Ви є тут

Формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства.

Автор: 
Бойко Маргарита Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001962
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
2.1 Вихідні передумови формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства

Вихідною передумовою формування стратегії розвитку суб'єктів господарської діяльності готельного господарства є проведення аналізу їх сучасного стану. Динаміка основних кількісних показників, що характеризують стан та тенденції розвитку готельного господарства України у 1998 - 2001 рр. наведена у табл.2.1 (за областями у дод. В).
Таблиця 2.1
Динаміка основних кількісних показників, що характеризують стан готельного господарства України у 1998-2001рр5.
Види1998199920002001* Кількість підприємств, одиниць1328132613081258Те саме, базисний темп зростання (1998 = 100%)
100
99,8
98,5
94,7* Кількість номерів, одиниць55487514505101249966Те саме, базисний темп зростання (1998 = 100%)
100
92,7
91,9
90,0* Одноразова місткість, місць113 797104 224102 906100 677Те саме, базисний темп зростання (1998 = 100%)
100
91,6
90,4
88,5* Обслуговано приїжджих, осіб3 3505153 093541 3 2873963 497307Те саме, базисний темп зростання (1998= 100%)
100
92,3
98,1
104,4
Як видно з табл. 2.1, у період з 1998 по 2001рр. середньорічні темпи приросту кількісних показників готельних підприємств України переважно характеризуються від'ємними значеннями. Разом із тим, у територіальному розрізі для деяких показників властива позитивна тенденція. Так, незначна тенденція до збільшення кількості номерів у 2001 р. відносно 1998 р. спостерігається в готелях Автономної Республіки Крим (показник зріс на 9%), у Кіровоградській (на 16%) та Львівській (на 10%) областях та у м. Києві (на 2%).
Аналіз кількості приїжджих, які були обслуговані у підприємствах готельного господарства України, показав, що незважаючи на зменшення кількості готельних підприємств, спостерігається стійка тенденція до збільшення приїжджих, які користувалися послугами засобів розміщення. На думку аналітиків українського готельного бізнесу, ця позитивна тенденція зумовлена пожвавленням української економіки та зростанням майже на 100% обсягів продажів внутрішнього туристичного продукту [105, c. 65].
За цим показником найбільше зростання спостерігається у засобах розміщення м. Києва. Так, у 1998 р. було обслуговано 20%, у 1999 р - 23 %, у 2000 р. та 2001 р. - 25% від загальної кількості обслугованих приїжджих по Україні. Аналогічна тенденція спостерігається у Харківській (4%, 4,3%, 4,4%, 4,8%), Львівській (3,7%, 4,7%, 5,0%, 5,8%), Одеській (6,6%, 7,0%, 7,4%, 8,9%) Київській (3,0%, 4,2%, 4,8%, 5,2%), Донецькій (4,3%, 5,1%, 5,8%,6,4%), Волинській (2,4%, 3,3%, 4,4%, 5,1%), Чернігівській (1,7%, 2,4%, 3,2% ,4,3%), Рівненській (2,3%, 3,2%, 4,3%, 4,7%), Донецькій (4,3%, 4,8%, 5,2%, 5,8%) областях, м. Севастополі (1,1%, 2,4%, 3,2%, 4,1%), АРК (6,0%, 4,0%, 6,2%).6 Для інших регіонів характерним є зменшення цього показника.
Середня місткість вітчизняного готельного підприємства складає 42 номера (86 місць), що відповідає загальноприйнятим світовим стандартам. Найбільше значення цього показника спостерігається в Автономній Республіці Крим - 81 номер (168 місць), найменше є у областях - Полтавській - 25 номерів (55 місць), Сумській -25 номерів (62 місця) та Хмельницькій - 25 номерів (57 місць) .
У готельному бізнесі важливим джерелом зростання прибутковості є доходи від іноземних туристів, основний контингент яких складають відвідувачі у службових цілями. У такий спосіб відбувається експорт національних туристичних послуг і надходження іноземної валюти в країну.
Чисельність іноземних громадян, яким були надані послуги з розміщення у підприємствах готельного господарства України, у 1998 р. склала 361,2 тис. чол., 1999 р.- 321,2 тис.чол., 2000 р.- 358,7 тис.чол., 2001 р.- 342,9 тис.чол. Як свідчать наведені дані, показники характеризується тенденцією до незначного зменшення. Варто звернути увагу, що показники кількості обслугованих іноземних громадян у підприємствах готельного господарства, складають у середньому лише 13-15% від загальної кількості іноземців, які перебували в Україні [9, с. 21]. Тому зв'язок між кількістю іноземних громадян, що в'їхали, та їх поселенням у засобах розміщення вимагає додаткового аналізу статистичних даних перетину кордону.
На нашу думку визначення цієї проблеми пов'язано з тим, що вітчизняний ринок готельних послуг перенасичений пропозиціями щодо оренди приватних квартир (апартаменти) та "офісних комплексів". Офісні комплекси - прямі і найбільш "небезпечні" конкуренти готелів. На відміну від готелів вони не створюють проблем з експлуатацією приміщень та їх оснащенням. При цьому державна статистика з використання житлового приватного сектора як засобу розміщення відсутня, що зумовлює "тінізацію" підприємницької діяльності в цій сфері. Це вимагає відповідного удосконалення статистичних форм державної звітності.
З цієї позиції доцільним буде і включення в інформаційну базу статистичних даних (форма державної звітності № 1- Готель) показник, який би характеризував розподіл кількості розміщених за метою відвідування. Для проведення більш глибокого якісного аналізу можна виділити такі цілі перебування, як: дозвілля й відпочинок, ділові, лікувально-оздоровчі, релігійні та інші залежно від виду туризму. Накопичення інформації дасть можливість порівнювати й виявляти розходження між даними державної статистичної звітності форми № 1- Готель і форми № 1-Тур та створити єдину державну статистично-інформаційну базу даних підприємств готельного господарства та туризму. У цьому напрямі, на сьогодні здійснено тільки розподіл туристів за метою відвідування по Україні7. Відповідно до наведених даних, кількість туристів, які перебувають з діловою метою зростає (1998 р. - 614 тис., 1999 р.- 640 тис., 2000 р.- 723 тис.), тенденцію до зменшення характеризується кількість туристів, які перебувають з метою