РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови Черкаської області
Західна частина області ( Христинівський, Жашківський, Маньківський, Монастирищенський та Уманський райони) характеризується плоско-рівнинним рельєфом, а решта правобережних районів має широкохвилястий тип рельєфу. Особливо складним рельєфом виділяється Корсунь-Шевченківський і Канівський райони. Лівобережні райони області рівнинні [178].
Основними грунтами в області є чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені і чорноземи реградовані, які серед орних земель займають понад 93%. Решта ріллі представлена ясно-сірими, сірими та темно-сірими грунтами [179].
Клімат території області помірно-континентальний. Вегетаційний період триває 205 днів, а період активної вегетації з середньодобовою температурою повітря вище 10°С - 160-165 днів. Зима з частими відлигами характеризується нестійким сніговим покривом. Весною приморозки ще трапляються в кінці третьої декади травня і навіть в червні, а осінні можуть бути вже в першій декаді вересня. Річна величина сумарної сонячної радіації складає 105-110 ккал./см2. Сума температур повітря вище 00 С за даними різних метеостанцій області коливається від 3015 до 3340° С, вище 5°С - від 2900 до 3235° С, вище 10° С - від 2600 до 2925° С, вище 15° С - від 1930 до 2355° С і вище 200 С - від 720 до 920° С. Опади по території і протягом року розподіляються дуже нерівномірно. За вегетаційний період згідно багаторічної норми в окремих районах може випадати 340-370 мм опадів різної інтенсивності. Весняні засухи можуть проявлятись один раз в 2-5 років, а в літні місяці можливість засухи складає 70 %.
2.2.Грунтові і погодні умови в районі ведення польових дослідів
Експериментальна частина роботи виконувалась на дослідному полі Уманської сільськогосподарської нині державної аграрної академії, територія якого представляє вирівняне підвищене плато з підґрунтовими водами на глибині 22-24 м. Грунт на дослідних ділянках - чорнозем опідзолений важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі - 3,3%, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН сольової витяжки - 6,0). Забезпеченість легкогідролізованим азотом за Корнфілдом становить 108 мг/ кг ґрунту, рухомого фосфору і обмінного калію за Чириковим - відповідно 112 і 104 мг/кг ґрунту .
Погодні умови в роки досліджень представлені даними таблиці 2.1, з якої видно, що між собою вони відрізнялись як за кількістю опадів, так і за температурою повітря.
Так, річна сума опадів у всі роки була більшою за багаторічну норму, але й між роками різниця досягала 120 мм. Найбільша кількість опадів у серпні відмічалась в 1997 році, коли випало майже дві їх норми. Найпосушливим цей місяць був в 1999 році. Кількість опадів у місяць сівби озимої пшениці вересень в усі роки була близькою до норми. Більше двох норм опадів випадало в жовтні 1998 і листопаді 1998 і 1999 років. Майже дві норми опадів випадало у квітні 1999 року, в той час як наступні місяці вегетації в цьому році виділялись надзвичайною сухістю. 1998 і 2000 роки за кількістю опадів за весняно- літні місяці вегетації озимої пшениці були на рівні норми.
Недостатня кількість опадів в червні 1999 року підсилювалась значно вищою за норму температурою повітря (21,6 проти 17,5° С за нормою), що негативно відбивалось на наливі зерна озимих і ярих колосових культур.
Особливістю погоди виділявся період з листопада 1998 року по березень 1999 року, коли сніг випав на мокрий ґрунт в листопаді і не сходив аж до середини березня місяця. Це погіршувало перезимівлю посівів озимої пшениці. Особливо негативно такі умови відбились на виживанні кращих з осені посівів, які вийшли із зими найгіршими, з надзвичайно високим випаданням рослин за зиму, що й спостерігалось в нашому досліді.
Спекотна і суха погода літніх місяців 1999 року сприяла поширенню озимої совки, що було небезпечним для сходів озимини під урожай 2000 року.
Таблиця 2.1
Погодні умови в роки проведення досліджень за даними
Уманської метеорологічної станції
РокиМісяціСума за
рік
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
Опади, мм1997
14,3
13,2
18,3
66,2
37,1
97,1
180,4
103,8
42,8
49,7
59,0
65,4
792,0
1998
23,8
13,3
63,4
36,4
46,7
87,8
106,4
74,9
35,9
91,1
80,4
17,0
672,6
1999
40,0
39,5
46,3
70,0
28,7
28,9
48,6
31,3
33,5
36,1
83,6
64,2
550,7
2000
40,3
32,7
37,3
36,9
37,4
92,6
112,1
57,8
1881-1985
33,7
31,0
30,4
39,3
52,6
73,3
67,3
56,9
37,4
36,5
34,8
35,8
529,0
Середньодобова температура повітря,0 С
1997
- 7,3
1,5
3,9
5,8
15,5
18,0
19,0
18,2
11,0
5,7
3,3
- 2,9
7,6
1998
- 1,1
0,1
0,8
11,4
14,2
19,5
23,0
18,4
14,2
8,0
- 2,6
- 6,8
8,0
1999
- 2,7
- 1,3
3,4
11,2
12,7
21,6
22,3
19,7
15,6
8,5
0,1
- 0,2
11,4
2000
- 4,1
- 0,1
1,9
12,4
14,8
17,7
19,2
20,1
1881-1985
- 5,7
-4,3
- 0, 1
7,6
14,4
17,5
19,5
18,2
13,7
7,6
1,5
- 2,9
7,3
2.3. Методи досліджень, схема польового досліду та методика
основних обліків та аналізів
Для удосконалення структури сільськогосподарських угідь в Черкаській області використовувався метод аналізу, який базувався на статистичних даних управління агропромислового комплексу Черкаської обласної державної адміністрації, а для удосконалення структури попередників озимої пшениці - метод експерименту. В схему короткотривалого польового досліду включено такі попередники озимої пшениці:
- чистий пар;
- вико-вівсяна су