РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фармакології та токсикології Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького та в селянській спілці імені Лесі Українки Городоцького району Львівської області протягом 1999 - 2001 р.р. Для виконання експериментальної частини дисертаційної роботи дослідження проводились на білих щурах і мишах та бичках чорно-рябої породи.
Методологічною основою вибору напрямку дисертаційної роботи слугували матеріали літератури щодо розвитку нітратно-нітритного токсикозу в організмі лабораторних тварин та бичків. Тому дослідження були спрямовані на вивчення показників метаболізму крові при розвитку нітратно-нітритного токсикозу і вплив на даний патологічний процес піридоксину гідрохлориду порівняно з аскорбіновою кислотою у щурів та бичків у перебігу експерименту.
Теоретичною підставою слугували повідомлення вітчизняних та закордонних дослідників як стосовно розвитку нітратно-нітритного токсикозу у тварин, так і впливу на його перебіг різноманітних препаратів, у тому числі вітамінних. При визначенні конкретного напрямку роботи ми припускаємо, що комплексна оцінка показників крові тварин у нормі та після введення піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти за умов нітратно-нітритного токсикозу дозволить розширити та доповнити знання про механізми розвитку вищезгаданого токсикозу особливо на його початковій стадії, а, з іншого боку, встановити ступінь дезінтоксикаційних властивостей вищезгаданих вітамінних препаратів при моделюванні нітратно-нітритного токсикозу.
2.1. Експериментальні тварини та схеми дослідів.
Усі дослідження було поділено на серії та етапи.
2.1.1. Досліди на щурах.
Серія А. У даній серії досліджень було використано 240 статевозрілих щурів, середньою масою тіла 180 - 220 г. Тварини утримувалися в індивідуальних спеціально обладнаних клітках на основному раціоні віварію, який включав 40 г корму на добу кожній тварині з вільним доступом до води. Все це забезпечувало вести точний облік спожитого корму та виділеного калу і сечі.
Таблиця 2.1.1.1.
Досліди на щурах (серія А), (n=60)
ЕтапиГрупи тваринСхема проведених дослідженьІ етап серії АКонтрольнаВвели, через зонд у шлунок нітрат натрію у дозі 0,3 г NO3?/кг із 5 мл дистильованої води кожному щурові нітратно-нітритне навантаження (ННН)ДосліднаННН, через 3 години в/м ввели 5% розчин піридоксину гідрохлорид у дозі 0,2 мл/гол.ІІ етап серії АКонтрольнаВвели, через зонд нітрат натрію у дозі 0,3 г NO3?/кг із 5 мл дистильованої води кожному щурові (ННН)ДосліднаННН, через 3 години в/м 5% розчин аскорбінової кислоти в дозі 0,5 мл/гол. Кров відбирали від щурів усіх груп після декапітації при слабкому ефірному наркозі на початку експерименту, через 3 години після введення нітрату натрію та через 1, 3, 6, 12 годин після введення вітамінних препаратів. За такий же проміжок часу кров відбирали у контрольній групі. Як антикоагулянт використовували гепарин.
Перший етап досліджень (серія А) передбачав вивчення окремих гематологічних і біохімічних показників крові за введення піридоксину гідрохлориду та другий етап (серія А) за введення аскорбінової кислоти при нітратно-нітритному токсикозі щурів.
2.1.2. Дослідження дезінтоксикаційної функції у мишей при нітратно-нітритному токсикозі за допомогою гексеналової проби.
Серія В. Для експериментів було відібрано 30 мишей масою тіла 20 - 22 г., із яких сформували три групи по 10 тварин у кожній (табл. 2.1.2.1.) та вивчали дезінтоксикаційну функцію печінки за допомогою гексеналової проби.
Таблиця 2.1.2.1.
Досліди на мишах (серія В), (n=10)
Групи тваринСхема проведених дослідженьКонтрольнаННН, (ввели нітрат натрію в дозі 0,3 г NO3?/кг з 0,5 мл дистильованої води за допомогою зонда у шлунок)Дослідна першаННН, через 3 години в/м ввели піридоксину гідрохлориду 5% розчин по 0,2 млДослідна другаННН, через 3 години в/м ввели аскорбінову кислоту 5% розчин по 0,2 мл 2.1.3. Досліди на бичках.
Подальші дослідження проводились у селянській спілці імені Лесі Українки Городоцького району Львівської області у кінці зимово-стійлового періоду. Відібрали 50 клінічно здорових бичків шестимісячного віку, яких після зважування розподілили за принципом аналогів на 10 груп по п'ять тварин у кожній (табл. 2.1.3.1.).
Приміщення були обладнані таким чином, що створювалась можливість для ретельного індивідуального обліку згодовуваних кормів, відбору проб для аналізів. При проведенні досліджень повністю дотримувалися методичних умов, обов'язкових при виконанні зоотехнічних дослідів щодо підбору та утримання тварин-аналогів у групи, технології заготівлі, використання й обліку спожитих кормів. При цьому отримані матеріали є повністю контрольовані і витримані у методичному відношенні в умовах експерименту. Тварини одержували раціон, який був збалансований за поживними і біологічно активними речовинами, які забезпечували їх потребу в основних елементах живлення.
Таблиця 2.1.3.1.
Характеристика тварин
Гру-пиКількість тварин у групіВік (у місяцях)Маса тіла, кгТемпература тіла, оСПульс, уд./хв.Кількість
дихальних рухів/хв.І етап серії CК56154±3,137,9±1,757±2,714±2,6Д156150±2,437,8±1,455±3,113±2,5Д256161±5,737,5±1,554±2,814±2,9Д356152±2,938,2±1,859±3,514±2,7ІІ етап серії CК56158±3,137,9±1,55,5±2,713±2,8Д156154±3,438,0±1,757±3,112±3,2Д256150±2,537,6±1,656±4,114±1,9Д356161±3,838,1±1,758±3,213±2,1Серії DК56155±3,338,4±1,457±2,513±2,2Д56150±2,537,6±1,656±4,114±1,9
Перед початком досліду від усіх тварин відбирали кров для досліджень. Після цього бичкам із комбікормом згодовували нітрат натрію у дозі 0,3 г NO3?/кг і через три години відбирали кров для досліджень. Отримані показники використовували для констатування часу настання нітратно-нітритного токсикозу.
На першому етапі дослідження серії С вивчали вплив різних д