Ви є тут

Врахування інженерно-геологічних умов при грошовій оцінці земель населених пунктів

Автор: 
Мельничук Олександр Юрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002859
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВРАХУВАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ ПРИ ГРОШОВІЙ ОЦІНЦІ
ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
В даному розділі нами зроблена спроба показати необхідність врахування більш
широкого переліку інженерно-геологічних факторів, дати їм єдину класифікаційну
характеристику та встановити динаміку грошової оцінки земель населених пунктів
на основі врахування розвитку геодинамічних процесів.
2.1. Вихідні положення
Споживча якість земельних ділянок у межах населених пунктів визначається
багатьма умовами, які через співвідношення попиту та пропозиції формують
ринкові ціни. Частина з них знайшла відображення у відповідних нормативних
документах [110 – 113, 132, 134, 138] і враховується при грошовій оцінці в
повній мірі, інші – недостатньо, що цілком природно на етапі формування
ринкової економіки. При подальшому вдосконаленні ринкових відносин кількість
факторів, що будуть братися до уваги і оцінюватися, зростатиме [171].
Серед усієї сукупності факторів, які формують вартість землі в населених
пунктах (особливо в містах), найбільш визначальними є інженерно-геологічні
умови. Проте, в чинних методиках грошової оцінки вони, на нашу думку,
враховуються недостатньо. В той же час Президент Міжнародної
інженерно-геологічної асоціації Квідо Заруба зазначає, що геологія повинна бути
відправним пунктом містобудування, тому що без знань геологічних умов району,
який підлягає забудові, раціональне планування виключене. Ця обставина тим
суттєвіша, що з плином часу під забудову відводяться все менш придатні ділянки,
і нехтування геологічними даними може нанести серйозні економічні збитки [76].
Згадаймо, скільки збитків в останні роки принесли людству (та й Україні) зсуви,
повені, землетруси, інші геодинамічні процеси та явища, які поміж природних
катаклізмів складають найчисельнішу групу і становлять найбільшу загрозу.
В сучасному природному середовищі протікає величезна кількість процесів та
явищ, які знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку. Наприклад, сила земного
тяжіння зумовлює фільтрацію дощової води, яка в залежності від середовища може
призвести до просадок, суфозійно-карстових явищ, заболочення, зсувів. Ці ж
явища можуть викликатись затопленням або підтопленням повінню чи паводком.
Зливові дощі збільшують об’єм фільтраційної води і при певних обставинах
загрожують підняттям рівня ґрунтових вод.
Такі складні та багатовекторні процеси, енергетичним джерелом яких є сили
природи, проявляються в складі геосистеми за природними законами. Поряд з
іншими до природних процесів та явищ відносяться і геологічні процеси. Сили, що
діють на нашій планеті, та наслідки їх дії вивчає динамічна геологія, тому
процеси і явища називають геодинамічними (ГДП). Вони поділяються на внутрішні –
ендогенні та зовнішні – екзогенні. Внутрішні процеси виникають під впливом дії
внутрішніх сил Землі на земну кору, а зовнішні є наслідком взаємодії земної
кори з атмосферою, гідросферою та біосферою [10, 63]. Геологічні процеси
проявляються у розвитку геологічних явищ. Співвідношення геологічних процесів і
явищ, основоположником якого був Ф.П. Саваренський, за [81] наведено в табл.
2.1.
В подібному причинно-наслідковому зв’язку розглядаються згадані геологічні
процеси та явища в [2, 5, 10, 21, 44, 63, 64]. Причому більшість з них є
взаємопов’язаними та взаємообумовленими. Тому підхід до їх розгляду повинен
бути комплексним, системним, з ранжуванням за значимістю для об’єкту оцінки –
земельної ділянки.
Слід зазначити, що частина геологічних процесів та явищ підпорядкована
географічній зональності: заболочення, водна ерозія, селі; частина є
азональними: паводки, зсуви, руйнування берегів річок, суфозійно-просадкові
явища тощо; інтразональними – абразія. Тому для кожного населеного пункту, і
навіть окремої земельної ділянки, буде властивий свій набір та ступінь прояву
геологічних процесів та явищ. Крім того, природні геологічні процеси, що
виникають під впливом різних природних факторів і їх поєднань, можуть
підсилюватись або викликатись людською діяльністю, яка найбільш багатогранно та
інтенсивно проявляється в населених пунктах.
Таблиця 2.1
Групи геологічних процесів і види явищ
Процеси
Явища
Діяльність поверхневих вод (морів, озер, водосховищ, рік і тимчасових потоків)
Підмив і руйнування берегів морів, озер і водосховищ
Підмив і руйнування берегів річок
Розмив схилів – яружно-балкові явища
Паводки на гірських річках
Селі
Діяльність поверхневих і підземних вод
Заболочення територій
Просадкові явища
Карст
Діяльність підземних вод
Пливуни
Суфозійні явища
Діяльність гравітаційних сил
Зсуви
Обвали
Діяльність вітру
Розвіювання та навіювання
Промерзання та відтавання гірських порід
Термокарст
Морозне здимання
Полій
Дія внутрішніх сил в гірських породах
Набухання
Усадка
Розущільнення
Дія внутрішніх сил Землі
Сейсмічні явища
Природний розвиток геологічних процесів та явищ властивий ПТК, в які не
втручалася людина. Територія населених пунктів призначена для різноманітного
будівництва – цивільного, промислового, рекреаційного тощо, тому природні
процеси тут трансформуються в природно-антропогенні, а геологічні – в
інженерно-геологічні (ІГП). Причому, природно – антропогенні процеси, як
правило, відзначаються більш високою інтенсивністю, багатовекторністю і
глибиною впливу на ПАГС [21, 40, 63, 64, 155, 158].
Інженерно-геологічні умови населених пунктів з вираженими ГДП, нестабільним
гідрогеологічними режимом та негативними геоморфологічними явищами, які
ускладнюють або обмежують містобудівне освоєння земель, і можуть привести до
розвитку надзвичайних ситуацій, вважатимемо складними.
Під ситуацією