РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КЛІНІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК
2.1. Використані методи дослідження та лікування.
Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне обстеження вагітних та породіль, що включало клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, клініко-лабораторні, бактеріологічні, цитологічні, ультразвукові та ендоскопічні методи.
Клінічне та лабораторне обстеження проводили згідно з "Тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України" (наказ МЗ України № 226 від 27 липня 1998 р.). Оцінювали суб'єктивні відчуття хворих, самопочуття, скарги, температуру тіла, показники огляду і пальпації. Спостерігали за місцевими проявами, розмірами матки, ступенем болю при пальпації, характером та обсягом виділень з матки. Вивчали в динаміці показники крові (еритроцити, гемоглобін, зсув лейкоцитарної формули, ШОЕ), біохімічні показники (загальний білок сироватки крові, йонограма, печінковий та нирковий комплекс), коагулограму.
Для визначення якісного та кількісного складу мікробної флори, а також активності інфекційного процесу в матці проводили мікроскопічні та бактеріологічні дослідження вмісту матки на 3-5, 7-9 і 11-13 добу післяпологового періоду, а також у ході проведення лікувальних заходів (біоптатів). Забір матеріалу з порожнини матки проводили за допомогою шприца Брауна через іригатор, введений в порожнину матки, що попереджує контамінацію флори з піхви та шіїчного каналу. Досліджуваний матеріал одразу містили в контейнер з транспортним середовищем для аеробної та анаеробної флори.
Мікроскопічне дослідження проводили шляхом вивчення пофарбованих за Грамом натівних мазків з визначенням основних морфологічних типів бактерій. Проведення якісного мікробіологічного дослідження проводили поетапно з засіву вмісту порожнини матки на елективні середовища: тиогліколевий і м'ясопептонний бульйон, на кров'яний агар та інш., а потім на тверді диференціально-діагностичні поживні середовища: в 0,3% агар ЕНДО, агар САБУРО, МРС-2, Блаурока, КАБ, КДС, Левіна, Плоскірева, жовтково-солевий агар.
Виділення анаеробів проводили на збагаченому кров'яному агарі + 0,5 твін-80, в умовах анаеробного культивування в анаеростаті. Для виділення бактероїдів з присутністю факультативно-анаеробних бактерій, використовували композиції з канаміцином та гентаміцином.
Виділення чистих культур, а також їх ідентифікацію проводили за допомогою загальновизнаних тестів [146] та у відповідності з показником Берджі.
Ступінь обсіменіння вихідного матеріалу бактеріями визначали за даними підрахунку кількості колоній, які виросли з урахуванням ступеня розведення та обсягу посівної дози. Для визначення масивності обсіменіння підраховували кількість КУО (колоній утворюючих одиниць). Показники 104 - 105 КУО/мл - оцінювали як середній ступінь мікробного обсіменіння, більше 105 як високий (наказ №535, 1985, "Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в лечебно-профилактических учреждениях").
Визначення хламідійної інфекції проводили шляхом дослідження біопроби з цервікального каналу на хемілюмінометрі "Gen-Probe Lider 1" (США) за методом гібридізації хламідійної РНК з застосуванням специфічних KIT на хламідії фірми "Gen-Probe Incorporated" (Cat. № 3905).
Виділення та ідентифікація мікоплазм проводили згідно до методичних матеріалів [97].
З метою оцінки стану репаративних процесів визначали у рановому виділенні відносну кількість нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, полі- та профілобластів. Взяття матеріалу для цитологічного обстеження проводили безпосередньо з порожнини матки в кожної породіллі на на 3-5, 7-9, 11-13 добу післяпологового періоду. Одержаний матеріал наносили на скло тонким шаром і фіксували в суміші Нікіфорова протягом 10 секунд. Мазки просушували на повітрі, фарбували за Романовським протягом 30 хв. і проводили мікроскопію: підрахунок клітинних елементів на 100 клітинних структур.
При оцінці результатів, розрізняли 5 типів цитограм: некротичний, дегенеративно-запальний, запально-регенеративний, запальний, регенеративний [142].
До некротичного типу (спостерігається при тяжкій формі ендометриту) відносили цитограми, при мікроскопії яких в полі зору візуалізувався тканинний детрит і залишки порушених нейтрофілів, а масивна мікрофлора знаходилась позаклітинно.
Дегенеративно-запальний тип цитограм (спостерігається частіше при ендометритах середнього ступеня тяжкості) характеризували при великому вмісті в мазку нейтрофілів (82-93%) в стані дегенерації і деструкції у вигляді каріопікнозу, каріорексису, цитолізу, а також різко зменшеною кількістю лімфоцитів, полібластів, моноцитів і особливо макрофагів. Фагоцитарна активність з внутріклітинним розташуванням мікробів відзначається лише в найбільш збережених нейтрофілах.
До запально-регенеративного типу (властивий на 5-8 добу пуерперія) відносили цитограми з кількістю нейтрофілів не вище 60-65%, лімфоцитів - 25%. Решта 10-15% клітин складали тканинні, недиференційовані полібласти, фібробласти, моноцити, а також макрофаги, збільшення числа яких властиве процесу очищення рани. Мікробні клітини спостерігались в невеликій кількості в стані активного фагоцитозу.
До запального типу відносили цитограми з наявністю у мазку переважно поліморфно-ядерних нейтрофілів середнього ступеня збереження (70-80%), лімфоцитів в межах 18% та 6-7% моноцитів, полібластів і окремих макрофагів. Такий тип мазка спостерігається в перші три доби нормального післяпологового періоду.
До регенеративного типу відносили цитограми, в яких відзначалось різке зменшення нейтрофілів (особливо деструктивних форм) і збільшення вмісту лімфоцитів (в 2-3 рази), полібластів (в 2-5 разів), моноцитів (в 2,6 рази). Знаходження макрофагів, про- і фібробластів, епітеліальних клітин розцінювали як сприят
- Київ+380960830922