Ви є тут

Алгоритм діагностики та лікування прогресуючої трубної вагітності.

Автор: 
Мартинова Лілія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002054
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення поставлених у роботі задач використовували наступні напрямки: статистико-епідеміологічне, клініко-лабораторне та медичне (лікувально-діагностичне).
Об'єктом дослідження були жінки з ектопічною вагітністю, які надійшли в гінекологічні відділення пологового будинку №3 м. Києва на протязі 1996-2002.
Спочатку було проведено вивчення частоти та динаміки позаматкової вагітності в Україні й місті Києві за період з 1991-2000 роки на підставі звітів МОЗ України (Статистичний довідник основних показників діяльності акушерсько-гінекологічної служби в Україні). Потім, нами проводився клініко-статистичний аналіз 341 випадків ектопічної вагітності, що закінчились оперативним втручанням в пологовому будинку №3 за період з 1996 по 2000 роки.
Усі розрахунки проводилися на персональному комп'ютері з використанням спеціальних програм статистичного аналізу "STATISTICA" та програми "Медик".
Методи математичної статистики - методи збору, аналізу й обробки статистичних даних для наукових і практичних цілей. У даній роботі використані наступні методики й параметри варіаційної статистики:
- середнє арифметичне значення ознаки;
- дисперсія ознаки;
- середнє квадратичне відхилення;
- середня помилка середньої величини (помилка репрезентативності);
Де: xi - числове значення ознаки;
ni - частоти значень ознаки.
Оцінка вірогідності розходжень між параметрами вихідного й кінцевого рівнів результатів проводилася за критерієм Ст'юдента, який визначає достовірність результатів і відображає ступань відповідності реальних результатів з отриманими на основі статистичної обробки:
,
де x, y - середні арифметичні порівнюваних сукупностей;
mx, my - помилки репрезентативності порівнюваних сукупностей.
Вивчали клінічний перебіг трубної вагітності, різноманітні методи діагностики та лікування даної патології. Методика загальноклінічного гінекологічного обстеження включала з'ясування скарг, ретельний збір анамнезу, загальносоматичний лікарський огляд, візуальне, мануальне і апаратне гінекологічне дослідження і загальне лабораторно-клінічне обстеження.
Розподіляючи вагітних на групи, дотримувались принципу рандомізації. За віковим складом, соціальним походженням, клінічним станом і паритетом та термінами гестації групи між собою статистично не відрізнялись (р<0,05).
Ультразвукове сканування проводилось в режимі реального часу за принципом "сірої шкали" лінійним трансабдомінальним датчиком на апаратах "Aloka-SSD 256" (3,5 мГц, Японія) та "PIE MEDICAL 41060 BASIC SCANNER - 250-3T" (5 мГц, Нідерланди). Для трансвагінальної ехографії застосовували сегментарний датчик на ультразвуковому сканері фірми "PIE MEDICAL 41060 BASIC SCANNER - 250-3T" (7,5 мГц, Нідерланди). Трансабдомінальне дослідження проводилось за методикою "наповненого сечового міхура", який є ідеальним акустичним вікном. Перевагою трансвагінального дослідження є можливість швидкого обстеження (без наповнення сечового міхура) та безпосередній контакт датчика з об'єктом, який досліджується. Це дозволяє поєднати ультразвукове обстеження з бімануальним оглядом і, таким чином, сприяє цілеспрямованому вивченню підозрілих структур у малому тазі.
Якісне дослідження сечі на наявність ?-hCG виконували всім жінкам, що надійшли в гінекологічні відділення пологового будинку №3 із підозрою на позаматкову вагітність, шляхом постановки імуноферментної експрес-реакції на пластинках типа "Bee-Sure-S" (США). Кількісне визначення рівня естрадіолу, прогестерону та ?-НCG у сироватці крові проводили методом імуноферметного аналізу з використанням наборів Естрадіол ІФА DRG, Прогестерон ІФА DRG, ХГЧ-бета ІФА DRG "ДИАплюс" (Росія) на апараті Roche Diagnostica (Switzerland). Імуноферментний метод базується на імунологічній реакції антиген-антитіло, в якості маркера антигену використовують їх кон'югати з ферментами. Концентрацію гормонів вивчали у пацієнток із прогресуючою та порушеною трубною вагітністю, загрозою невиношування та у жінок із фізіологічним перебігом вагітності.
Забір венозної крові для визначення вмісту в її сироватці гормонів проводився зранку натщесерце. Кров, що забиралась, переносили зі шприца в охолоджену центрифужну пробірку, яка містила 0,2 мл цитрату натрію (консервант), і відразу відділяли сироватку від формених елементів крові на центрифузі 1000 обертів на хвилину на протязі 5 хвилин.
Було проведено морфологічне дослідження маткових труб, які були видалені під час оперативного втручання з приводу порушеної трубної вагітності. Вилучені після тубектомії та інтактні маткові труби фіксувалися у 10% формаліні. Для гістологічного дослідження забирався фрагмент розташований проксимальніше від місця розташування плідного яйця, а в контрольних між проксимальною та середньою третинами маткових труб. Вилучені фрагменти зневоднювалися та ущільнювалися у парафіні за Грабовим і Прошею [13]. З отриманих блоків виготовлялися гістологічні зрізи товщиною 8 мкм. Для вивчення загальної мікроморфології зрізи забарвлювалися гематоксиліном та еозином, азур ІІ-еозином. Стан сполучнотканинних компонентів стінки маткової труби вивчався при використанні забарвлення зрізів за ван Гізон та за Новеллі [326]. Фібрин виявлявся при забарвленні зрізів фосфорновольфрамовим гематоксиліном за Малорі.
Для проведення ультразвукового сальпінгоцентезу обов'язковою є чітка візуалізація плідного яйця в матковій трубі. Передопераційна підготовка містила в собі очисну клізму напередодні ввечері та зранку перед сальпінгоцентезом-, приймання седативних препаратів, проводили санацію піхви розчином фурациліну 1:5000, рекомендували прийом їжі, що не викликає метеоризму. Для виконання сальпінгоцентезу ми застосовували короткочасне загальне знеболювання шляхом внутрішньовенного введення кетаміна 100 мг. Для проведення сальпінгоцентезу зовнішні статеві органи, піхву та шийку матки обробляли антисептичним розчином. За допомогою спеціальної насадки для трансвагінального датчика без фік