РОЗДІЛ 2
ДЕКОМПОЗИЦІЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ПЛАТФОРМИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДІАГНОСТИКА ПАРАМЕТРІВ ЇЇ ФОРМУВАННЯ
2.1. Ідентифікація та оцінка окремих складових стратегічної платформи підприємства
Почнемо розробку методологічних питань запропонованої концепції з аналізу елементів стратегічної платформи підприємства. Оцінка ресурсів підприємства має на меті визначення їх кількісного і якісного складу та їх стратегічної ефективності, тобто здатності забезпечувати стійку конкурентну перевагу. Як вже було сказано в п.1.3, аналіз стратегічної ефективності ресурсів полягає у виявленні цінності, ступеня унікальності, визначення тривалості циклу життя, окреслення меж захищеності ресурсів компанії та характеристики асубституційної якості кожного виду ресурсів (або кожного окремого ресурсу). Для цього проводиться "інвентаризація" всього підприємства та складання переліку ресурсів (по групах), а потім - оцінювання кожної групи ресурсів або кожного ресурсу у названих площинах. Від того, до якої категорії належить ресурс - матеріальних активів, нематеріальних активів чи знань, залежатиме в цілому його стратегічна ефективність. Знання і нематеріальні активи прийнято вважати ресурсами більшої стратегічної ефективності, ніж матеріальні ресурси.
При визначенні цінності ресурсів можна скористатися типологією ресурсів, яку запропонував О. Уїльямсон ?65, с.185?. Згідно неї ресурси можуть бути загальними, специфічними та інтерспецифічними. Загальні ресурси - ресурси, цінність яких не залежить від знаходження на даному підприємстві: і в середині його і поза його межами вони оцінюються однаково. Специфічні ресурси - ті, цінність яких всередині компанії вища, ніж за її межами.
Інтерспецифічні - взаємодоповнюючі, унікальні ресурси, максимальна цінність яких досягається тільки в даній фірмі і через неї.
З метою проведення оцінки унікальності необхідно визначити можливість створення (побудови) ресурсу на підприємстві та його рідкість, а при аналізі циклу життя необхідно скористатися категоріями амортизованості або часової обмеженості використання ресурсу ?201, с. 170?.
Підприємство не може створити такі базові ресурси як земля чи мінеральні ресурси або основні навички робітників. Воно може створити "комплексні ресурси", комбінуючи ті з них, які має під своїм контролем. Способи комбінування залежать від диференціації та взаємодоповнюваності ресурсів, і складність полягає в контролюванні тих факторів, що знаходяться за межами фірми. Амортизованість ресурсів визначає ступінь зміни якостей ресурсу з плином часу. Окремі ресурси використовуються абсолютно повністю за один виробничий цикл, деякі проходять через певну кількість виробничих циклів до повного зношення (наприклад, трудові ресурси). При аналізі ресурсів з обмеженою тривалістю життя слід враховувати стадію їх життєвого циклу.
При аналізі ресурсного елементу стратегічної платформи підприємства необхідно вивчити такі якісні характеристики ресурсів як гетерогенність-гомогенність та мобільність-іммобільність ?116, с. 105?. Цінність та рідкість (або унікальність) ресурсів, визначені в тому самому часовому контексті, дозволять зробити висновок, чи є ресурс гомогенним або гетерогенним, а захищеність (або складність імітації) та асубституційна якість (складність заміни) у поєднанні характеризуватимуть іммобільність ресурсу. Складність імітації у динамічному аспекті дозволяє говорити про ресурси повільної та швидкої циклічності. Ресурси швидкої циклічності знаходяться під великою загрозою імітації, тому що в їх основу покладена концепція, яку легко повторити. Прикладом може бути технологія плеєрів фірми "Sony". Такі ресурси можна захистити тільки за допомогою часової конкуренції, скорочуючи період їх перетворення у продукт. Ресурси повільної циклічності, які вимагають великих зусиль та часу для їх копіювання, мають суттєве значення для успіху фірми.
Для унаочнення результатів аналізу ми пропонуємо користуватися шкалою, на осях якої позначені чотири вищеописані характеристики ресурсів - цінність, рідкість, складність заміни та складність імітації. Ця шкала представлена на рис. 2.1.
Визначення місцезнаходження точок, що відображають попарні характеристики кожного ресурсу, та окреслення контуру кожного ресурсу у вигляді прямокутників з кутами в цих точках, дозволить визначити стратегічну ефективність ресурсів. Чим більшу площу займає отриманий прямокутник, і чим ближче знаходиться точка перетину його діагоналей від початку координат, тим краще цей ресурс може генерувати довготривалі переваги, і тим він є більш стратегічно ефективним. Наприклад, ресурси, контури яких показані на рис. 2.2 (а) та 2.2 (в) є стратегічно ефективнішими, ніж ресурс, показаний на рис 2.2 (б), і менш стратегічно ефективні, ніж зображений на рис 2.2 (г).
Комплексний аналіз ресурсів за п'ятьма характеристиками, які ми описали вище, а саме: цінність, унікальність, тривалість циклу використання, захищеність, асубституційна якість, можна здійснити іншим методом, через їх тестування, використовуючи табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Матриця визначення стратегічної ефективності ресурсу на основі тестування наявності у нього основних якісних характеристик
РесурсСтратегічна ефективність ресурсу є ціннимє унікальниммає тривалий цикл викорис-таннязахищений від імітаціїмає високу асубсти-туційну якістьні ----дуже низькатакні--- низька тактакніні- незначна тактакнітактаксередня тактактакні-вище середньої тактактактакнівисокатактактактак
такдуже висока, стійка
Як видно з таблиці, найвищу стратегічну ефективність ресурси показують тоді, коли вони одночасно є цінними, унікальними, захищеними та важкоповторюваними і мають тривалий цикл використання.
Для ідентифікації та оцінки ресурсів фірми використовують управлінську інформацію, але проблема в тому, що вона показує фрагментарну та неповну картину ресурсної б