РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Останніми десятиріччями поряд з іншими загальногеографічними концепціями домінуючим став системний підхід, який в рекреаційній географії вилився в розробку концепції територіальної рекреаційної системи й нині слугує її теоретичною основою. Системний підхід до ТРС та їх складових відповідає сутності рекреаційного процесу та системі складних відношень поміж його суб'єктами та об'єктами. Другою провідною концепцією сучасної географії виступає регіоналізація, яка є ядром всіх географічних наук і в значному ступені визначає межі географічної науки в цілому. В даному дослідженні зроблена спроба поєднання цих двох напрямків. Пропонується виділення регіональної рекреаційної системи (РРС), яка виступає об'єктом в даному дослідженні, а предметом дослідження є рекреаційні ресурси, їх географічна характеристика та раціональне використання.
2.1 Регіональна рекреаційна система
Концепція регіоналізації знайшла розповсюдження в різних галузях географічної науки, в тому числі і в рекреаційній географії. Як вже відмічалося, чіткої ієрархічної підпорядкованості в визначенні рекреаційних таксонів не спостерігається, тому поняття "регіон" в рекреаційній географії трактується досить різноманітно, але в світі сучасних тенденцій розукрупнення економічних районів змінюються і сітки рекреаційного районування. Актуальним спрямуванням сучасного регіонознавства в рекреаційній географії, як це вже було розглянуто, є доцільність використання адміністративно-територіального устрою території, зокрема території Харківської області. Таким чином, методологічними засадами роботи виступають уявлення про рекреаційний регіон як територію однорідну за характером рекреаційного використання, яка характеризується спільністю рекреаційних ресурсів та певними зв'язками. Одним з факторів формування і розвитку рекреаційних регіонів є яскраво виражена "ресурсна орієнтація", котра призводить до зонально-кущової (кластерної) форми територіальної організації. Через це, рекреаційні регіони не "покривають" територію цілком, тобто не відповідають класичному поняттю повноти, так як їх численні ділянки малоцінні для організації відпочинку і туризму, а кожний якісно своєрідний ланцюг технологічного процесу (сукупність зв'язків, які виникають між відпочиваючими і іншими підсистемами) потребують для рекреації спеціальних територій. На наш погляд, при такій постановці питання, доцільно застосувати поняття регіональної рекреаційної системи і розглядати її як об'єкт даного дослідження. Крім того, суттєвість такого вибору обґрунтовується співвідношенням рангів ТРС і стадій проектування, наведеним в табл. 2.1, що на обраному рівні дослідження (схема районного планування) вимагає визначення основних напрямків перспективного розвитку РРС і їх раціональної організації. Повинна бути зроблена оцінка можливостей використання природних, природно-антропогенних, інфраструктурних і історико-культурних ресурсів рекреаційної діяльності.
Таблиця 2.1
Співвідношення рангів ТРС і стадій проектування.
Таксономічні ранги ТРССтадія проектуванняМасштабЗагальна і комплексна основа проектуванняПрийняті в ТОРГПрийняті в проектних організаціяхОб'єднанняРегіональна рекреаційна система
(регіон)Схема районного планування1: 1 000 000
1 : 300 000Генеральна схема Складено за: Теоретические основы рекреационной географии [151].
РРС, яка принципово зберігає властивості притаманні ТРС, але має певні відмінності і переваги в порівнянні з нею. РРС - триланкова система, оскільки належить до природно-соціально-економічних систем, тому ми слідком за Багровим М.В. [8] робимо спробу реально пристосувати положення системної теорії дисипативних структур І. Пригожина, які розглянуті згаданим дослідником у регіональному геополітичному контексті, у відповідності до якої встановлюються наступні якості РРС :
- відкритість, тобто наявність в РРС зовнішніх входів : виходів, завдяки чому РРС інтегрована в більш загальні системи : національну і міжнародну;
- дисипативність, яка проявляється, по-перш, в використанні і розсіянні у простір енергії для підвищення самоорганізації системи; по-друге, - однонаправленості і незворотності багатьох процесів, які сприяють ускладненню системи;
- стійка нерівновага, тобто такий стан відкритої системи, коли в ній, в якості норми, виступає відсутність балансу прихід - розходу;
- наявність системної "мети", яка може знаходитися і поза інтересами суб`єкта управління (на рівні самоорганізації).
Але в той же час, як далі відмічає М.В. Багров, в економіко-географічних системах присутній жорстокий каркас, який певним чином фіксує і спрямовує потоки. В РРС це - природні рекреаційні ресурси, особливо берегові смуги і рельєф, та інфраструктурні ресурси - транспортні магістралі та засоби розміщення рекреантів.
Чітко простежується наскрізний характер РРС (наявність входу і виходу) та їх функціонування на стику виділених груп рекреаційних ресурсів.
До властивостей рекреаційних систем належать: різноманітність, динамічність, комфортність, стійкість, ефективність, ієрархічність, але характер їх прояву для РРС і ТРС різний. Порівняльну характеристику властивостей ТРС і РРС представлено в табл. 2.2
Таблиця 2.2
Порівняльна характеристика міри вираженості
властивостей ТРС і РРС
Властивість рекреаційних систем Ступінь вираженості властивості для ТРС РРС 1. Різноманітність - властивість, яка відбиває можливість розподілу множин на підмножини, класифікації. + + + + 2. Динамічність - властивість, яка відбиває зміни рекреаційних систем в часі. + + + + 3. Комфортність - вказує на ступінь відповідності реальних рекреаційних систем, або рекреаційних систем, які ще тільки знаходяться на стадії проектування потребам відпочиваючих. + + + + 4. Стійкість - відбиває здатність р