РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Результати роботи грунтуються на даних комплексного обстеження і динамічного спостереження 166 хворих, що знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділеннях терапевтичного профілю Запорізької обласної клінічної лікарні (92,77%), або звернулися за консультативною допомогою в поліклініку Запорізької обласної клінічної лікарні (7,23%). У 132 пацієнтів (90 чоловіків і 42 жінки) була діагностована виразкова хвороба згідно з діагностичним алгоритмом, викладеним в рекомендаціях Об'єднаного Пленуму Правлінь Наукового товариства хірургів України й Українського товариства терапевтів (2000 р.) [18]. У 75 пацієнтів (34 чоловіка і 41 жінка) були виявлені клінічні прояви захворювань серцево-судинної системи, розвиток яких супроводжується формуванням дисфункції судинного ендотелію [92]: у 33 пацієнтів (10 чоловіків, 23 жінки) діагностована гіпертонічна хвороба (у відповідності з критеріями, викладеними в рекомендаціях Українського товариства кардіологів [12]), у 7 пацієнтів (6 чоловіків, 1 жінка) - ішемічна хвороба серця [3], у 30 хворих (15 чоловіків, 15 жінок) - поєднання ІХС і гіпертонічної хвороби.
Вік обстежених хворих знаходився в проміжку від 16 до 75 років, середній вік склав 43,76±1,45 року.
Як контроль обстежено 35 практично здорових осіб (21 чоловік і 14 жінок) у віці 41,24±1,63 року.
У відповідності з поставленими метою і задачами дослідження усі хворі були розділені на 4 групи (рис. 2.1).
1 група - пацієнти, що страждають виразковою хворобою (91 особа);
2 група - хворі виразковою хворобою в сполученні з захворюваннями, що супроводжуються формуванням дисфункції судинного ендотелію (41 особа);
3 група - пацієнти з наявністю захворювань, що супроводжуються формуванням дисфункції судинного ендотелію, без наявності виразкової хвороби (34 особи);
4 група - практично здорові люди (35 осіб).
Рис. 2.1. Розподіл обстежених осіб по групах
Розподіл обстежених осіб по групах у залежності від статі і віку представлено в таблиці 2.1, а також рис. 2.2 і рис. 2.3.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених осіб по групам в залежності від статі та віку
ГрупаВікова групаменше 40 років40-59 років60 років та старшечоловіківжінокчоловіківжінокчоловіківжінокГрупа 11732812238група 251510128група 31291327група 42214953Усього25856444226
Рис. 2.2. Розподіл хворих по групах у залежності від статі
Як видно з представлених даних, в обстеженій популяції осіб у першій, другій і четвертій групах пацієнтів переважали особи чоловічої статі (74,73%, 53,66 і 60% відповідно), тоді як у третій групі велику частину пацієнтів складали жінки (64,71%). У першій, третій і четвертій групах велика частина обстежених приходилася на вікову категорію 40-59 років (43,96%, 64,71% і 35,71% відповідно). В другій групі переважали хворі у віці старше 60 років (36,59%), і у всіх виділених групах найменшу частку обстежених осіб склали пацієнти у віці менше 40 років (21,98%, 14,63%, 8,82%, 11,43% у першій, другій, третій і четвертій групах відповідно). В усіх виділених категоріях пацієнтів відзначена перевага осіб чоловічої статі, найбільш виражена в пацієнтів у віці менше 40 років і найменш виражена в осіб від 40 до 59 років.
Рис. 2.3. Розподіл хворих по групах у залежності від віку
На рис. 2.4 представлений розподіл хворих по групах у залежності від рівня артеріального тиску. При класифікації хворих на підгрупи і визначенні ступеня артеріальної гіпертензії користалися класифікацією, викладеною в 1999 World Health Organization - Internetional Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension:
- 1 ступінь - систолічний АТ - 140-159 мм рт ст, діастолічний АТ - 90-99 мм рт ст;
- 2 ступінь - систолічний АТ - 160-179 мм рт ст, діастолічний АТ - 100-109 мм рт ст;
- 3 ступінь - систолічний АТ дорівнює 180 мм рт ст. чи більше; діастолічний АТ дорівнює 110 мм рт ст. чи більше.
Рис. 2.4. Розподіл обстежених осіб по групах від залежності від рівня АТ
Як свідчать представлені дані, у всіх хворих першої і четвертої груп цифри артеріального тиску не перевищували нормальних величин, тоді як у другій і третій групах число таких хворих склало 14,63% і 2,64% відповідно. Число хворих з АГ I ступеня в другій і третій групах було приблизно однаковим - 19,51% і 17,63% відповідно. В другій групі переважали пацієнти з АГ II ступеня (41,46%), а в третій групі число хворих з АГ II і III ступені було порівнюваним (41,18% і 38,24% відповідно).
Обстеження пацієнтів проводилося в два етапи. На першому етапі хворим проводили загальклінічне обстеження згідно з прийнятими у клініці стандартами, що містило в собі вивчення скарг пацієнта, збір анамнестичних даних, проведення фізікального обстеження, вивчення даних лабораторних (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, вміст у венозній крові глюкози, електролітів, креатиніну, ліпідного спектра, функціональних проб печінки й ін.) і інструментальних (ЕКГ, оглядова рентгенографія органів грудної клітки) методів дослідження. На другому етапі хворим проводилося специфічне обстеження, методика якого викладена нижче.
Суб'єктивна симптоматика у хворих на виразкову хворобу була представлена скаргами загального характеру, зокрема, стомлюваністю (65,28%), зниженням працездатності (62,33%), порушенням сну (31,57%), емоційною лабільністю (39,16%) і наявністю вегетативних порушень (28,64%), а також специфічними скаргами з боку шлунково-кишкового тракту, що відображені в таблиці 2.2.
Як видно з представлених да