РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи пацієнток і використані лікувально-профілактичні заходи
Відповідно до мети і завдань цього наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 60 пацієнток з ГСПП, яких було розподілено на дві групи залежно від використовуваних лікувально-профілактичних заходів:
- І група - 30 пацієнток з ГСПП, які отримували загальні лікувально-профілактичні заходи;
- ІІ група - 30 пацієнток з ГСПП, які отримували запропоновану нами методику.
Добір пацієнток з ГСПП визначався наступними критеріями:
1) календарний вік 11-17 років;
2) виражені клінічні ознаки ГСПП:
а) порушення менструального циклу: олігоменорея, аменорея первинна і вторинна, дисфункціональні маткові кровотечі;
б) ожиріння ІІ-ІV ступеня, прогресуюче у часі;
в) ознаки порушень функції вегетативної нервової системи: нейроциркуляторна астенія, систематичний головний біль різної локалізації, довготривалості, вираженості й періодичності, слабкість, пітливість, втрата працездатності, послаблення пам'яті та уважності, млявість і схильність до гіподинамії;
г) дистрофічні шкірні прояви: "стриї" - рожеві, багряні, білі на різних ділянках тіла (молочні залози, стегна, сідниці, низ живота, поперек і плечі), ділянки гіперпігментації, юнацькі вугрі.
До контрольної групи увійшли 30 гінекологічно і соматично здорових дівчаток віком від 11 до 17 років, відібрані в школах і середніх учбових закладах при диспансеризації.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводились згідно з рекомендаціями В.Л. Богданович [7] і включали:
1. Немедикаментозні методи лікування:
- гіпокалорійна дієта;
- лікувальна фізкультура;
- фізичні методи лікування (лікувальні ванни, гальванічний "комір" за Щербаком, ендоназальний електрофорез з вітаміном В1 і літієм).
2. Симптоматична терапія:
- дегідратаційна терапія (діакарб або тріампур);
- неврологічне лікування за призначенням невропатолога (кавінтон, нооторопіл, циноризин, стугерон, амінолон, церобролізин, кофетамін, дифенін);
- корекція вегетативних порушень (белатамін, беласпон) і неврозоподібного стану (седуксен, тазепам, фенібут).
3. Циклічна вітамінотерапія (фолієва та аскорбінова кислоти, вітаміни В1, В6 і Е).
4. Використання агоніста дофаміну - парлоделу.
Перші три пункти лікувально-профілактичних заходів проводилсь у безперервному режимі протягом 6 місяців, а парлодел - протягом 3 місяців.
Основними відмітними особливостями запропонованої нами методики є використання, крім парлоделу, наступних лікувальних препаратів:
- "Три-мерсі" в циклічному або безперервному режимі протягом 6 місяців, залежно від наявності менструального циклу;
- "Інстенон" протягом 1 місяця з урахуванням вікових особливостей пацієнток: в 11-12 років застосовували наступну схему: 1-2 день - по 1/2 табл. зранку; 3-4 день - по 1/2 табл. зранку і вдень; 5-6 день - по 1 табл. зранку і 1/2 табл. вдень; 7-8 день - по 1 табл. зранку і вдень; 9-30 день - по 11/2 табл. зранку і 1 табл. вдень. Для дівчаток від 12 до 17 років застосовували іншу схему: 1-2 день - 1/2 табл. зранку і вдень; 3-6 день - по 1 табл. зранку і вдень; 7-30 день - по 1 табл. зранку, вдень і ввечері.
Науковим обгрунтуванням використання препарату Три-мерсі є встановлені на попередньому етапі ендокринологічні порушення у пацієнток з ГСПП, які містять, крім суттевого збільшення вмісту пролактину, ще і зменшення рівня естрадіолу та прогестерону. Препарат Інстенон використовували замість симптоматичної терапії в загальноприйнятому комплексі для корекції порушень мозкового кровообігу у пацієнток з ГСПП, а також для нормалізації метаболічних процесів та як антигіпоксант.
2.2. Методи дослідження
При обстеженні здорових дівчаток і відібраних пацієнток оцінювались: фізичний і статевий розвиток, функціональний стан репродуктивної та ендокринної систем організму, а також деякі параметри нейрофізіологічного дослідження. Обстеження починалося зі збору анамнезу. При опитуванні зверталася увага на наступні відомості: спадковість, перенесені захворювання, наявність надмірної маси тіла в родині і серед найближчих родичів, а також захворювання на діабет, центральна нервова система і генеративна функція матері, перебіг вагітності й пологів у матері, маса тіла і зріст при народженні, наявність інших пологів крупним плодом у матері. Особлива увага приділялась періоду статевого дозрівання: з'ясовувався вік менархе, характер менструальних кровотеч (мізерні, рясні, болісні), їх тривалість та регулярність.
З'ясовувались скарги пацієнток, які страждають на ГСПП: встановлювався час початку захворювання, послідовність появи симптомів, зв'язок виникнення симптомів з перенесеним інфекційним захворюванням, травмою голови, емоційними і фізичними перевантаженнями, менархе, початком статевого життя. Відмічалась наявність скарг на головний біль, швидке збільшення маси тіла, вегетативні розлади (спітнілість, розлади сну і т.і.).
Загальне обстеження починалось із зовнішнього огляду, виявлялись особливості фізичного розвитку, будови тіла, рівномірність розподілу підшкірної жирової клітковини, наявність дистрофічних шкірних проявів, ступінь вираженості гірсутизму визначався шляхом підрахування гірсутного числа. Ступінь ожиріння розраховували за індексом Брейтмана. "Ідеальну" масу тіла - згідно з формулою: зріст (в см) помножити на 0,7 і від отриманого значення відняти 50. Ступінь ожиріння встановлювали наступним чином:
1 - фактична маса тіла перевищує "ідеальну" не більше, ніж на 29%;
2 - надлишок маси тіла становить 30-49%;
3 - надлишок маси тіла становить 50-99%;
4 - надлишок маси тіла становить 100% і більше [25].
Ступінь розвитку внутрішніх статевих органів визначали за допомогою ультразвукового дослідження апаратом "TOSHIBA" із використанням трансабдомінального датчика 3,5 мГц. Проводили такі ехографічні виміри, як довжина, ширина, передньо-задній розмір, товщина передньої і
- Київ+380960830922