Ви є тут

Особливості черепно-мозкової травми середнього і тяжкого ступеня в осіб старших вікових груп (клініка, діагностика, прогнозування).

Автор: 
Гринів Юрій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001122
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Загальна характеристика власних спостережень
і спеціальних методів дослідження
Вивчені особливості клініки, діагностики та результати лікування 280 хворих
похилого (60–74 роки) і старечого (75 років і більше) віку, які лікувалися в
нейрохірургічних відділеннях лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва та
обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська з забоями головного мозку
середнього та тяжкого ступеня, внутрішньочерепними гематомами з 1995 по 2001
рік. Контролем служили 52 хворих віком 21–50 років з вказаними ушкодженнями
головного мозку.
Розподіл хворих по віку і статі приведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих в залежності від віку та статі
Стать
Вік хворих (у роках)
Всього
Основна група
Контрольна група
60–74
75 і більше
21–50
Чоловіки
132
33
32
197
Жінки
91
24
20
135
Всього
223
57
52
332
Видно, що в даній групі особи похилого віку складали 79,6%, старечого 20,4%.
Відмічено перевагу потерпілих чоловічої статі — 58,9% проти 41,1% жіночої. В
контрольній групі було 61,5% осіб чоловічої статі та 38,5% жіночої.
Причини травм у даних вікових груп були самі різноманітні, що відображено в
табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Характеристика причин травматизму у осіб досліджуваних вікових груп
Причина травми
Групи спостереження
Всього
Основна
Контрольна
Побутова /кримінальна/
132 /54/
10 /3/
142
Дорожньо-транспортна пригода
75
18
93
Кататравма
45
53
Виробнича
28
16
44
Всього
280
52
332
В основній групі спостереження переважна кількість травм отримано в побутових
умовах — 47,1%. В самій структурі побутового травматизму відмічається висока
питома вага навмисної (кримінальної) травми — 19,2%. Дорожньо-транспортний
травматизм займає друге місце, і складає 26,7%. В решти спостереженнях причиною
травми голови була кататравма (16,2 %) і травма на виробництві (10%). В
контрольній групі найбільшу кількість травм отримано в ДТП (34,6%) та на
виробництві (30,7%), травма в побуті та кататравми склали відповідно 18,2% та
15,3%.
Більшість хворих, як основної групи (73,9%) так і контрольної (82,7%) були
госпіталізовані в першу добу після травми. Інші пацієнти були госпіталізовані в
більш пізній термін, що відмічено в табл. 2.3.
В перші 6 годин госпіталізовано переважну кількість потерпілих основної (43,5%)
і контрольної (51,9%) груп. Це були хворі як правило з тяжкою травмою,
порушеною свідомістю, моторним збудженням, загрозливими симптомами порушення
функції життєво важливих функцій, первинно-стовбуровою симптоматикою. Додаткові
методи обстеження, проведені оперативні втручання та аутопсії виявили масивні
вогнища геморагічних забоїв з деструкцією речовини головного мозку, що
розповсюджувалася вглибину до підкіркових ядер і шлуночкової системи, масивні
внутрішньочерепні гематоми.
Таблиця 2.3
Термін від моменту травми до госпіталізації
Термін
/в годинах/
Групи спостереження
Разом
Основна
Контрольна
0–6
122
27
149
6–12
40
13
53
12–24
45
52
48 і більше
73
78
Разом
280
52
332
В період від 6 до 12 та від 12 до 24 годин після травми поступали хворі з
порушенням свідомості по типу глибокого приглушення — сопору, характеризувались
вираженою загальномозковою та наростаючою пірамідною симптоматикою. У них
виявлені геморагічні забої, що супроводжувалися набряком мозку, розвитком
внутрішньочерепних гематом. Ретроспективний аналіз клінічного перебігу
потерпілих, які поступили в термін після 24 годин від травми виявив, що
переважно у них травма була первинно розцінена як “легка”, наявним був
“світлий” проміжок, після чого наступала клінічна декомпенсація.
Стан хворих при поступленні був задовільний, середньої тяжкості та тяжкий. Для
уніфікації оцінки стану хворих при поступленні, визначення ступеня тяжкості
пошкодження мозку використовувалась оцінка їх свідомості по шкалі ком Глазго.
При визначенні тестів згідно ШКГ у здорової людини набирається 15 балів.
Потерпілому в глибокій комі — 3. Кількість балів 8 і менше свідчить про тяжке
ушкодження головного мозку.
Ясна свідомість 15 балів.
Помірне приглушення 13–14 балів.
Глибоке приглушення 11–12 балів.
Сопор 9–10 балів.
Помірна кома 6–8 балів.
Глибока кома 4–5 балів.
Термінальна кома 3 бали.
Згідно шкали ком Глазго проводилась оцінка стану свідомості хворих з
черепно-мозковою, що відображено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Стан свідомості хворих при поступленні в клініку
Кількість балів по ШКГ
Групи спостереження
Всього
Основна
Контрольна
14–15
32
34
9–13
176
16
192
6–8
43
20
63
3–5
29
14
43
Разом
280
52
332
В нейрохірургічну клініку поступило 11,4% осіб основної і відповідно 3,8%
контрольної груп в ясній свідомості або з порушенням по типу легкого
приглушення. В глибокому приглушенні — сопорі було 62,8% потерпілих основної та
30,8% контрольної груп.
В помірній комі поступило 15,3%, в глибокій і термінальній 10,3% осіб основної,
та відповідно 38,4% і 26,9% контрольної груп.
Потерпілі поступали в клініку нейрохірургії або у відділення реанімації та
інтенсивної терапії, при поступленні оглядались нейрохірургом, проводилась
оцінка неврологічного стану , серцево — судинної діяльності (огляд терапевта,
кардіолога, ЕКГ), а також стан інших органів та систем.
Всім для визначення характеру та локалізації черепно–мозкових ушкоджень
проводилась краніографія в двох проекціях, АКТ головного мозку при поступленні
та в динаміці на апараті СРТ-1010 вітчизняного виробництва. У 73 (26,1%) хворих
для уточнення локалізації процесу проводилась МРТ на магнітному томографі
виробництва “Дженерал електрік” (США). Люмбальна пункція проведена 59 (21,1%)
хворим. Оцінювався лікворний тиск та склад ліквору.