РОЗДІЛ II ПРОБЛЕМИ І НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИВАТНОГО ІНВЕСТУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
902.1. Особливості приватного інвестування в сфері малого підприємництва в Україні902.2. Вплив ринкової інфраструктури на інвестування малих підприємств у вітчизняній економіці1102.3. Напрями вдосконалення державного регулювання інвестування малого бізнесу1302.4. Висновки до другого розділу150ВИСНОВКИ 153СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ157ДОДАТКИ182
ВСТУП
У світовому економічному просторі намітився прогрес низки національних економік. Дедалі виразніші тенденції глобалізації спонукають уряди країн до активної економічної діяльності. Економіка працює виключно на вимоги ринку, відповідно вони і вказують напрями подальшого розвитку окремих сфер діяльності, виробництв, стають надзвичайно привабливими для капіталів, що формувалися сторіччями та накопичені в значних обсягах. Іншими словами, економічний прогрес будь-якої країни консолідується навколо інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх.
Країни вступають у конкурентну боротьбу за розподіл зовнішніх інвестиційних потоків для ефективного використання власних природних ресурсів. Але міжнародний приватний капітал надходить туди, де можлива ефективна віддача. А вона може бути за єдиної умови - сформоване та повноцінно функціонує підприємницьке середовище. Тобто базою залучення міжнародного капіталу в будь-яку країну є національне підприємництво.
У країнах перехідної економіки національне підприємництво по суті перебуває на стадії відродження та становлення, без сумніву, його зростання відбувається на базі малих підприємств. Це підтвердила і невдала спроба формування конкурентоспроможних вітчизняних ФПГ.
Українська економіка не спромоглася упродовж 11 років залучити значні обсяги іноземних інвестицій, тому й посідає останні позиції за показником ПІІ на душу населення серед країн із перехідною економікою. Такий низький обсяг надходження іноземного капіталу в країну пояснюється як несприятливим інвестиційним середовищем, так і відсутністю досвіду приватного інвестування.
Економіка України вже пройшла період глибокої економічної кризи, яка призвела до повного згортання інвестиційної діяльності практично усіма національними суб'єктами господарювання. Наслідки помилок в управлінській політиці СРСР 70-80-х рр. та прорахунки у реформуванні вітчизняної економіки у першій половині 90-х рр. стали основними чинниками кризових явищ і в інвестиційній сфері держави. Нині економічне середовище України є незбалансованим, нестабільним, що обумовлює його високу ризикованість. Це і є причиною формування мало привабливого інвестиційного клімату в країні та визначає пасивність іноземних інвесторів у вкладанні капіталів в її економіку та розвиток. Нестабільність, різке коливання обсягів інвестування спостерігаються в реальних, а особливо у фінансових інвестиціях.
Згортання інвестиційної діяльності в Україні висунуло вітчизняну економіку з матеріало-, енерго- та капіталомістким виробництвом у ряд аутсайдерів, що уповільнило економічний розвиток і самої країни. Не володіючи значними обсягами інвестиційних ресурсів як внутрішнього, так і зовнішнього походження, при низькому рівні її конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств, у країні почалося економічне зростання. Врешті-решт це вказує, що зростання було забезпечено активізацією капіталу, але капіталу приватного і, головне, сформованого у цей кризовий період.
Тому активізація інвестиційної діяльності - зростання обсягів приватного інвестування та підвищення його ефективності, як об'єктивно необхідний процес, актуалізує проведення досліджень сучасного стану інвестиційного середовища в українському підприємництві з метою розробки адекватного економічного механізму залучення додаткових, внутрішніх та зовнішніх інвестиційних джерел до подальшого розвитку вітчизняної економіки.
Аналізу інвестиційної діяльності на різних етапах розвитку суспільства приділяли значну увагу відомі західні економісти, а саме: Кейнс Дж., Маркс К., Рікардо Д., Самуельсон П., Сміт А., Шумпетер Й, Фішер І., Туган-Барановский М. та інші. Однак це не зменшує актуальності дослідження вітчизняними та іноземними економістами проблем інвестування в сучасній тенденції глобалізації.
Нині економічна думка охоплює дослідженням сфери інвестування, які стосуються різних аспектів інвестиційної діяльності як в економіці в цілому, так і в окремих її галузях та секторах. Серед російських економістів значний внесок у дослідження інвестиційної діяльності зробили Анишін В., Данько Т., Зимин І., Золотогоров В. та інші.
В Україні проблеми інвестиційної сфери досліджують Бланк І., Гаврилюк О., Герасимчук М., Губський Б., Пересада А., Циганов С., Шевчук В. та інші.
Віддаючи належне дослідженням економістів у цій сфері, слід зазначити, що на сьогодні ще не повною мірою вирішені питання щодо розкриття сутності приватних інвестицій, їх форм та напрямів вкладання приватного капіталу у вітчизняну економіку.
Отже, вітчизняна економіка вимагає розробки і втілення науково обґрунтованої, виваженої та чіткої концепції активізації інвестування підприємництва. Адже пожвавлення інвестування підприємництва є передумовою стабільного економічного зростання, що забезпечить подолання загальноекономічної кризи та завершить структурні зрушення в національній економіці. Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та структури роботи.
Метою дисертаційного дослідження є розкриття сутності приватного інвестування, аналіз його форм та ролі у господарському процесі, а також розробка пропозицій щодо удосконалення механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах трансформації економіки України.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі наукові, методологічні та практичні завдання:
- з'ясувати сутність інвестування як економічної категорії та похідних від нього категорій;
- визначити роль приватного капіталу в процесі господарювання та його значення в сучасних
- Київ+380960830922