Ви є тут

Вікова динаміка показників неспецифічної резистентності клінічно здорових коней та при асептичних артритах (за результатами досліджень синовії та крові)

Автор: 
Замазій Андрій Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001091
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дослідження з визначення вікової динаміки показників неспецифічної
резистентності крові і синовіальної рідини, вивчення патогенезу асептичних
артритів у коней та методів їх корекції проводилися у 1999 – 2002 роках.
Клініко-експериментальні дослідження проводились у господарствах Полтавської
області: навчальному господарстві “Ювілейний” (с. Бречківка) , ЗАТ “Злагода”
(с. Кірово), СТОВ “Ковалі” (с. Ковалі Хорольского району), СС “Тростянець” (с.
Тростянець Полтавського району), СТОВ “Великорублівске” (с. Велика Рублівка
Котелевського райну), СТОВ “Говтва” (Решетилівського району), ЗАТ “Україна” (с.
Дрижина Гребля Кобеляцького району), на базі конезаводу с. Артемівка
Чутівського району, Чутівського кінного заводу (м. Чутове), на кафедрі хірургії
та акушерства Полтавської державної аграрної академії, у лабораторії імунології
Полтавської стоматологічної академії.
За час виконання наукових досліджень було клінічно обстежено 660 коней різних
вікових груп і порід, серед яких виявлено 87 тварин (13,2 %) із хірургічними
захворюваннями в ділянці кінцівок, із них хвороби суглобів запального характеру
були діагностовані у 24-х (27,6 %).
Але спонтанні артрити виникали не одночасно і діагностувалися на різних стадіях
захворювання, що не давало можливості вивчати зміни синовіальної рідини в
динаміці запального процесу. У зв’язку з цим проводили дослідження на конях з
експериментально викликаними в них асептичними артритами.
Відповідно до поставлених завдань було проведено три серії дослідів.
У першій серії дослідів вивчалася динаміка показників неспецифічної
резистентності крові і синовіальної рідини у клінічно здорових коней 7-денного,
1, 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21 та 24-місячного віку. У цих дослідах було
використано 110 коней різного віку і порід.
У зв’язку з тим, що в колективних господарствах різко скоротилося поголів’я
коней, особливо молодняку, усі тварини, які були задіяні в дослідах, належали
господарствам різного типу.
Господарства першого типу – це товарні господарства, де коні утримуються у
приміщеннях ферм, стайнях груповим методом (у деяких господарствах є стійла).
Протягом літньо-осіннього періоду їх утримують на вигульних майданчиках.
Кормові раціони для них не розробляються.
Другий тип господарств – це конезаводи, у яких тварини утримуються в денниках
із використанням регулярного моціону, а в літній період – на випасі.
Для вивчення вікової динаміки показників неспецифічної резистентності проводили
відбір проб синовіальної рідини та крові [додаток А].
Синовіальну рідину в коней одержували з дотриманням правил асептики й
антисептики шляхом пункції тарзального суглоба і стабілізували 3,8 %-ним
розчином натрію цитрату у співвідношенні 9 : 1.
Кров отримували шляхом пункції яремної вени з дотриманням правил асептики й
антисептики.
Частину крові для морфологічного дослідження стабілізували 3,8 %–ним розчином
натрію цитрату у співвідношенні 9:1, а з решти отримували сироватку.
Відібрані зразки крові та синовіальної рідини підлягали центрифугуванню
протягом 10 хв при 3000 об/хв, при необхідності їх заморожували при t0 – 15
...– 20 0С.
У другій серії дослідів вивчалися зміни показників неспецифічної резистентності
крові й синовії при експериментальних асептичних артритах. Досліди проводили на
конях 12- , 18-, 24-місячного віку в динаміці розвитку та перебігу асептичних
артритів – по п'ять голів із кожної вікової групи. В експеримент було включено
15 тварин.
Експериментальні асептичні артрити у тварин викликались уведенням у порожнину
суглоба 10 %-ного розчину натрію хлориду в кількості, адекватній аспірованій
синовіальній рідині.
Перед уведенням гостроподразливого розчину проводили спорожнюючу пункцію
тарсального суглоба та відбір проб крові. У подальшому відбір проб синовії і
крові проводили на 3, 7, 10, 13 та 17-у добу після введення подразнюючого
розчину з метою вивчення патогенезу асептичних артритів [додаток А].
У третій серії дослідів нами були відпрацьовані патогенетично обгрунтовані
методи лікування експериментальних асептичних артритів у коней. Для цього було
сформовано дві групи тварин по 12 голів. У кожній групі було по 4 тварини 12-,
18- та 24-місячного віку.
Асептичний синовіт у них викликали за описаною методикою. Найбільш виражені
клінічні ознаки спостерігалися на 3–ю добу після введення гострої подразливо
речовини.
Хворих тварини першої групи на третю добу після спорожнюючої пункції суглоба
лікували шляхом уведення в його порожнину 2 %-ного розчину тіотриазоліну (2 мл)
та 15 %-ного розчину полівінілніролідону (5 мл) із додаванням 0,5 г
левоміцетину.
Тваринам другої групи, після аспірації синовіальної рідини в порожнину суглоба
вводили 1 мл дексаметазону (4 мг дексаметазону сульфату) та 5 мл 0,5 %-ного
розчину новокаїну з додаванням 0,5 г левоміцетину.
Лікарські препарати вводили через кожні 72 години до одужання тварин [додаток
А].
У процесі лікування проводили повне клінічне обстеження коней, а також стан
суглобів. Дані досліджень документували, фотографували і заносили в комп'ютер.
Для вивчення ефективності лікувальних заходів у тварин відбирали зразки крові
та синовіальної рідини до введення препаратів, на 3-ю, 7-у, 10-у, 13-у і 17-у
добу.
Дослідження крові та синовіальної рідини у тварин усіх дослідних груп проводили
за наступними показниками:
– кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограму та синовіоцитограму
–загальноприйнятими методами;
– гемоглобін – геміглобінціанідним методом (Кондрахін І.П,
Курилов І.В, Малахов А.Г, 1985) ;
– фагоцитарну активність нейтрофілів крові та синовії методом Є.Ф.Чернушенко і
Л.С.Когосової (1978), а як