РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ МЕТОДИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальні методи і методика
Для успішного проведення дослідження необхідно було використати сукупність методичних підходів. На першому етапі вивчення архітектурного середовища вищих навчальних закладів було використано такі методи: аналіз літератури, аналіз карт і планів, аналіз іконографічного матеріалу, аналіз історичних креслень та документів.
Дослідження складаються з двох стадій - це пошукова стадія і стадія безпосереднього аналізу зібраних матеріалів. Вибір і послідовність застосування наукових методів, використаних в дослідженні показано на таблиці 2.1. На першій стадії необхідно визначити наявність потрібних матеріалів в бібліотеках, музеях, архівах та у приватних збірках. Було вивчено матеріали, зосереджені в відділі рукописів і відділі мистецтв Наукової Бібліотеки Академії наук України ім. В.Стефаника, Державному Архіві Львівської області, архіві кафедри РРАК Львівської політехніки.
Аналіз літературних джерел включає в себе систематизацію наукових праць за тематикою дослідження, а також ряду праць з суміжних дисциплін, збір вихідних даних для дослідження архітектурно-предметного середовища вищих навчальних закладів та вивчення методик, застосованих у попередніх працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.
Аналіз картографічного матеріалу включає в себе виявлення якнайбільшого числа різночасових карт, які відображають зміну планувальної структури міста в досліджуваний період. За допомогою розшифрування умовних позначень проводиться ідентифікація даних карти, що дає змогу визначити розташування об'єкту в планувальній системі міста, закономірності формування навколишнього урбаністичного середовища,
Табл. 2.1. Послідовність методів дослідження
динаміку розвитку самої ділянки (зміни її розмірів і форми, планувальної схеми), а також динаміку розміщення об'єктів на ділянці.
Що стосується планів, то тут ми як правило маємо справу з ситуаційними планами, які були частиною проектної документації на різних етапах формування комплексів вищих навчальних закладів. Їх аналіз дозволяє докладніше дослідити окремі комплекси чи об'єкти, особливо корисними ці матеріали є в дослідженні підходів до організації власне самої ділянки.
Аналіз іконографічного матеріалу є однією з найважливіших позицій при вивченні архітектурного та предметного середовища вищих навчальних закладів. Багатим іконографічним матеріалом є фотографії зроблені на всіх етапах розвитку вищих навчальних закладів від їхнього закладення і до сьогоднішнього дня. Ці фотографії можна розшукати в періодиці, путівниках та книгах про Львів. До іконографічного матеріалу відносяться також гравюри, рисунки та поштівки.
Аналіз першоджерел необхідний для того, щоб зібрати вихідний фактологічний матеріал для дослідження. До першоджерел зараховуються такі документи - договори купівлі-продажу земельних ділянок та нерухомості укладених від імені або на користь вищих навчальних закладів, договори між університетами і фізичними або юридичними особами про проведення проектних, будівельних або оздоблювальних робіт, бухгалтерські та судові документи, будівельні справи, технічна документація на проведення комунікаційних робіт. Опрацювання цих джерел включає в себе вибір найважливішої і дотичної інформації по темі досліджень, забезпечує достовірність фактологічної бази, допомагає хронологічному викладу інформації.
Проведення систематизації та аналізу накопиченої фактологічної бази даних дозволило створити модель архітектурного середовища вищого навчального закладу кінця ХІХ, початку ХХ століття (як показано на таблиці 2.2.) та модель сучасного стану архітектурного середовища вищого навчального закладу.
Рис. 2.2. Методика моделювання архітектурно-предметного середовища вищого навчального закладу ( кінець ХІХ - початок ХХ століття )
Архітектурне середовище розглядається на чотирьох рівнях - рівень території комплексу, рівень будівель і споруд комплексу, рівень окремої будівлі, корпусу і рівень предметного наповнення середовища. На кожному з рівнів проаналізовано функціональні, композиційно-планувальні і стилістичні характеристики. На основі розробленої моделі встановлено засади та визначено принципи формування архітектурного середовища вищого навчального закладу і опрацьовано рекомендації з реставрації та спадкоємно-
го розвитку архітектурного середовища вищих навчальних закладів.
2.2. Методика історико-архітектурної інвентаризації об'єктів
В процесі дослідження були проведені натурні обстеження, фіксації та інвентаризація всіх основних об'єктів розглянутих в дослідженні. Обстеження були проведені за методологічною шкалою "предмет - інтер'єр - споруда - комплекс - середовище". Метод обстеження архітектурного середовища вищого навчального закладу базувався на застосуванні спеціально розробленої інвентарної картки історичної будівлі чи пам'ятки архітектури. Попередньо був вивчений вітчизняний і закордонний досвід проведення подібних робіт, який виявив, що подібні картки функціонують в багатьох країнах світу - Канаді, Америці, Англії, Франції, Індії, Італії, Польщі, Мексіці та інших країнах. Кожна країна виробляє свою власну інвентарну картку виходячи з індивідуальних історичних та культурних особливостей, досвіду, технічних можливостей. Як правило у всіх країнах вона або вже комп'ютеризована, або на шляху до комп'ютеризації. Що до форми самої картки - вони є різними. Наприклад Канадська картка є повністю комп'ютеризована. Розроблено ряд табличок з малюнками, як наприклад, види оздоблення стін, архітектурні деталі, типи даху, форми завершення даху, види карнизів і таке інше. Кожен малюнок пронумерований. Так само пронумеровані є таблички з переліком матеріалів . А заповнена картка виглядає, як набір цифр в різних колонках і р