Ви є тут

Удосконалення технології вирощування гречки в умовах північного Лісостепу України

Автор: 
Грищенко Раїса Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002380
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Умови та методика проведення досліджень
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальну роботу по удосконаленню технології вирощування гречки
проводили в 1986-2000 рр. в дослідному господарстві “Чабани”
Києво-Святошинського району Київської області, яке розташоване в зоні
північного Лісостепу України.
З 1986 по 1994 рр. роботу виконано в довготривалому досліді лабораторії
інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур п'ятипільній польовий
сівозміні. Ґрунт дослідного поля сірий лісовий крупнопилувато -
легкосуглинковий. Орний шар (0-20 см) ґрунту мав таку агрохімічну
характеристику :
вміст гумусу – 1,03-1,53%
валового азоту – 0,059-0,076%, аміачного азоту – 3,85-5,39 мг/100г ґрунту
рухомого фосфору ( за Чириковим) – 8,75-10,8 мг/100 г ґрунту;
обмінного калію ( за Чириковим) – 4,5-5,0 мг/100 г ґрунту;
рН (сольове) – 5,2-6,1;
гідролітична кислотність –1,77-1,81 мг-екв/100 г ґрунту;
ступінь насичення основами –68-76%;
З 1996 по 2000 роки дослідження проводили в багатофакторному тривалому досліді
цієї ж лабораторії. Ґрунт дослідного поля – темно-сірий опідзолений
крупнопилувато - легкосуглинковий. Агрохімічна характеристика шару ґрунту 0-20
см така:
гумусу – 1,15%;
вміст валового азоту –0,076%;
легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) –79,0-81,0 мг/кг;
рухомого фосфору (за Чириковим ) – 12,2-13,0 мг/ 100г ґрунту;
обмінного калію (за Чириковим) – 10,0-11,4 мг/ 100 г ґрунту;
рН (сольове) – 5,8;
гідролітична кислотність – 2,74 мг-екв/100 г ґрунту;
ступінь насичення основами – 75%.
Наведені дані свідчать, що ґрунт дослідних ділянок має задовільні агрохімічні
властивості і відзначається сприятливими для землеробства фізичними
властивостями для вирощування культур зерно-просапної сівозміни, зокрема
гречки.
Клімат в зоні досліджень помірно-континентальний. Сума активних температур
коливається в межах 2600-26600С, тривалість періоду з середньою добовою
температурою більше 100С складає 160-165 днів. Середньорічна температура
становить 7,20С. Абсолютний мінімум досягає в січні -390С, максимум +390С у
липні. Перші приморозки відмічаються в другій декаді жовтня, останні в кінці
квітня на початку травня. Тривалість безморозного періоду - 160-170 днів. Літо
достатньо тепле із середньою температурою липня 18-200С. Річна сума опадів
складає 600-650 мм, змінюючись від 405 мм - в найбільш посушливий рік до 925
мм. Більша частина річної суми опадів (70%) припадає на теплий період року -
квітень-жовтень, а максимум на червень-липень.
З переходом до сталих середніх добових температур повітря понад 100С зв’язують
початок інтенсивного росту більшості рослин і середні строки сівби теплолюбних
сільськогосподарських культур. Середня температура повітря в квітні досягає
+10-110С, а максимальна - +25-280С. Проте весною часто бувають приморозки.
Ґрунт відтає на глибину 10 см - 20-26 березня. Середній строк повного
відтавання ґрунту - 2-3 квітня.
Прогрівання орного шару до +50С відбувається 7-10 квітня, до 150С - 8-12
травня.
В літній період спостерігається переважно спочатку тепла, а потім (в
липні-серпні) жарка погода. Середня температура повітря у травні-червні досягає
+18-210С, у липні-серпні + 22-240С, а максимальна - +390С.
Влітку переважають вологі північно-західні вітри, вони приносять значну
кількість опадів. Днів з опадами більше 0,1 мм у травні - 11-13, червні-липні -
12-14, серпні - 12. Характерними є літні зливи та грози.
Тепла й волога погода літнього періоду сприяють нормальній вегетації
сільськогосподарських культур.
Перехідний період і перша половина осені сухі й теплі, особливо теплий
вересень. Похмура з дощами погода настає здебільшого наприкінці жовтня. В кінці
жовтня середня добова температура переходить через 50С, що є ознакою закінчення
вегетаційного періоду [3].
2.2. Погодні умови за роки досліджень
Оптимальні умови для гречки в перший критичний період повинні бути такими: в
фазі двох листочків (ІІ-ІІІ етапи органогенезу) температура грунту на глибині
10 см –досягає +14-15оС, а повітря +19оС. Запаси продуктивної вологи в орному
шарі ґрунту повинні становити 25 мм. Несвоєчасна поява сходів гречки
відмічається вже при температурі в ґрунті 10оС. При заморозках до –10С посіви
пошкоджуються, а при заморозках –20С – гинуть.
В другий критичний період – фаза бутонізації (ІV-VII етапи органогенезу)
оптимальними є такі умови, коли температура повітря становить 18-220С, запаси
продуктивної вологи в ґрунті на глибині 0-50 см становила 60-70 мм. Якщо ж
температура повітря нижча за 160С - ріст рослин уповільнюється, а при 12-140С і
вище за 300С – припиняється.
В третій критичний період – фаза цвітіння-плодоутворення (VIII-ІХ етапи
органогенезу) – сприятливими умовами є температура повітря 17-190С (в денні
години не вище 250С) і відносна вологість повітря не менше 60%. Коли денна
температура повітря перевищує 25-300С і відносна вологість повітря - 40% -
зав'язь засихає.
Характеристика погодних умов в роки досліджень наведена на рис.1. та в додатку
А.
Аналіз погодних умов в роки досліджень проводились за даними метеорологічного
пункту “Чабани”, який розташований на території Інституту землеробства УААН.
Метеорологічні умови вегетаційних періодів в роки досліджень були
різноманітними як за кількістю опадів і тепла, так і за їх розподілом за фазами
розвитку гречки. Їх умовно можна розділити на сприятливі і менш сприятливі.
Так, найбільш сприятливим був 1987 рр. Менш сприятливими були 1986 і 1988 рр.
Весна 1986 року була тепла, але з малою кількістю опадів. Гречку посіяли в мало
зволожений грунт, так як опадів випало в травні лише 5,1 мм. при нормі 50