Ви є тут

Ефективність складних схрещувань у створенні вихідного матеріалу в селекції гороху (Pisum sativum L.).

Автор: 
Кузь Василь Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001600
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови проведення дослідів.
Дослідження проводились в 1990-2002 роках у відділі селекції зернобобових
культур Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції.
Територія станції розміщена в південно-східній частині правобережного Лісостепу
України.
Грунтово-кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості
сільськогосподарських культур [262, 264].
Ґрунти зони, що утворились на лесах та лесовидних суглинках, характеризуються
високою природною родючістю. В ґрунтовому різноманітті переважають в основному
малогумусні та вилуговані чорноземи, сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти
За даними агрохімічного обстеження орних земель Калинівського району Вінницької
області їх структура відображає загальну характеристику ґрунтового покрову
Лісостепової зони [263, /264/1), /264/2)] (Додаток А.1.1).
Північно-східна частина Вінницької області, де проводились дослідження,
характеризується помірно теплим і вологим кліматом. Гідротермічний коефіцієнт в
середньому становить 1,7–1,8. За багаторічними даними середньодобова
температура повітря більше +5oC наступає в першій декаді квітня, а зниження
(менше +5oC) на початку листопада. Основні кліматичні показники
північно-східної зони Лісостепу України приведено в табл. 2.1.1 (за даними
[262, /264/1)]).
Довжина сонячного освітлення в середньому за рік становить 1417 годин [/262/5),
/262/6), /262/7)].
Із загальної суми опадів понад 70% випадає в теплий період року [/262/7)].
Літній період відмічається досить сталим температурним режимом. В окремі роки
спостерігаються суховії і засушливі умови вегетації [/262/1), /262/5)].
Таблиця 2.1.1
Кліматичні показники північно-східної зони Вінницької області
№ пп
Кліматичні показники
Середньо-багаторічні значення
Сума позитивних температур ( >+10 0C )
2620-2670
Тривалість безморозного періоду (в днях)
139-140
Середньорічна температура повітря, 0C
6,5-6,6
Середній із абсолютних мінімумів температури повітря,- 0C
-25
Абсолютний мінімум температури повітря, - 0C
-37
Абсолютний максимум температури повітря, + 0C
37
Середня дата першого заморозку (восени)
5-6 Х
Середня дата останнього заморозку повітря (навесні)
26-29 ІV
Тривалість вегетаційного періоду, днів
197-202
10
Сума опадів за рік, мм
503-590
11
Сума опадів за вегетаційний період, мм
420-422
12
Тривалість періоду з заляганням снігового покриву, днів
90-100
13
Середня із максимальних висот снігового покриву, см
15-16
14
Максимальна глубина промерзання грунту, см
105
15
Мінімальна глубина промерзання грунту, см.
36
16
Середня глубина промерзання грунту, см
69
17
Сума ефективних температур ( >+5 0C )
1869-1926
18
Переважаючий напрям вітру
3-ПЗ
За середніми багаторічними даними, посів гороху проводиться в другій декаді
квітня. Запаси продуктивної вологи в орному шарі в період посіву завжди
забезпечують появу дружніх сходів і складають не менше 35-40 мм в орному шарі і
170-180 мм в метровому шарі ґрунту[/264/1)].
В залежності від температурних умов сходи з`являються через 12-16 днів.
Утворення третього справжнього листа проходить в першу п‘ятиденку травня.
Запасів продуктивної вологи в ґрунті на протязі весняного періоду завжди
достатньо для нормального формування генеративних органів. Цвітіння гороху за
середніми багаторічними даними починається в третій п‘ятиденці червня.
Формування і дозрівання бобів продовжується до кінця червня — початку липня.
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі за цей період знижуються до 90-115
мм.
При більш високих запасах вологи в 3-4 роки з 10 спостерігається раннє
вилягання посівів й високий рівень враження рослин грибковими захворюваннями
[/264/3)].
Масове дозрівання наступає в другій декаді липня, в окремі роки до кінця другої
декади липня [/264/4)].
Гідротермічні умови у роки досліджень нерівнозначні. За даними
гідрометеорологічного поста Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції
середньомісячна температура повітря на початку вегетації відмічалась різкими
коливаннями за місяцями і роками.
Холодна і затяжна весна 1991 року відзначалась підвищеною кількістю опадів (за
даними табл. 2.1.2). Середньодобова температура за квітень місяць склала +7,10
С. В травні місяці відмічено різке зниження температури в третій декаді, що
затримало появу сходів гороху і розвитку рослин на початку вегетації. На фоні
зниження температури повітря, в порівнянні з середніми багаторічними,
спостерігалась підвищена інтенсивність опадів в цей період. В цілому за квітень
випало 57,9 а в травні 105 мм, що становило перевищення норми відповідно на
26,4 і 60,1%, за даними табл. 2.1.2 (Додатки А.1.2, А.1.3, Рис. А.1.1, Рис.
А.1.2).
За період вегетації випало 540,4 мм опадів, при середній багаторічній нормі
331,5 мм. Разом з тим відмічалось зменшення надходження ФАР і суми ефективних
температур (Додатки А.1.4 -- А.1.6, Рис.А.1.3 – А.1.5).
В загальному 1991 рік із-за великої кількості опадів протягом вегетації,
негативно вплинув на формування маси 1000 насінин і врожайності гороху в
цілому.
Вегетаційний період 1992 року в цілому був сприятливий для вирощування гороху.
Весна була теплою і сухою. Так за період середини квітня до початку третьої
декади травня випало лише 17 мм опадів, що в 3 рази менше багаторічної норми.
Дефіцит вологи відмічався і в послідуючі місяці вегетації. Практично в

Таблиця 2.1.2
Відносні відхилення основних гідротермічних показників від середньорічних за
роки проведення гібридизації (%)
Роки
Гідротермічні показники
Місяці
квітень
травень
червень
липень
серпень
19