Розділ 2
Аналіз ефективності інвестування та інвестиційна привабливість виноробних
підприємств
2.1 Економічні умови інвестиційного процесу виноробних підприємств
Довгострокова програма стратегічного розвитку “Україна - 2010” спрямована на
стабілізацію і подальший розвиток економіки країни. Її реалізація повинна
забезпечити зростання валового внутрішнього продукту не менше ніж в 2 рази у
порівнянні з 1997р., а на душу населення – у межах 4 – 4,5 тис. дол. Досягнення
такого результату потребує значних інвестиційних ресурсів, тому довгостроковою
програмою, в основному, передбачається проведення реконструкції і оновлення
основних фондів значної частини підприємств агропромислового комплексу.
Як зазначалося, основною складовою інвестицій є капітальні вкладення. Аналіз
інвестиційного процесу в Україні показує, що в 90-ті роки обсяг інвестицій у
основні фонди систематично знижувався (див. табл. 2.1) і скоротився у 5 разів.
Зменшення інвестицій триває: за I квартал 1999 р. інвестиції з усіх джерел
фінансування склали 1861 млн. грн., що на 16,5% нижче від I кварталу минулого
року. За I півріччя 2000р. із загального обсягу бюджетних інвестицій у 2369
млн. грн. освоєно 381 млн. грн., тобто, 16,1% річного обсягу.
Значне скорочення інвестицій супроводжується й іншими негативними явищами.
Суми амортизаційних відрахувань, за якими створюється амортизаційний фонд, не
забезпечує навіть простого відтворення основних фондів. Але й це джерело
інвестицій не використовується повністю. Так, в 2000р. обсяг амортизаційних
відрахувань склав 12,3 млрд.грн., а обсяг валових капітальних вкладень – 10,6
млрд.грн., тобто, значна частина амортизаційних відрахувань використана не за
призначенням [201]. За I півріччя 2000р. від централізованих амортизаційних
відрахувань спрямовано у державні інвестиції 289 млн.грн., що складає 26,5%
річного обсягу [119].
Таблиця 2.1
Обсяг капітальних вкладень в основні фонди України (у порівняльних цінах)[221]
Показники
Роки
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Обсяг капітальних вкладень, млн.грн.
55368
49713
31683
28103
21768
16097
12557
11615
11543
10845
12584
15201
Відношення до обсягу 1990р., %
100
89,8
57,2
50,8
39,3
29,1
22,7
21,0
20,8
19,6
22,7
27,5
Дуже незначна частина прибутків підприємств капіталізується у інвестиції, мало
впливає на обсяг інвестицій довгострокове кредитування комерційних банків, не
впроваджується і поточне кредитування, систематично знижується частка державних
централізованих джерел фінансування інвестицій (в 1990р. вона склала 27%, а в
2000р. зменшилася до 7,2%). Здійснення інвестиційної стратегії ускладнюється ще
й тим, що співвідношення між інвестиціями і валовим внутрішнім продуктом з
1990р. погіршується: в 2001р. обсяг валового внутрішнього продукту у порівнянні
з 1990р. скоротився в 2,3 рази, а інвестицій – у 5 разів. Отже, стартові умови
для нарощування інвестицій у країні досить несприятливі.
Проектом програми “України - 2010” передбачається збільшення обсягу валового
внутрішнього продукту у 2010р. в порівнянні з 1997р. не менше, ніж у 2 рази,
але за існуючих умов, щоб забезпечити в 2010р. обсяг інвестицій у розмірі 20%
від валового внутрішнього продукту, треба досягти його зростання не у 2, а у 5
разів. Однак, Україна, для вирішення цієї проблеми, не має достатніх внутрішніх
фінансових резервів. Навіть за приблизними підрахунками, наша економіка щорічно
потребує майже 40 млрд.дол. іноземних інвестицій.
За період з 1992р. до 1998р. обсяги іноземних інвестицій в економіку України
були дуже незначними. Так, у 1992р. вони становили 3,8% валового внутрішнього
продукту, у 1993р. – 4%, у 1994р. – 1,3%, у 1995р. – 1,42%, у 1996р. – 1,22%, а
у 2000р. – 2,35%, а у 2001р. – 1,92% (табл. 2.2). В цілому в Україні іноземні
інвестиції становлять 4,4% валових інвестицій (2001р.), тоді як у Киргизстані –
31%, а в Азербайджані – 77%.
Звичайно, іноземні інвестиції – не самоціль, національна економіка аж ніяк не
може орієнтуватися лише на іноземні джерела інвестування, які не можуть
відігравати роль головного важеля економічного зростання, але за умови їх
обґрунтованого і раціонального використання навіть незначні надходження
сприятимуть пожвавленню виробництва, підвищенню його ефективності. Але, на
жаль, аналіз обсягів і напрямків використання іноземних інвестицій свідчить, що
вони незначні за розмірами і використовуються неефективно.
Таблиця 2.2
Показники надходження інвестицій в економіку України, 1994-2000 роки [221]
Показники
Роки
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ), млн.дол. (на кінець періоду)
367
896,9
1438,2
2056,9
2706,9
3457
4064,5
3875,0
Приріст прямих іноземних інвестицій до попереднього року, млн.дол.
147,6
529,9
541,3
618,7
650
750,1
607,5
- 189,5
Відношення ПІІ до ВВП, %
1,28
1,42
1,22
1,25
1,78
2,55
2,35
1,92
Частка капітальних вкладень у ВВП, %
19,1
17,2
15,4
11,3
13,2
13,6
14,2
19,2
Відношення ПІІ до валових інвестицій, %
6,0
5,2
4,0
5,3
4,2
3,9
4,6
4,4
В умовах обмеженості ресурсів, іноземний капітал у формі кредитів, прямих і
портфельних інвестицій є одним із джерел фінансування, яке дає можливість
перекривати тимчасові потреби вітчизняного виробника у фінансах. Найвигідніший
спосіб фінансування, на нашу думку, – пряме іноземне інвестування, оскільки, у
цьому разі держава не повинна здійснювати платежів на обслуговування боргів,
тобто, пряме іноземне інвестування не призводить до збільшення зовнішньої
заборгованості.
Найбільші за обсягом інвестиції на 1.01.2002р. вкладені в Україну США – 730,9
млн.дол. (18,9% загального обсягу), Кіпром – 478,0 млн.дол. (12,3%),
Велико