РОЗДІЛ 2
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ФАКТОРНИХ ДОХОДІВ В УКРАЇНІ
2.1 Функціональна характеристика інституту оподаткування доходів
Побудова оптимального податкового інституту потребує розробки концептуальних основ, конкретних форм і елементів та цільових орієнтирів в короткостроковому і довгостроковому періодах.
Для врахування всього арсеналу обмежень, що детермінують оптимальний податковий механізм і дозволяють адекватно спрогнозувати його динамічний вираз, є сенс дослідити не тільки наявні еволюційні обмеження на момент, коли необхідно змінювати формальні норми, але й з?ясувати еволюційний рух інституту з метою визначення закономірностей цього процесу і недопущення в подальшому порушень в механізмах еволюції. В контексті означеного маємо з?ясувати, чому внаслідок еволюційної динаміки при дієздатності механізмів, що детермінують цей процес, оподаткування доходів в Україні не відповідає формально запровадженим орієнтирам.
Встановлення прогресивної шкали оподаткування для доходів громадян і мережі пільг в оподаткуванні прибутку підприємств в цілому вказує на перерозподільче орієнтування інституту, а результатом його дії мало стати вирівнювання доходів, зростання попиту та стимулюючий ефект від застосування пільг. Але, виконуючи в значній мірі фіскальну функцію, що є непрямим свідоцтвом того, що в існуючих умовах механізми спадковості і добору спрацьовують, даний інститут не реалізує регулююче завдання, хоча еволюційні обмеження в своїй більшості адекватні для встановлених формальних норм. Таким чином, потрібний детальний аналіз механізму мінливості, який визначає ефективність інституту.
Про виконання фіскальної функції інститутом оподаткування доходів свідчить значна питома вага даних податків в структурі надходжень, яка до того ж зростає (табл.2.1). Таблиця 2.1 -
Структура надходжень до Зведеного бюджету України за основними видами податків ,%1
Доходи1992р1996р.1997р.1998р.1999р.2000р.2001р.2002р.Разом100100100100100100100100 Податок на прибуток (до-
хід)22,718,220,619,719,315,715,315,4Прибутковий
податок з гро-
мадян12,28,611,712,313,51316,217,8ПДВ39,620,729,325,825,619,219,222,1Акцизний збір4,92,14,34,55,44,54,96,7Плата за землю1,32,73,63,83,32,83,03,0Надходження до Пенсійно-
го фонду-23,8---- --Інші податки та неподатко-ві надходжен-ня19,323,930,533,932,944,841,435,0 Дані таблиці свідчать про певну концентрацію податкових надходжень, тобто, основна частка доходів бюджету формувалась за рахунок доходних податків та ПДВ, що відбувалось навіть при постійних змінах формальних податкових норм (порушеннях у механізмі спадковості) і при загальному зниженні в структурі доходів Зведеного бюджету частки податкових надходжень ( з 75,5% у 1998р. до 66,8% у 2001р.[115,56]). Означену тенденцію підтверджують і дані табл.2.2.
Таблиця 2.2 -
Динаміка доходів Зведеного бюджету України за 1996-2001рр.5
Показник1996*19971998199920002001Доходи Зведеного бюджету,
% ВВП28,230,128,225,228,326,6Доходи Зведеного бюджету,
% ВВП, (без надходжень від приватизації)28,030,027,824,623,922,6Податкові надходження, % ВВП20,923,221,319,318,118,1 ____________
* Без доходів Пенсійного фонду
Існуючий рівень бюджетних доходів у ВВП не дозволяє адекватно оцінити перерозподільчі процеси, адже скорочення податкових надходжень відбувається при зростанні недоїмки за основними податками та обсягу неформального сектору економіки.
Податкова політика незалежної України характеризувалась крайньою нестабільністю. За цей період було прийнято три редакції Закону "Про систему оподаткування", тричі кардинально змінювався порядок стягнення податку на прибуток і ПДВ. Так, з 1991р. в окремі періоди використовувалось два різновиди прибуткового податку з підприємств : податок на прибуток (1991р., перший квартал 1993 р., 1995 р. і до тепе-рішнього часу) і податок на доходи ( 1992 р., три квартали 1993 р., 1994 р.). Заміна податку на прибуток податком на дохід означала розширення бази оподаткування шляхом врахування до неї витрат на оплату праці. Остання, таким чином, підпадала під додатковий контроль наряду з існуючим механізмом контролю за споживанням ( ліміт розрахункового фонду).
Аналіз економічної і фінансової ситуації свідчить, що реальних позитивних результатів від податкових реформ досягнуто не було. Так протягом 1994-1997 рр. податкові надходження забезпечували видатки бюджету в середньому всього на 69%. У 1998-1999 рр. рівень податкового забезпечення видатків бюджету зріс до 82-83 %, однак не за рахунок збільшення податкових надходжень, а за рахунок зниження бюджетного дефіциту ( з 20%) шляхом скорочення обсягу видатків. Таким чином, можна визнати, що податкова система практично не забезпечувала бюджет достатніми і надійними доходами, отже фіскальна ефективність податкових новацій була відсутня [72,22-23].
Фіскальне навантаження нерівномірно розподілялось між юридичними і фізичними особами. Так в 1992 р. частки податку на прибуток підприємства і прибуткового податку з населення в доходах Зведеного бюджету становили відповідно 22,7% і 12,2 %, в 2000р. - 15,7% і 13%, а в 2002 р. співвідношення змінилось до 15,4 % та 17,8 % відповідно. За період незалежності частка податку на прибуток в доходах бюджету знизилась на 7,3%, а вага прибуткового податку з населення зросла на 5,6 %. Це позитивна тенденція, що свідчит