Розділ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1. Характеристика обстежених хворих
Хворі перебували на обстеженні і лікуванні в ревматологічному відділенні та
ревматологічному диспансері Донецького обласного клінічного територіального
медичного об’єднання, а також у терапевтичному відділенні Донецького НДІ
невідкладної та відновної хірургії АМН України.
Діагностика захворювання будувалася на критеріях Американського коледжу
ревматологів. Діагноз раннього РА встановлювали на підставі ранкової скутості
(понад 1 годину), наявності артриту (понад 3-ох суглобів), двобічної болючості
при пальпації плеснофалангових суглобів, серопозитивності за ревматоїдним
чинником, деструктивними змінами в кистях та/або стопах, тривалістю хвороби
більше двох років [247].
Спостереження велося за 103 хворими на РА віком від 23 до 59 років (пересічно
42,4±0,87 років). Серед обстежених було 12 (11,7%) чоловіків і 91 (88,3%)
жінка. Як видно з табл. 2.1, представники різної статі не відрізнялися між
собою віковими групами (c2=4,54, р=0,104), але середній вік чоловіків був
більшим (S=3,51, p=0,001; F=0,27, p=0,010), складаючи 47,5±1,36 років (у жінок
– 41,7±0,95 років).
У чоловіків і жінок тривалість захворювання до 5 років відповідно помічена в
41,7% і 22,0% випадків (табл. 2.2), 5-10 років – 50,0% і 39,6%, понад 10 років
– 8,3% і 38,5% (c2=4,73, р=0,094). Слід підкреслити, що середня тривалість
хвороби у жінок була в 2,2 рази або на 5,7 років вищою, ніж у чоловіків
(S=4,39, p<0,001; F=0,29, p=0,015).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих чоловіків та жінок за віком
Стать
Число хворих
Вік (роки)
<30
30-50
>50
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
12
91
13
14,3
66
66,7
72,5
12
33,3
13,2
Разом
103
13
12,6
74
71,9
16
15,5
c2=4,54, р=0,104
Таблиця 2.2
Розподіл хворих чоловіків та жінок за тривалістю РА
Стать
Число хворих
Тривалість захворювання (роки)
<5
5-10
>10
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
12
91
20
41,7
22,0
36
50,0
39,6
35
8,3
38,5
Разом
103
25
24,3
42
40,8
36
35,0
c2=4,73, р=0,094
Мінімальну активність патологічного процесу констатовано у 36 (35,0%) хворих,
помірну – у 43 (41,7%), високу – у 24 (23,3%). У жінок ступінь активності РА
виявився вищим (c2=6,21, р=0,045), причому ІІ ступеня – в 2,7 разу, а ІІІ
ступеня – в 1,5 разу (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих чоловіків та жінок за ступенем активності РА
Стать
Число хворих
Активність
І ст.
ІІ ст.
ІІІ ст.
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
12
91
28
66,7
30,8
41
16,7
45,1
22
16,7
24,2
Разом
103
36
35,0
43
41,7
24
23,3
c2=6,21, р=0,045
1-у стадію РА констатовано в 11 (10,7%) спостереженнях, 2-у – в 39 (37,9%), 3-ю
– в 40 (38,8%), 4-у – в 13 (12,6%), що знайшло своє відображення в табл. 2.4. В
групі чоловіків рентгенологічні зміни з боку суглобів були більш вираженими
(c2=14,9, р=0,002).
Серопозитивний варіант захворювання встановлено в 69 (67,0%) хворих, причому, у
6 (50,0%) чоловіків і 63 (69,2%) жінок, а середні значення ревматоїдного
чинника в крові відповідно склали 1:1n 4,4±3,33 і 1:1n 4,0±1,89 (S=0,93,
p=0,0643; F=2,35, p=0,014). Як свідчить табл. 2.5, чоловіки і жінки не
відрізнялися між собою поширенням артриту, оціненому за суглобовим рахунком
(S=0,47, p=0,644; F=0,78, p=0,336), а також тяжкістю суглобового синдрому,
котру визначали за індексами Річі та Лансбурі (відповідно S=0,08, p=0,933;
F=0,76, p=0,321 і S=0,84, p=0,594; F=0,21, p=0,004).
Таблиця 2.4
Розподіл хворих чоловіків та жінок за стадією РА
Стать
Число хворих
Стадія захворювання
1-а
2-а
3-я
4-а
абс.
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
12
91
33,3
7,7
38
8,3
41,8
37
25,0
40,7
33,3
9,9
Разом
103
11
10,7
39
37,9
40
38,8
13
12,6
c2=14,9, р=0,002
Таблиця 2.5
Показники суглобового синдрому у хворих на РА
Групи хворих
Показники
суглобовий
рахунок
індекс
Річі
індекс
Лансбурі
Загальна
Чоловіки
Жінки
17,5±1,18
18,9±3,10
17,3±1,28
33,8±2,15
33,3±5,60
33,8±2,33
79,5±2,43
82,8±3,41
79,1±2,72
Відмінності у чоловіків та жінок
S=0,47, p=0,644;
F=0,78, p=0,336
S=0,08, p=0,933;
F=0,76, p=0,321
S=0,84, p=0,594;
F=0,21, p=0,004
На рис. 2.1 подано позасуглобові прояви РА. У 56,3% хворих відмічено анемію
(Hb<120 г/л), у 40,8% – лімфаденопатію, у 25,2% – полінейропатія, у 23,3% –
ревматоїдні вузли, у 21,4% – ураження органів дихання у вигляді
інтерстиціального фіброзу, сухого або ексудативного плевриту, ревматоїдних
вузликів, синдрому Коліне-Каплана, фіброзуючого альвеоліту та бронхіоліту (рис.
2.2), у 16,5% – нирок (інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит та амілоїдоз зі
зниженням функції нирок у 5 із 17 таких пацієнтів), у 15,5% – розвиток шкірного
васкуліту, у 14,6% – лихоманка, у 7,8% – ураження очей (ірит, іридоцикліт), у
4,9% – наявність дигітального артеріїту, у 3,9% – сітчастого ліведо, у 1,9% –
синдрому Шегрена, в 1,0% – тиреоїдиту.
Рис. 2.1. Частота позасуглобових ознак у обстежених хворих на РА.
Примітка. 1 – анемія, 2 – ураження серця, 3 – лімфаденопатія, 4 –
полінейропатія, 5 – ревматоїдні вузли, 6 – ураження легень та плеври, 7 –
ураження нирок, 8 – шкірний васкуліт, 9 – лихоманка, 10 – ураження очей, 11 –
дігітальний артеріїт, 12 – сітчате ліведо, 13 – синдром Шьогрена, 14 –
тиреоїдит.
Рис.2.2. Частота ок