РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Матеріали дослідження.
Наведені в роботі дані є результатом власних досліджень, які виконувалися за період 1997 - 2002 років на кафедрі акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету на базі клінічного пологового будинку № 5 м. Києва.
Нами було вивчено клінічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у 270 жінок за час вагітності та пологів відповідно. З них - 170 жінок, що страждають аліментарно-конституційним ожирінням. Контрольна (ІІ) група представлена із 100 жінок без надлишкової маси тіла. Дослідження проведено в динаміці вагітності до та після запропонованого нами лікування.
Залежно від ступеня ожиріння обстежені були розділені на 3 групи: І група - 1 ступінь ожиріння (надлишок маси тіла складає 10 - 29 %) - 73 жінки; ІІ група - 2 ступінь ожиріння (надлишок маси тіла складає 30 - 49 %) - 62 жінки; ІІІ група - 3 ступінь ожиріння (надлишок маси тіла складає 50 - 99 %) - 34 жінки; 1 жінка з 4 ступенем ожиріння (надлишок маси тіла складає 100 % та більше) включена в ІІІ групу. Дані жінки проживали в м. Києві та народжували в клінічному пологовому будинку № 5. Вибір вагітних в основну групу проводився методом простого рандомізованого відбору. В контрольну групу увійшли вагітні без зайвої маси тіла так, щоб не було достовірних відмін у віці, кількості акушерської та екстрагенітальної патології (таблиця 2.1.1.). Це дозволило виключити вплив вищевказаних факторів, крім фактора ожиріння.
Критеріями відбору пацієнток основної та контрольної груп були: одноплідна вагітність, відсутність вад розвитку плода при сонографії,
проведення динамічного моніторингу серцевої діяльності та БПП напередодні пологів, утримання від вживання препаратів, що впливають на стан плода та частоту його серцевого ритму (?- блокатори, сульфат магнію тощо).
В основній та обстеженій групах вивчали такі показники:
* загальний стан жінки, наявність та характер генітальної та екстрагенітальної патології;
* загальний стан плода та новонародженого (антропометричні та клінічні дані), структура неонатальної патології; стан новонароджених оцінювали за шкалою Апгар;
* перебіг вагітності (ускладнення І половини вагітності: загроза переривання вагітності, ранній гестоз вагітних, анемія; ускладнення ІІ половини вагітності: загроза переривання вагітності, пізній гестоз вагітних, анемія);
* пологи (характер пологової діяльності; материнський травматизм: епізіотомія, розриви шийки матки, оперативні втручання: кесарів розтин, акушерські щипці, ручна ревізія стінок порожнини матки, ручне відділення плаценти та виділення посліду);
* ускладнення післяпологового періода.
2. 2. Методи дослідження.
1. Визначення надлишкової маси тіла вагітних жінок. Для визначення надлишкової маси під час вагітності ми використовували формулу, що була запропонована Н.С.Луценко (1986):
Х = (М-N-N1)?100/ N,
де Х -- надлишкова маса тіла (%), М -- фактична маса тіла, N -- нормальна (потрібна маса тіла за таблицями Егорова та Левітанського, N1 -- набирання маси тіла (400 г за кожний один тиждень при терміні вагітності, що перевищує 20 тижнів). Враховуючи необхідність розрахунків при обчисленні відсотка надлишкової маси за формулою, затрату часу та можливі похибки, ступінь ожиріння ми встановлювали за розрахунковою таблицею ступені ожиріння в залежності від росту, маси тіла, віку та терміну вагітності, яка складена Н.С. Луценко (1986).
2. Визначення гормонального гомеостазу функціональної системи мати-плацента-плід у вагітних з ожирінням. Склад гормонів сироватки крові визначали за допомогою стандартних наборів для радіоімунологічного аналізу (Беларусь): прогестерон-стерон-П-125I, эстріол-стерон Е3-125I, эстрадіол-стерон Е2-125I, плацентарний лактоген-РіО-ПЛ-125I. Радіоактивність проб вимірювали на гама-лічильнику "Гамма-I" і ?-лічильнику "Марк-III". Для порівняльної характеристики результатів гормональних досліджень проводили якісну оцінку виявлених змін за рекомендаціями І.П. Ларичевой та С.А. Вітушко (1990). Нормальним типом адаптації гормональної функції ФПК вважали вміст гормонів, які відповідали їх середньому значенню для даного терміна вагітності в контрольній групі (М) та значенні відхилення, представленні в відсотках від М, а саме ПЛ = М ? 20 % М; Е3= і П = М ? 50 % М. Збільшення рівнів одного чи більше гормонів в порівнянні з вказаними відхиленнями при нормальному типу вказує на напруження гормональної функції ФПК, а підвищення одних та зниження інших -- на нестійкість функції ФПК. Зниження концентрації всіх гормонів свідчить про виснаження гормональної функції ФПК.
3. Визначення процесів перекисного окислення ліпідів та антиокислювальної активності у вагітних з ожирінням. Діагностування процесів ліпоперекисної патології та антиокислювальної активності характеризувались на підставі вивчення нижчеперечисленних показників:
3.1. Спектрофотометричне визначення складу дієнових кон'югат (ДК) (ацилгідроперекисей) в плазмі крові. Принцип методу основується на визначенні складу первинних продуктів ПОЛ в крові по поглинанню ліпідним екстрактом монохроматичного світлового потоку в ультрафіолетовій галузі спектру (233 нм) [42]. Розрахунок складу ДК проводили в відносних одиницях за формулою:
А233 на 1 мл плазми = А233 * Vэ / Vпл = (А233 * 4) / 0,2 = А233 * 2,6;
де А233 - значення оптичної щильності дослідної проби при 233 нм; Vэ = 4 мл - кінцевий об'єм гептонового екстракта (в мл); Vпл = 0,2 мл - об'єм взятої плазми крові.
Розрахунок проводився на 1 мл плазми; мкмоль/мл.
3.2. Визначення змісту вторинних продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду (МДА) - в еритроцитах крові. Метод оснований на утворенні кольорового комплексу при взаємодії МДА з тіобарбітуровою кислотою [42] ; нмоль/л.
3.3. Визначення вмісту кінцевих продуктів ПОЛ - шифови осно