Ви є тут

Соціологічне забезпечення виборчих кампаній: історія, методика, практика

Автор: 
Шевель Інна Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001911
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ ТА РОСІЇ (1990-2000)
2.1. Прикладні дослідження і прогнозування виборів в Україні
2.1.1. Становлення електоральних досліджень в Україні на межі 90-х років: перші кроки соціологічного забезпечення.
Практично 70 років у Радянському Союзі електоральна соціологія не існувала, адже не існувало предмету її дослідження - демократичних альтернативних виборів кандидатів і партій. І хоча всенародні вибори проводились до Верховної Ради СРСР, Верховної Ради України та місцевих Рад регулярно, починаючи з кінця 30-х років, прогнозувати їх без будь-яких емпіричних електоральних опитувань могли не тільки фахівці, адже 99,9% зареєстрованих виборців у СРСР з року в рік брали в них участь, а 99,9% з тих, хто приходив на виборчі дільниці, голосував "за" кандидатів "єдиного блоку комуністів та безпартійних"[16]1). А в Україні і активність, і підтримка кандидатів були ще вищими.
Тільки після прийняття в 1988 році Закону про вибори народних депутатів СРСР та Закону про вибори Верховної Ради УРСР в 1989 році перед соціологами та політологами постали завдання, пов'язані з вивченням соціально-політичних преференцій виборців, рейтингу різних кандидатів у громадській думці (електоральних намірів виборців) і прогнозування результатів виборів. Перший досвід таких досліджень у Росії та Україні був отриманий під час окремих опитувань у березні-травні 1989 року, особливо під час додаткових виборів у травні цього ж року, після того як низка провідних партійних керівників вищого рангу в Москві, Ленінграді, Києві, включаючи першого секретаря Київського міськкому .Масика, програли вибори в своїх округах[74,92,94,49,103]1).
Як відзначав керівник перших масштабних досліджень електоральної поведінки в Україні І.Мартинюк, "ситуація виборів створює для соціологів унікальну можливість перевірити надійність своїх методів та правильність висновків, отриманих під час опитування порівняно невеликої кількості людей"[92]2). Опитування були проведені сектором соціально-психологічних проблем громадської думки Відділення соціології Інституту філософії АН УРСР перед першим і другим туром голосування в № 465 і № 467 територіальних виборчих округах і № 33 національно-територіальному виборчому окрузі м.Києва (останній являв собою все місто) по виборам народних депутатів СРСР. У кожному з округів опитувалось від 500 до 600 респондентів методом анкетування за місцем проживання та телефонного інтерв'ю. І хоча за всіма соціально-демографічними ознаками структура вибіркового дослідження не співпадала з структурою генеральної сукупності виборців, проведені опитування, на думку І.Мартинюка, дали змогу зробити висновок, що, "по-перше, вдалось порівняно точно (максимальна похибка прогнозу становила 1,7%) визначити кількість виборців, які мали намір брати участь у виборах на тому чи іншому етапі. При повторному голосуванні, наприклад, це мало і практичне значення, бо дехто висловлював побоювання, що вибори на цій заключній стадії можуть бути зірвані через відмову виборців від участі. По-друге, дані досліджень на стадії повторних виборів 14 травня дали можливість стверджувати, що ні в одному з округів переможця не буде визначено і неминуче повторне голосування; водночас удалось з'ясувати, хто з кандидатів найпопулярніший серед виборців і реально претендує на участь у наступному турі голосування. По-третє, по кожному з трьох виборчих округів було передбачено переможців заключного туру голосування і з точністю від одного до трьох відсотків - кількість виборців, які проголосували за них"[92]1). Але, на жаль, ні до виборів 14 травня 1989 року, ні після них, матеріали цих опитувань і розроблені на їх підставі прогнози (якщо такі мали місце) у кількісному вигляді опубліковані не були, а тому в дослідників нема можливості перевірити висновки авторів цих досліджень, розрахувати відносну, а не абсолютну похибку цих прогнозів активності виборців та результатів голосування.
Хоча підстав повністю не довіряти висновкам І.Мартинюка у нас немає. Тим більше, що й інші автори відзначали тоді, що досить точний прогноз виборів 1989 року "удалось одержати по ряду національно-територіальних округів групі по вивченню громадської думки ідеологічного відділу Компартії України, а також у Києві Інституту філософії АН УРСР (керівник дослідження І.О.Мартинюк)"[74]2).
Але самі ці прогнози, як зазначалось, до виборів і після них не публікувались. А самі дослідники пояснювали цей факт тим, що "від публічного його оголошення нас утримували міркування етичного порядку, небажання бодай якоюсь мірою вплинути на результат передвиборчої боротьби. Необхідно було також пересвідчитись, що наші методи прогнозу ефективні"[92]1).
Звичайно, що проблема публікації даних ексклюзивних досліджень, виконаних на замовлення міському Компартії України, та ще й в умовах, коли кандидати від КПУ програвали своїм конкурентам, а КПУ контролювала всі засоби масової інформації, дуже складна. Однак, плутати проблему ексклюзивності досліджень і проблему етики соціолога не слід. Як не слід і абсолютизувати результат (більш чи менш пристойний), "зроблений на основі нерепрезентативного опитування. А тому, вірогідно, при проведенні в майбутньому аналогічних досліджень питання про репрезентативність вибірки повинно вирішуватись у них із інших позицій, ніж при формуванні звичайної територіальної вибірки"[94]2). Випадковий збіг деяких результатів опитувань, проведених навіть на вулиці, на виборах 1989 року, зовсім не відміняв правил вибіркового методу (випадкової чи квотної вибірки) як вважали піонери української електоральної соціології. Та й самі запитання анкет, які робились дослідниками, не мали прямого відношення до голосування респондентів: "Чи мають намір брати участь у повторному голосуванні 21 травня? Хто з поставлених двох кандидатів більш заслуговує бути обраним? Хто з кандидатів, на Ваш погляд, має найбільше шансів бути обраним?"[94]3). Принаймні в опитувальнику ми не знайшли запитання пр