Розділ 2
МЕТОДИКА ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТА ВИКОРИСТАНИЙ БАЗОВИЙ МАТЕРІАЛ
Надзвичайно мінливі та різноманітні гідродинамічні, гідрофізичні, гідрохімічні,
складні літогеохімічні умови авандельти Дунаю і придунайського шельфу зумовили
необхідність використання широкого спектру методів для всесторонньої
еколого-геохімічної характеристики стану сучасного осадконакопичення.
Загалом дослідження виконувались в наступній послідовності:
Збір та узагальнення наявної інформації;
Морські експедиційні дослідження;
Лабораторні дослідження;
Оброблення та аналіз отриманої інформації;
Роботи першого етапу включали збір і комплексний аналіз результатів попередніх
досліджень в області геології, геохімії, океанології, гідрометеорології,
гідробіології, екології, інших наукових та прикладних дисциплін, що з тої чи
іншої сторони характеризують особливості морського седиментогенезу
північно-західного і придунайського шельфу Чорного моря. Всього проаналізовано
126 звітів, статей, бюлетенів, монографій, тощо. Дослідження цієї частини моря
виконувались на протязі значного періоду науковими установами і виробничими
геологічними підприємствами, в результаті чого накопичений надзвичайно великий
об’єм різнопланової інформації про геологічну будову морського дна, склад його
осадків, морські ландшафти і їх геохімічні особливості, структуру і склад
морської води, її динаміку, особливості атмосферних явищ, види морських
екосистем, їх стан, реакції на різноманітні забруднювачі та зміни морського та
геологічного середовищ взагалі.
Аналіз результатів попередніх досліджень свідчить про їхню неоднорідність.
Роботи виконувались різними організаціями з різною метою, за методиками, що
значно відрізняються (особливо в частині польових і лабораторних досліджень),
що затруднює, або навіть унеможливлює їх співставлення, і, врешті, дозволяє
дати в основному якісну еколого-геохімічну оцінку процесів осадконакопичення та
пов’язаного з ним стану геологічного середовища регіону.
Найбільшими науковими доробками по території досліджень володіють Інститут
геологічних наук (ІГН) НАНУ, Морський гідрофізичний інститут (МГІ) НАНУ,
Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) Мінекоресурсів, Одеська
філія Інституту біології південних морів (ІнБПМ) НАНУ, Південний
науково-дослідний інститут рибного господарства та океанології (ПівдНІРО),
Одеський державний університет (ОДУ), ДГП “Причорноморгеологія”.
Морські експедиційні дослідження за участю автора виконувались на НДС “Трепанг”
у 17 (15.09 – 19.09.1997 р.) та 18 (7.10 – 15.10.1997 р.) рейсах і на НДС
“Діорит” (27.11 – 6.12.1998 р.). Необхідність 18 рейсу НДС “Трепанг”була
обумовлена різкою зміною синоптичної ситуації та необхідністю фіксації в
зв’язку з цим характеру перебудови гідролого-гідрохімічних та гідрофізичних
полів.
Комплексні дослідження виконувались у 17, вересневому рейсі НДС “Трепанг”.
Схема розташування станцій представлена на рисунку 2.1, їх координати – в
таблиці 2.1. Дослідження виконувались з метою:
1. Оцінки якості донних осадків, поверхневих і придонних вод, а також бентосних
організмів (концентрації важких металів, пестицидів, поліхлорбіфенілів,
техногенних радіонуклідів, фенолів, детергентів, нафтопродуктів);
2. Безперервного вимірювання гідрологічних показників по всій товщі води
(температури, солоності, щільності);
3. Визначення гідрохімічних характеристик (рН, концентрації кисню і біогенних
елементів – нітратів, нітритів, фосфатів і кремнекислоти);
4. Дослідження літологічних і геохімічних умов (гранулометричного складу,
вмісту та якісного складу глинистої фракції, Сорг, Сзаг і т.д.);
5. Вивчення видового різноманіття, чисельності і біомаси фітопланктону,
зоопланктону, бактеріопланктону і бентосу;
6. Дослідження енергетичного поля моря, вираженого швидкістю і напрямом течій,
рівнем моря та хвильовими процесами.
Геологічні роботи. Проби донних відкладів відбирались у відповідності з ГОСТ
17.1.5.01-80 “Гідросфера. Загальні вимоги до відбору проб донних відкладів
водних об’єктів для аналізу на забрудненість” і КД “Визначення забруднюючих
речовин в пробах морських донних відкладів і завису” (Федеральна служба Росії
по гідрометеорології і моніторингу оточуючого середовища, Москва, 1996 р.), а
також з урахуванням вимог стандарту UNEP/IOC/IAEA № 63 “Керівництво по
геохімічному аналізу морських донних відкладів і завислих речовин”, 1995 р.
Рис. 2.1. Карта фактичного матеріалу 17 рейсу НДС “Трепанг”
Умовні позначення
18 Станції спостережної мережі
Види опробування
? відбір проб води на визначення повного комплексу забруднюючих речовин
• гідролого-гідрохімічні виміри
Ё відбір проб донних осадків
ф відбір проб фіто- та зоопланктону
Галси судна ! Місце постановки АБС # Місце постановки хвильографа
Таблиця 2.1
Координати станцій 17 рейсу НДС “Трепанг” (15.09 – 19.09.1997 р.)
№ Станцій
Координати
Широта, ПШ
Довгота, СД
45015ґ
30010ґ
45010ґ
30010ґ
45005ґ
30010ґ
45005ґ
30020ґ
45010ґ
30020ґ
45015ґ
30020ґ
45030ґ
30020ґ
10
45030ґ
30010ґ
11
45025ґ
30010ґ
12
45020ґ
30010ґ
13
45020ґ
30000ґ
14
45015ґ
30000ґ
15
45010ґ
30000ґ
16
45012ґ
29055ґ
17
45015ґ
29055ґ
18
45020ґ
29055ґ
19
45025ґ
29055ґ
20
45025ґ
29059ґ
21
45030ґ
30000ґ
22
45030ґ
29055ґ
23
45035ґ
29047ґ
24
45029ґ
29049ґ
25
45021ґ
29048ґ
26
45013ґ
29048ґ
Донні відклади піднімалися драгою на кожній станції (всього 26 проб). Піднятий
осадок документувався у геологічному бортовому журналі. Після відбору верхньої
частини осадку, проби донних відкладів ретельно гомогенізували та звільняли їх,
наскільки це можливо, від макровключень (обломків водоростей, крупних раковин,
граві
- Київ+380960830922