Ви є тут

Патогенетичні аспекти терапії нейропатичної форми діабетичної стопи

Автор: 
Скибун Віталій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002545
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

2.1. Загальна характеристика проведених досліджень
Виходячи з даних літератури, було припущено, що успіхи у лікуванні синдрому діабетичної стопи можуть бути досягнуті за достатньої корекції діабетичних ангіопатій та нейропатій. Саме остання проблема привернула нашу увагу, оскільки на час започаткування теми було уже відомо про специфічні нейротропні властивості різних препаратів ?-ліпоєвої кислоти. Вивчення терапевтичної ефективності одного з них, а саме Еспа-ліпону, за умов діабетичної стопи і лягло в основу проведених досліджень.
Кінцева відповідь про доцільність використання Еспа-ліпону в клінічній практиці вимагала проведення цілого ряду досліджень, спрямованих не тільки на одержання коректних результатів, але й на розкриття вірогідних механізмів дії препарату при означеній патології.
Виразково-некротичні ураження нижніх кінцівок, як це вже зазначалось у попередньому розділі, за своєю природою можуть бути чисто нейропатичними або ішемічними та змішаними. Оскільки нас цікавили лише нейропатичні виразки, на першому етапі роботи слід було визначити клініко-лабораторні параметри, які притаманні саме цій формі патології. Дані дослідження були проведені із залученням 39 хворих на ішемічну форму стопи, що розвивалася внаслідок наявності облітеруючого атеросклерозу, та 31 хворого з діабетичною стопою нейропатичного генезу. Завдання, які при цьому вирішувалися, полягали у визначенні діагностичних маркерів останньої для цілеспрямованого відбору хворих для подальшого вивчення проблеми.
Окрім відомих симптомів діабетичної стопи, доцільно було визначити і такі, які б віддзеркалювали специфіку ураження на тлі низки метаболічних порушень, характерних для цукрового діабету. Пошук таких ознак здійснювали при порівнянні різних біохімічних параметрів у 23 хворих на цукровий діабет 1 і 2 типів без ураження та у 31 пацієнта з ураженнями нижніх кінцівок. Саме ці дослідження дали змогу визначити найбільш суттєві параметри перебігу виразково-некротичних процесів у хворих на діабет, які було відібрано для визначення ефективності тієї чи іншої терапії діабетичної стопи.
Апріорі зрозуміло, що лікування патології нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет потребує ефективного метаболічного контролю. У хворих на діабет 1 типу для цього застосовують інтенсифіковану інсулінотерапію. Щодо хворих на діабет 2 типу, то на час виконання досліджень ми не знайшли в доступній літературі даних про доцільність такого підходу. Ця обставина продиктувала необхідність проведення спеціальних дослідів для визначення ефективності активної інсулінотерапії при діабетичній стопі у хворих на цукровий діабет 2 типу. Для цих досліджень було залучено 78 хворих.
На наступному етапі роботи вирішувалася комплексна задача визначення ступеню ефективності загальноприйнятої терапії діабетичної стопи з залученням до аналізу найбільш суттєвих клініко-лабораторних ознак перебігу даної патології у хворих на цукровий діабет 1-ого та 2-ого типів (58 пацієнтів). Одержані результати слугували базисом для оцінки у подальшому терапевтичної дії Еспа-ліпону.
Беручи до уваги, що цукровий діабет 1 типу є аутоімунним захворюванням, а формування запального процесу не відбувається без залучення низки чинників імунної системи, ми вважали за доцільне дослідити і проаналізувати морфофункціональний стан останньої за умов діабетичної стопи для вирішення питання про необхідність її корекції з одного боку та можливу дію терапії на імунні показники. Для цього було проведено спеціальне дослідження із залученням 13 здорових донорів, 10 хворих на цукровий діабет без ураження нижніх кінцівок та 15 хворих на діабетичну стопу. У цих дослідах окремо вивчали і можливу роль аутоантитіл до декарбоксилази глютамінової кислоти у перебігу діабетичної нейропатії як у хворих на цукровий діабет 1 типу (11 чоловік), так і у хворих на цукровий діабет 2 типу (29 пацієнтів).
Заключна частина роботи містить матеріал по визначенню терапевтичної дії Еспа-ліпону у хворих на діабетичну стопу. Дослідження проведені на 47 хворих, із яких у 21 були наявними трофічні виразки різного ступеню важкості. Загальний об'єм роботи підсумовано в таблиці 2.1.
Як видно із таблиці 2.1, під наглядом знаходилося 372 хворих, із яких 110 - хворі на цукровий діабет 1 типу та 223 - хворі на діабет 2 типу. Із числа хворих на цукровий діабет у 234 діагностувалися ускладнення у вигляді виразково-некротичних процесів на нижніх кінцівках. У більшості хворих (84,6%) визначалися й інші ускладнення цукрового діабету (ретинопатія, нейропатія, нефропатія). Під час госпіталізації у хворих, як правило, цукровий діабет знаходився у стадії субкомпенсації та декомпенсації, що проявлялося гіперглікемією та глюкозурією. Слід також відзначити, що серед хворих на діабетичну стопу було більше жінок - 59,9%, проте по параметрах, які вивчалися, вони практично не відрізнялися від пацієнтів-чоловіків, що дає право не викладати одержаний матеріал досліджень з урахуванням статевої ознаки.

2.2. Оцінка неврологічного статусу
Для визначення ступеню порушення функції дистальних нервових волокон оцінювали вібраційну, больову, тактильну і температурну чутливість. Вивчення вібраційної чутливості проводили за допомогою градуйованого камертону. Зниженими вважали показники, нижчі від 6.0 умовних одиниць ?223?. Больову, тактильну та температурну чутливості вимірювали за стандартними методиками ?43?.
Таблиця 2.1
Загальний об'єм досліджень
Характер дослідженьЗагальна кількість хворихІз них наСеред-
ній вікОбліте-
руючий атеро-склерозЦД 1 ЦД 2абс.%абс.%абс.%Порівняльний аналіз ураження нижніх кінцівок за нейропатичної та ішемічної форми діабетичної стопи703955,71622,91521,457,6?4,8Пошук специфічних маркерів нейропатичної форми діабетичної стопи54-2037,03463,051,0?6,2Визначення ефекту інтенсифікованої інсулінотерапії78---7810065,0?6,0Визначення терапевтичної дії традиційного лікування діабетично