РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ
2.1. Методи клініко-параклінічного обстеження вагітних
Під час клінічного обстеження вивчали скарги хворих, загальний та акушерсько-гінекологічний анамнез: спадковість, перенесені соматичні та гінекологічні захворювання, особливості статевої, менструальної та генеративної функцій, перебіг вагітностей та пологів. Під час огляду вагітної визначали конституцію, забарвлення шкіри, та видимих слизових оболонок. Проводили огляд за системами органів.
У всiх жiнок пiд час першого огляду виконували зовнiшн( та внутрiшн( акушерське обстеження, вивчали флору i цитологiю вагiни, оцiнювали дiурез, наявнiсть i поширенiсть набрякiв. Пiд час спецiального обстеження проводили: ультразвукову фето- i плацентометрiю, антенатальну кардiотокографiю (КТГ) та актографiю плода.
Монiторiнг серцево( дiяльностi плода виконували пiсля 26 тижнiв гестацi( методом непрямо( кардiотокографi( з урахуванням добових бiоритмiв з використанням фетального бiомонiтору ВМТ-9141. Запис проводили протягом 40-60 хвилин в умовах нестресового i стресового (мамарна стимуляцiя) тестiв. Параметри КТГ оцiнювали по шкалi W.Fisher (1976), з використанням сучасних даних по iнтерпретацi( КТГ [ 30, 46, 136 ].
Враховуючи корелятивнiсть показникiв КТГ та рухово( активностi плоду, для регiстрацi( генералiзованих рухiв використовували методику актографi(, коли рухи плоду враховувалися вагiтною самостійно протягом години - з 18 до 19 години (перiод максимально( добово( активностi).
Ультразвуковi дослiдження проводили використовуючи апарат "Toshiba SAL-32B" (Японiя) з використанням датчика з частотою коливань 3,5 мГц, в динаміці в 16, 20-23, 24-27, 28-31, 32-35, та 36-38 тижнів гестації. Оцінювали біпарієтальний розмір голівки (БПР), діаметр грудної клітини (ДГК), живота (ДЖ), довжину стегна (ДС) плоду, а також локалiзацiю i ступінь зрілості плаценти, об?єм навколоплідних вод та характер включень.
При виконанні загальноклінічних та біохімічних аналізів крові та сечі, виміру АТ, спостережень пульсу, застосовували загальноприйняті методики. Забір капілярної крові для виконання клінічних аналізів у вагітних (в кількості 20 мкл) проводили шляхом проколу дистальної фаланги пальця. Венозну кров брали в кількості 5 мл для досліджень біохімічного складу, вмісту гормонів та ін. Використовували наступні методи діагностики та контролю за ефективністю лікуванням ЗДА: клінічний аналіз крові :
- гемоглобін визначали за допомогою фотоелектрокалориметру;
- підрахунок ретикулоцитів здійснювали за загальноприйнятою методикою після пофарбування брилліантовим крезиловим синім безпосередньо на склі;
- гематокрит визначали після центрифугування крові за спеціальною шкалою;
- кольоровий показник, визначали з розрахунку одержаних показників гемоглобіну та еритроцитів за спеціальною шкалою.
Вміст сироваткового заліза визначали за допомогою реактиву "Біо-Ла-Тест" (Лахема, Чехія).
З метою оцінки гормонопродукуючої функції фето-плацентарного комплексу визначали рівень прогестерону та естріолу радіоімунологічним методом з використанням стандартних наборів реактивів фірми "Хоффман-Ла-Рош" (Франція).
Активнiсть процесiв перекисного окислення лiпiдiв оцiнювали за показниками вмiсту малонового дiальдегiду (МДА) та дi(нових кон`югатiв вищих жирних кислот (ДК ВЖК).
Визначенння малонового дiальдегiду (ТБК-тест) проводили методом I.Д.Стально( i Т.Г.Гарiшвiлi (1977) [173]. Принцип методу поляга( в тому, що при окисленнi ненасищених жирних кислот, утворюються перекиси та гiдроперекиси, якi розчеплюються з утворенням малонового дiальдегiду, який при високiй температурi в кислому середовищi реагу( з 2-тиобарбiтуровою кислотою (ТБК), утворюючи кольоровий триметиловий комплекс, з максимумом поглинання при 532 нм.
Хід визначення: до 0,5 гомогенату (50 мг/мл) додавали 1мл. 30% ТХУ i 1,5 мл 0,75% ТБК, протягом 30 хв витримували на водянiй банi i центрифугували 15 хвилин при 2500 об./хв. Потiм доводили ТХУ до 3 мл. (по 0.5 мл.). Контроль - замiсть гемогенату використовували Н2О. Проводили спектрофотометрiю проти Н2О. Кiлькiсть утвореного МДА визначали за формулою : нмоль МДА / г тканини, де
?Е - рiзниця мiж экстинцiями в контролi i дослiдженнi;
1.56 ? 105 - коефiцi(нт молярно( екстинцi( МДА;
n - наважка тканини;
3 - об`(м кювети.
Визначення МДА в еритроцитах проводили аналогiчно, при (х разведеннi 1 : 20. Розрахунок проводили за формулою :
нмоль МДА/мл, де
?Е - рiзниця мiж экстинцiями в контролi i дослiдженнi;
3 - об`(м кювети ;
106 -перехiд в нмоль ;
20 - розчинення ;
1.56 ? 105 - коефiцi(нт молярно( экстинцi( МДА;
0.5 - об`(м проби взято( для дослiдження ;
30 - час iнкубацi(.
Визначення дi(нових кон`югатiв вищих жирних кислот (ДК ВЖК) проводили методом I.Д. Стально(, Т.Г.Гарiшвiлi [173]. Принцип методу поляга( в тому, що в ходi перекисного окислення лiпiдiв на стадi( утворення радикалiв в молекулах вищих жирних кислот виника( система сполук подвiйних зв`язкiв, що супроводжу(ться появою нового максимума в спектрi поглинання ?=233нм; ?=2,2(105(М-1(см -1.
Хiд визначення: у високi пробiрки з притертими пробками з 5 мл. сумiшi (гептан-iзопропiловий спирт 1:1) додавали 2 мл. дослiджуваного розчину. Пiсля струшування протягом 2 хвилин вiдбирали 2 мл. гептаново( фази, добавляли 1,5 мл. дистильовано( води, струшували, вiдбирали 2 мл. гептаново( фази, добавляли 1мл. етанолу 96(. Контроль - гептан. Вимiрювання проводили в сухих кюветах.
Розрахунок за формулою:
нмоль ДК мл -1
?? - рiзниця мiж екстинцiями;
3 - об`(м кювети;
106 - перехiд в нмоль;
1,65(105 - коефiцi(нт молярно( экстинцi( ;
20 - розведення;
2 - кiлькiсть дослiджуваного матерiалу.
Визначення активності ?-кетоглуторатдегідрогенази в тканинах плаценти оцінювали по швидкості відновлення НАД, що оцінювали по
- Київ+380960830922