Ви є тут

Податкові розрахунки і звітність у системі бухгалтерського обліку: організація та методика здійснення (на прикладі торгівельних підприємств західного регіону України)

Автор: 
Адамик Оксана Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U001749
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ РОЗРАХУНКІВ ТА ЗВІТНОСТІ
2.1. Обліковий аспект формування податкового зобов'язання та звітності з податку на прибуток
2.1.1. Організація податкових розрахунків з податку на прибуток у системі бухгалтерського обліку
Побудова та належне функціонування як бухгалтерського обліку загалом, так і податкових розрахунків зокрема передбачає органічне поєднання методологічних та організаційних принципів його здійснення. Принципи побудови обліку оподаткування відповідають вимогам відповідного господарського механізму, залежать від його організаційної структури, моделі оподаткування. За таких умов організація податкових розрахунків може як сприяти зміцненню господарського механізму, задовольняючи інформаційні потреби апарату управління і податкові органи, так і гальмувати його розвиток, оскільки нераціональне налагодження податкових розрахунків збільшує вартість облікових робіт, не задовольняє інформаційних потреб, може призводити до помилки у розрахунках і спричиняти значні штрафні санкції.
Погоджуючись із Ф.Ф. Бутинцем [160, с. 505], можна стверджувати, що метою організації податкових розрахунків, які створюються і упорядковуються у межах підприємства, є забезпечення податкових органів та управлінського апарату інформацією, необхідною для контролю за правильністю нарахування та сплати податків. Ф.Ф. Бутинець наводить такі характерні риси організації обліку оподаткування:
1. Організація податкового обліку має ряд передумов від яких вона залежить, а саме: від державних нормативних актів, особливостей галузі та розміру підприємства, кваліфікації бухгалтерських кадрів і технічного забезпечення.
2. Організаційний вплив на підсистему податкового обліку здійснюється в межах системи бухгалтерського обліку, яка є відкритою та постійно взаємодіє з іншими економічними системами як на підприємстві, так і за його межами.
3. Організація обліку оподаткування включає в організацію ведення облікових записів та організацію роботи облікового апарату, які нерозривно пов'язані і залежать один від одного.
Структура діючого суб'єкта господарювання зумовлює не лише вибір податкової політики, яка включає перелік податків (зборів, платежів), сплачуваних підприємством, і особливості їх сплати, але і відповідні методологічні рішення щодо організації податкових розрахунків.
Поділяючи думку М.В. Кужельного і В.Г. Лінника [128, с. 302], відзначимо, що важливими передумовами раціональної організації бухгалтерського обліку і податкових розрахунків зокрема є:
* визначення обсягу та складу облікової інформації, необхідної для визначення податкового зобов'язання, що залежить від державних нормативних актів, особливостей галузі та розміру підприємства;
* встановлення структури облікового апарату та розподілу обов'язків між окремими виконавцями;
* розробка документування і документообігу, які так само регламентуються з боку держави в частині облікового та податкового документування;
* обґрунтований вибір форми обліку, що обирається підприємством самостійно залежно від структури підприємства і облікового апарату;
* затвердження графіку податкової звітності, який суворо регламентований податковим законодавством.
Погоджуючись із Ф.Ф. Бутинцем [160, с. 506], відзначимо, що організація обліку податкових розрахунків складається з таких елементів:
* організація роботи бухгалтерів при здійсненні податкових розрахунків;
* організація порядку ведення облікових записів щодо податкових розрахунків.
З урахуванням специфіки підприємства, наявності облікових кадрів, рівня їх кваліфікації та досвіду роботи на кожному підприємстві головний бухгалтер визначає структуру облікового апарату та розподіл зв'язків між окремими працівниками не лише для виконання функцій обліку, але і для здійснення податкових розрахунків. Структура облікового апарату може бути організована за предметною або виробничою ознакою. Найширше відображення на практиці знаходить предметна структура облікового апарату, яка характеризується створенням окремих відділів або облікових груп відповідно до найважливіших ділянок. Ділянки обліку при виробничій обліковій структурі відповідають господарським підрозділам підприємства (наприклад, облік гуртової та роздрібної торгівлі, облік роботи автотранспорту, облік фасувального цеху).
На нашу думку, організацію як бухгалтерського обліку загалом, так і обліку податкових розрахунків зокрема доцільно було б здійснювати за предметною структурою, відповідно до якої бухгалтерський апарат ділиться на окремі облікові групи, наприклад:
* облік основних засобів та нематеріальних активів, а також розрахунок їх амортизації як відповідно до положень обліку, так і згідно з нормами податкового законодавства;
* облік матеріалів та малоцінних предметів, а також розрахунок приросту (убутку) вартості матеріальних активів із метою визначення прибутку до оподаткування;
* облік розрахунків з оплати праці, а також визначення прибуткового податку з громадян, нарахувань і утримань до соціальних фондів;
* облік виробництва і калькуляції собівартості продукції;
* облік реалізації товарів, що включає облік ПДВ, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, акцизного збору.
Ми вважаємо, що розрахунок валового доходу і валових витрат може здійснюватися на ділянках обліку підлеглими бухгалтерами, однак контроль за правильністю їх обрахунку, визначення прибутку до оподаткування і відповідно заповнення декларації про прибуток підприємства, а також податкової декларації з ПДВ повинен здійснювати головний бухгалтер.
Раціональна організація обліку оподаткування значною мірою залежить від вдало обраного підприємством способу для відображення валових доходів, валових витрат, податкової амортизації. Доцільність такого способу проявляється у взаємовідносинах центральної бухгалтерії з оперативно відокремленими ділянками обліку, можливістю автоматизації облікового процесу.
Однією з головних проблем взаємозв'язку податкових розрахунків