Вы здесь

Агрохімічна оцінка нового виду добрива на основі бурого вугілля при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному ґрунті Північного Лісостепу України

Автор: 
Генгало Олег Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002265
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Програма проведення досліджень

Однією із основних передумов збільшення урожайності сільськогосподарських культур є виявлення якісних та кількісних зв'язків, які ведуть до уточнення існуючих уявлень про процеси взаємодії ґрунту, рослин і добрив. В цьому аспекті велике значення має подальше пізнання закономірностей перетворення поживних речовин в ґрунті і виявлення шляхів їх оптимального використання для живлення рослин.
В умовах комплексної хімізації набувають важливого значення дослідження, що стосуються взаємодії органічної речовини ґрунтів з нормами добрив. У зв'язку із збільшенням забруднення середовища виникає потреба у посиленні досліджень щодо впливу добрив на метаболізми в системі грунт-рослина-добриво. Так, нами були проведені польові та лабораторні дослідження по впливу різних видів добрив на агрохімічні показники ґрунту, процеси росту та розвитку рослин, урожай та якість зерна ярої пшениці.
В завдання досліджень входило вивчення:
* розробити технологічні параметри на виробництво органо-мінерального добрива на основі бурого вугілля
* вивчити вплив органо-мінерального добрива на вміст та динаміку поживних елементів в ґрунті
* встановити вплив органо-мінерального добрива на вміст та склад гумусу в ґрунті та закономірності формування мікробних угрупувань ґрунту
* вивчити дію добрива на ріст, розвиток та на деякі фізіологічні процеси в рослинах ярої пшениці
* визначити продуктивність ярої пшениці та якість зерна під впливом різних видів добрив
* обґрунтувати оптимальні норми органо-мінерального добрива при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті.

2.2. Методика проведення досліджень

Дослідження проводилися в 2000-2002рр. польовим та лабораторно-аналітичним методами.
Дослідження проводились за схемою:
1.Контроль;2.Буре вугілля 1,5 т/га;3.Органо-мінеральне добриво - 1,5 т/га;4.Еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га органо-мінерального добрива (N30Р40К15);5.Органо-мінеральне добриво - 3,0 т/га;6.Еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га органо-мінерального добрива (N60Р80К30);7.Органо-мінеральне добриво - 4,5 т/га;8.Еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га органо-мінерального добрива (N90Р120К45); Площа посівної ділянки - 100м2, облікової - 70м2, повторність досліду - трьохразова. Розміщення варіантів систематичне. Пряма дія нового органо-мінерального добрива вивчалася при вирощуванні районованого сорту ярої пшениці - Миронівська яра, післядія - при вирощуванні вико-вівсяної сумішки. Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони Північного Лісостепу України.
Польовий дослід було закладено на дослідному полі кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна на агрономічній дослідній станції НАУ Васильківського району Київської області, лабораторні аналізи проведені в лабораторії кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НАУ, окремі - в Українському інституті експертизи сортів рослин і в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.С. Заболотного НАН України.
Виготовлення нового органо-мінерального добрива на основі бурого вугілля проводилося із сировини Андрусівського кар'єру Житомирської області.
Органо-мінеральне та мінеральні (аміачну селітру (34,5% N), суперфосфат простий гранульований (19,5% Р2О5), калійну сіль (40% К2О)) добрива вносили на весні, під ранньовесняну культивацію.
Після збору врожаю попередника, з метою затримання вологи в ґрунті та боротьби із бур'янами, проводили рихлення, перемішування ґрунту лущенням на глибину 8 - 10 см. (ЛДГ-10). Оранку проводили на глибину 25 - 30 см з боронуванням.
Весною проводилося ранньовесняне закриття вологи, та передпосівна культивація на глибину 10-15 см. Посіви проводили в першій декаді квітня. Норма висіву ярої пшениці 180 кг/га. Посіви відразу прикочували.
Збір урожаю проводили окремо по варіантах прямим комбайнуванням. Масу соломи визначали методом пробного снопа.
Відбір i підготовка зразків ґрунту i рослин до аналізу здійснювався відповідно за вказівками, приведеними в: "Практикумі по агрономічній хімії" [221], практикумі "Агрохімічний аналіз" [9], "Лабораторному практикумі з агрохімії"[10] і "Практикумі по мікробіології" [260].
Відбір рослинних зразків проводили у такі фази: кущіння, вихід в трубку, повна стиглість. Відбір зразків ґрунту з глибини 0-25 см та 25-50 см проводили у такі фази росту і розвитку рослин ярої пшениці: кущіння, вихід в трубку та повна стиглість.
Протягом вегетаційного періоду проводилися фенологічні спостереження.
В ґрунтових зразках виконувалися наступні аналізи:
* визначення загального вмісту гумусу за методом Тюріна;
* визначення групово-фракційного складу гумусу ґрунту за схемою Тюріна в модифікації Пономарьової і Плотнікової;
* визначення рухомих гумусових речовин за методом Єгорова (екстрагуванням 0,2н. NаОН), детриту - з оцтовим ангідридом;
* визначення вмісту азоту легкогідролізованих сполук за методом Шлавицької;
* визначення вмісту амонійного азоту колориметрично за допомогою реактиву Несслера;
* визначення нітратного азоту за допомогою іонселективного електроду;
* визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію проводили в одній витяжці за методом Мачигіна в модифікації ЦІНАО, з наступним визначенням фосфору - колориметрично за методом Деніже, а калію - на полуменевому фотометрі.
* чисельність мікроорганізмів методом посіву розведень ґрунтової суспензії на тверді поживні середовища: органотрофні на м'ясо-пептинний агар, педотрофні - на ґрунтовий агар, амілолітичні - на крохмалево-аміачне середовище, гуматрозкладаючі - на гуматний агар, азотобактер на середовище Ешбі.
Протягом вегетаційного періоду проводили подекадні біометричні виміри площі листкової поверхні - методом висічок. Вираховували чисту продуктивність