РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ
Під керівництвом Міністерства аграрної політики України функціонує 140 навчальних закладів, серед яких 116 - це заклади освіти І - ІІ рівнів акредитації. Специфіка аграрних технікумів та коледжів полягає в тому, що їх мережа охоплює всю територію України. У кожній області розміщено від 3 до 9 таких навчальних закладів, у них навчається близько 78 тисяч студентів. За даними про прийом на навчання навчально-методичного центру по підготовці молодших спеціалістів Міністерства аграрної політики України близько 60% студентів цих навчальних закладів - молодь з сільської місцевості. Початковий рівень підготовки цих студентів з ряду дисциплін не задовольняє вимог (це спричинено рядом об'єктивних та суб'єктивних причин, одна з яких та, що близько 50% вступників мають середній шкільний бал менший 8). Значну частку навчальних дисциплін в аграрних навчальних закладах складають технічні дисципліни, успішне вивчення яких студентами у великій мірі залежить від правильного сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. При вивченні технічних дисциплін у аграрних навчальних закладах у більшості оперують матеріалізованими об'єктами, що потребує наочного подання цих об'єктів, демонстрації процесів здійснення певних операцій тощо. Проблема забезпечення наочністю не лише при подачі навчального матеріалу, а й при засвоєнні та контролі набутих знань є однією з найважливіших в організації та методиці навчання.
Наше завдання полягає в тому, щоб показати, як можна організувати процес навчання з використанням засобів комп'ютерної графіки, дидактичний потенціал якої дозволяє вести мову про методику її застосування в процесі навчання.
Основними завданнями, які розв'язуються в даному розділі, є визначення методики візуалізації навчального матеріалу при пояснювально-ілюстративному та проблемному його викладі, організації самостійного вивчення матеріалу, а також розробка універсальної методики навчання на основі використання засобів комп'ютерної графіки, яку можна використовувати при викладанні широкого спектру дисциплін, що потребують значної кількості наочного матеріалу, у вищих аграрних навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації. .
2.1. Використання інтерактивної комп'ютерної графіки у проблемному навчанні
Вищі аграрні заклади освіти готують фахівців для роботи в аграрному секторі економіки України, тому весь їх навчально-виховний процес направлений на формування у студентів спрямованості на діяльність саме в сільськогосподарському виробництві. Нинішня криза в сільському господарстві висуває високі вимоги до фахівців-аграрників. Вони повинні не тільки володіти необхідними фаховими знаннями, вміннями та навичками, а й вміти творчо працювати, знаходити вихід з різних складних ситуацій та передбачати наперед можливі наслідки діяльності. Тому в процесі навчання важливе місце відводиться розвитку пізнавальної діяльності, творчого потенціалу студентів та вміння самостійно працювати над поставленими завданнями, розвитку дослідницьких вмінь. Одним з методів навчання, який реалізує ці якості, є проблемне навчання. Цей метод в зарубіжній педагогіці називають моделлю навчання через відкриття. Дана модель поєднує в собі ідеї когнітивної психології, психології творчості та розвитку особистості. Обгрунтуванням цієї моделі займались видатні зарубіжні та вітчизняні педагоги, психологи, дидакти. Їх дослідження різняться, але всі вони погоджуються з наступними основними положеннями характеристики цієї моделі:
- викладач допомагає студентам у розв'язанні проблем, але ні в якому разі не нав'язує знання;
- викладач не повинен узагальнювати матеріал, поки студенти не зроблять цього самі;
- викладач повинен потурбуватись, щоб студенти не приймали його ідеї на віру;
- якщо студенти зробили неправильні висновки, викладач не повинен вказувати на помилку, а навести контрприклад, який зробить цю помилку очевидною [129, 157].
Умілий викладач організовує навчально-пізнавальну діяльність студентів таким чином, щоб вони могли самостійно "брати знання", тобто продуктивно мислити, передбачати результати діяльності, порівнювати їх з отриманими та робити висновки.
Термін "проблемне навчання" в дидактиці відомий давно. У 1934 році він був використаний в монографії В.Бертона [14]. У 60-ті роки дослідження в даному напрямку було продовжено в роботах польського дидакта В.Оконя [153]. Поява проблемного навчання була прогресивним явищем. У ньому бачили потужний засіб активізації розумової діяльності. Рубінштейн С.Л. до того часу розробив теорію мислення, центром якої було поняття проблемної ситуації. За С.Л.Рубінштейном, мислення починається з виникнення проблемної ситуації, а процес мислення розглядається як розв'язування проблемної ситуації [188, с.317].
Суть проблемного підходу полягає у створенні педагогічних ситуацій, які стимулюють до самостійного відкриття учнями знань у певній предметній області. Використання проблемних ситуацій дозволяє розв'язувати завдання розвитку творчості, засвоєння знань шляхом активізації розумової діяльності. "Необхідно створити такий стан, щоб задача його торкнулася, заділа його внутрішній світ, щоб виникла особиста зацікавленість у її рішенні... активніше за все учень включається в процес пізнання в тому випадку, якщо він зіткнеться з протиріччям, тобто якщо його особисті уявлення будуть розходитися з деякими поглядами, положеннями, що виникають у процесі заняття... Виникає мотивація," - пише Г.О.Атанов [9, с.108-111]. Він розробив методику створення активних проблемних ситуацій, яку ми також використаємо в нашому дослідженні. Ця методика складається з шести етапів:
1) Пошуковий - це виокремлення з навчального матеріалу тих питань, які могли б скласти предмет проблемної ситуації.
2) Аналітичний - це аналіз того, на основі яких фактичних знань студентів повинна створюватися пробле