РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНІСТЬ БАНКІВСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ
2.1. Методологічні принципи визначення ефективності банківських інвестицій
Ефективність інвестиційних операцій банків можна розглядати з різних точок
зору. По-перше, можна задатися питанням, наскільки ефективна інвестиційна
діяльність банківської системи для вирішення задач управління економікою країни
в перехідний до ринку період. По-друге, можна досліджувати вплив інвестиційних
операцій банків на підтримку належного рівня регулювання грошового обігу.
По-третє, важливо дослідити динаміку інвестиційного процесу банківської системи
у різних фазах економічного циклу. По-четверте, винятково важливо вивчити вплив
різноманітних стратегій управління інвестиціями на виживання банку в
конкурентній боротьбі, його прибутковість, ліквідність, досягнення основних
цілей сформульованої банком політики. І таких різних підходів до ефективності
можна назвати дуже багато, тому що саме поняття ефективності багатогранне,
ємне, залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, у тому числі і від
позицій групи, до якої належить дослідник.
Ефективність діяльності окремого банку характеризується показниками, що
відрізняються від показників ефективності банківської системи у цілому. В
колишньому СРСР оцінка народно-господарської ефективності регламентувалася
нормативними документами, диференційованими за галузями, видами діяльності,
господарськими ситуаціями [93, с.29]. До переваг такої регламентації слід
віднести систематизований підхід, чітке визначення й однакове розуміння змісту
критеріїв і показників, які використовувались.
Під ефективністю якоїсь дії можна розуміти ступінь досягнення поставлених
цілей. Засоби, що використовуються для досягнення цілі, варто визначити як
ресурси, використання яких можна назвати витратами. Тоді кількісні
характеристики ефективності – показники ефективності – повинні певним чином
співвідносити рівні досягнення цілей із необхідними для цього ресурсами і
їхніми витратами. Порівняння показників ефективності з їх нормативними,
базовими значеннями і є оцінка ефективності. Критерії ефективності – це
правила, за якими вибираються засоби для досягнення цілі, необхідний рівень,
межі зміни оцінок ефективності.
На нашу думку, ефективність банківських інвестицій – це їх вклад в досягнення
довготривалих цілей банку. Цей вклад не завжди може бути оцінений в категоріях
економічної ефективності.
При оцінках економічної ефективності як ступінь досягнення цілі, так і
необхідні для цього витрати ресурсів задаються у вартісному вираженні.
Економічна ефективність прийнятих рішень і відповідних дій – це характеристика
їхнього впливу на прибуток відповідно до необхідних для реалізації рішень
витрат ресурсів. Співвідносячи результати (R) із ресурсами (r) і їхніми
витратами (Z) для досягнення результату за визначений проміжок часу, можна
сконструювати різноманітні показники економічної ефективності (табл.2.1) [93,
с.34]. У табл.2.1 наведені дев'ять варіантів показників економічної
ефективності, інші відношення не можуть бути осмислено інтерпретовані. Вартісна
оцінка результатів і витрат залежить від періоду розрахунку показника (рік,
півріччя, квартал, місяць). Ресурси можуть виражатися як у вартісній, так і в
натуральній формі. Розрахувавши для деякого можливого варіанта дій якийсь із
перерахованих показників і порівнявши його з нормативним (Ен), плановим (Еп)
або базовим (Еб) розміром показника, одержимо ефективність цього варіанту за
даним показником.
Таблиця 2.1
Система показників економічної ефективності
Чисельник
Знаменник співвідношення
співвідношення
Ресурси (r)
Витрати ресурсів (Z)
Ефект
Ефективність ресурсів
(R–Z)/r (2)
Ефективність витрат
(R–Z)/Z (3)
R–Z (1)
Ресурсоємність ефекту
r/(R–Z) (4)
Витратоємність ефекту
Z/(R–Z) (5)
Результат
Результативність ресурсів
(R/r) (6)
Результативність витрат
R/Z (7)
Ресурсоємність результату
(r/R) (8)
Витратоємність результату
Z/R (9)
Надаючи змінним R, Z і r конкретне тлумачення, можна одержати всі відомі
показники економічної ефективності виробництва або деякого заходу. Так, якщо r
– капітальні вкладення, формули (2), (6) і (8) виражають коефіцієнти
ефективності капітальних вкладень, капиталовіддачі і капіталоємкості
відповідно.
У ході прийняття рішення виконується вибір варіанта, найкращого за визначеним
критерієм. Через особливості своєї конструкції показники типу чистого доходу,
які дозволяють інтегрувати в розрахунках ресурси різної розмірності, найбільшою
мірою відповідають вимогам, що ставляться до критеріальних показників.
Діяльність банків оцінюється багатьма показниками, абсолютними і відносними. Як
основні показники частіше всього використовуються показники складових активів і
пасивів банку (капіталу, статутного фонду, чистих активів, депозитів, кредитів,
прибутку і т.д.), що подаються в грошовому вимірі, а також їхні відношення, що
характеризують різні аспекти діяльності банку.
Відносні показники можуть стати складовими елементами більш складної моделі. Як
приклад, розглянемо деякі відносні показники, що характеризують надійність
банку. Генеральний коефіцієнт надійності банку (k1) визначається як відношення
капіталу банку до працюючих активів. Він показує ступінь забезпечення
ризикованих вкладень банку його власним капіталом, за рахунок якого будуть
погашатися можливі збитки у випадку неповернення або повернення в знеціненому
виді того або іншого працюючого активу. Коефіцієнт k1 становить найбільший
інтерес для кредиторів банку.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності (k2) розраховується як відношення ліквідних
- Київ+380960830922