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТАХ
2.1. Аналіз існуючої практики музикування молодших школярів на народних
інструментах у позакласній роботі
Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми показав, що інтерес до музичної
діяльності є важливим фактором музичного виховання молодших школярів,
формування їх здібностей та творчої активності. Разом з тим, сучасна ситуація
розвитку музичної освіти характеризується динамічними змінами, побічними
впливами на вибір ціннісних орієнтацій учнів, їх життєвими умовами,
варіативністю моделей навчання, яка ускладнює реалізацію зазначених підходів.
У побудові загальної стратегії дослідження на констатуючому етапі ми виходили з
того, що в основу вибору методики має бути покладений критерій варіабельності,
який передбачає можливість модифікації запропонованої методики відповідно до
завдань їх застосування у визначеному віковому діапазоні. Таким чином, з одного
боку, ми враховували загальні ознаки прояву музичного інтересу,
охарактеризовані в працях О.Я. Бурліної, Н.М. Гришанович, З.П. Морозової, В.С.
Юркевич, К.В. Тарасової, а з іншого – їх специфічні характеристики, про які
могли скласти достатнє уявлення на основі пошукового етапу експерименту.
Разом з тим, вивчення будь-яких параметрів музичних інтересів пов'язане,
насамперед, з визначенням їх діагностичних показників. Тому, аби виявити
педагогічні умови формування інтересу учнів до музикування на народних
інструментах, було проведено експериментальне дослідження, яке мало на меті
вивчення конкретного стану музичного виховання молодших школярів засобами
народної музики, його змісту та особливостей в сучасних умовах. Було окреслено
основні завдання: встановити рівень музичних знань молодших школярів у галузі
народної музики, а також мотиваційні та емоційно-почуттєві характеристики
сприймання цієї галузі музики; визначити рівень компетентності вчителів
навчальних закладів різного типу та батьків щодо музикування на народних
інструментах; виявити існуючі труднощі та діапазон спілкування з даним пластом
музикування всіх категорій респондентів.
Програма експериментального дослідження передбачала проведення масових усних і
письмових опитувань респондентів трьох категорій: учнів молодших класів,
вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різного типу та батьків (додаток
А).
З метою здобуття експериментальних даних було проаналізовано плани
естетико-виховної роботи загальноосвітніх закладів різного типу, а також звіти
про проведення позашкільних заходів з музично-естетичного виховання молодших
школярів. Вивчення документації показало, що музично-естетичне виховання
молодших школярів обмежується в основному уроками музики. Існуючі програми з
дисципліни “Музика” (А. Авдієвського, В. Буко, З. Жовчака, О. Ростовського) та
авторські програми вчителів включають вивчення народної музики, але це
знайомство базується на сприйнятті або виконавстві народних пісень.
Інструментально-виконавській діяльності учнів у позакласній роботі увага майже
не приділяється.
Разом з тим практичний досвід засвідчує, що популярні твори народної музики
мають високий рейтинг серед учнів, а демократичний характер їх функціонування у
суспільстві адекватно впливає на естетичні позиції та ціннісні орієнтації
школярів. Це дає підстави стверджувати, що з науково – теоретичних, освітніх та
виховних позицій формування у молодших школярів інтересу до музикування на
народних інструментах залишається важливою проблемою.
Для проведення експериментального дослідження нами було використано наступні
методи: вибіркові бесіди з респондентами всіх категорій; аналіз практичного
досвіду вчителів з приводу організації музично-естетичної роботи у
загальноосвітніх школах; наявний досвід спілкування молодших школярів з творами
української народної музики; стандартизовані та вільні інтерв’ю; тестування;
діагностичні завдання; педагогічне спостереження.
Особливий характер формування інтересу до музикування зумовив спрямованість
експериментального дослідження на виявлення його індивідуально-неповторних
особливостей, а також типових рис. Тому основним завданням констатуючого етапу
експериментальної роботи стало виявлення його вихідних рівнів, що виражалось у
прояві емоційного збудження, ступеня активної участі на заняттях, намаганні
більш глибокого і повного вивчення музичного матеріалу; якості знань, умінь і
навичок, їх повноти і обсягу; відношенні школярів до різних видів музичної
діяльності.
Плануючи експериментальне навчання, ми виходили з того, що першочерговою умовою
успішності музичної діяльності в ансамблі народних інструментів є потреба у
певних емоційних переживаннях. Але потреба – це широка спрямованість активності
учнів, психічний стан, який створює передумову до музичної діяльності; сам по
собі він ще не визначає характеру цієї діяльності. Так, у дитини пізнавальна
потреба у нових враженнях в процесі освіти реалізується і перетворюється у
більш складні види – потребу у навчанні та творчості. Отже, якщо в музичному
навчанні організується адаптивна активність учнів, то потреба швидко
задовольняється; в тому випадку, коли навчання спрямовується на розвиток
творчої активності, то потреба зростає в міру її задоволення; на основі цієї
потреби виникають нові мотиви, які спрямовують учнів на різноманітну музичну
діяльність.
Виходячи з вищевикладеного, можна констатувати, що в основі музичного інтересу
лежать потреби, які проявляються в активності та виявляються в мотивах. Тому
для того, аби вирішити проблему розвитку інтересу в умовах п
- Київ+380960830922