РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення поставлених задач, з метою розробки методик внутрішнього прийому середньомінералізованих гідрокарбонатних натрієвих МВ вивчалась терапевтична ефективність курсового прийому МВ Поляна Квасова у 162 хворих з поєднаною патологією органів травлення та сечовиділення, що знаходились на лікуванні в санаторії "Сонячне Закарпаття", об'єднання "Закарпаткурорт" АТ "Укрпрофоздоровниця".
2.1. Загальні методи обстеження
Відбір хворих проводився у перший день перебування в санаторії методом пробного скринінг-тесту за допомогою універсальних індикаторних смужок "Lachema". Пацієнтам на руки видавалось по 6-8 смужок, для перевірки кислотності сечі при кожному сечовиділенні протягом доби. За зміною кольору смужки можна судити про рН сечі: зеленуватий - рН>7,0 , жовтий - рН<6,0. На наступний день хворі повідомляли результат. Одним з критеріїв розвитку патологічних змін в сечі є постійність її рН протягом доби у межах лужних або кислих показників. З такими результатами відбиралися хворі для більш детального обстеження. Загальна характеристика обстеженої групи хворих подана у таблиці 2.1.
Як видно з наведених даних, більшість хворих були працездатного віку, з коливаннями в межах від 16 до 65 років.
Табл. 2.1.
Загальна характеристика хворих з поєднаною гастроурологічною патологією
Показник
Стать
Середній вікТривалість захворювання, років
Фаза перебігу основного захворюванняЧ.Ж.1-56-910 і>н./ремремісіяКількість хворих976542,8 ( 1,242229862100Відсоток5842,025,913,660,538,361,7
За нозологічним складом основним захворюванням органів травлення був хронічний гастрит з підвищеною інтенсивністю шлункового кислотоутворення (гастрит типу В), а супутня урологічна патологія представлена переважно сечовим діатезом. Однак у деякої кількості хворих зустрічались також сечокам'яна хвороба і хронічний пієлонефрит (табл.2.2, 2.3). Більшість хворих поступили у фазі ремісії (див. табл.2.1, 2.3).
Табл. 2.2.
Характеристика хворих за основними і супутніми захворюваннями
Основний діагноз
п=162Супутній діагноз n =162
Загальний
%Хронічний пієлонефритСКХ з втор. пієлонефритомСечовий діатезХронічний холецистит8 (4,9%)8 (4,9%)10 (6,2%)16Виразкова хвороба 12-п.к.6 (3,7%)-14 (8,5%)12,25Хр. гастрит з норм., або знижен. кислот.
2 (1,2%)
6 (3,7%)
6 (3,7%)
8,6Хр. гастрит з підвищ. кислот.20 (12,4%)8 (4,9%)74 (45,8%)63,15Загальний %22,2513,564,25100% Табл.2.3.
Характеристика хворих за основними і супутніми захворюваннями, із врахуванням фази захворювання
Захворювання ВсьогоФаза захворюванняКіль-кість
%Ремісія Неповна ремісіяК-сть%К-сть%ОСНОВНІ:
Хронічний гастрит з підвищеною кислотністю
102
63,1
60
58,8
42
41,2Хронічний гастрит з нормальною або пониженою кислотністю
14
8,6
10
71,4
28,6Виразкова хвороба 12-палої кишки
20
12,3
14
70,0
30,0Хронічний некалькульозний холецистит
26
16,0
16
61,5
10
38,5СУПУТНІ:
Сечовий діатез
104
64,2
-Сечокам'яна хвороба з вторинним пієлонефритом
22
13,6
18
81,8
18,2
Хронічний пієлонефрит
36
22,2
30
83,3
16,7
Даний контингент хворих дає можливість більш повно і адекватно оцінити динаміку лікування в залежності від поєднання основного та супутнього захворювання.
Таким чином встановлено, що у хворих з найбільш поширеними захворюваннями органів травлення - хронічним гіперацидним гастритом та виразковою хворобою супутня патологія сечовидільної системи представлена переважно сечовими діатезами, рідше - хронічним пієлонефритом та у незначної кількості хворих зустрічається нефролітіаз. У хворих на хронічний гастрит з нормальною, або зниженою кислотністю шлунка супутня патологія сечовидільної системи більше представлена сечовими діатезами та нефролітіазом і менше - хронічним пієлонефритом. У хворих з патологією жовчовидільних шляхів приблизно з однаковою частотою зустрічаються сечові діатези, нефролітіаз та хронічний пієлонефрит.
Клінічне обстеження хворих проводилося за загальноприйнятими методами. За 24 денний курс лікування огляд пацієнтів проводився 6 разів, за 12-ти денний - 3 рази. Оцінювалася динаміка скарг, суб'єктивних та об'єктивних симптомів у процесі лікування.
Обов'язковим, інформативним, і в той же час найбільш простим методом, з якого починається обстеження хворого є загальний аналіз сечі, який грунтується на дослідженні фізичних властивостей сечі (колір, мутність та ін.), її хімічних властивостей (реакції, вмісту білка, глюкози та ін.) і мікроскопічному дослідженні осаду.
Мікроскопічне дослідження сечі дозволяє виявити неорганізований і організований осад. Неорганізований осад - це кристали розчинених у сечі речовин: сечової кислоти, уратів, фосфатів, оксалатів та інш. Організований осад включає еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини, циліндри, бактерії тощо. У здорової людини кількість елементів в осаді сечі не повинна перевищувати таких меж: еритроцити -0-2 в п/з, лейкоцити- 1-4 в п/з, не повинно бути циліндрів (крім поодиноких гіалінових), бактерій, кристалів солей [13, 86, 87].
Загальний аналіз сечі проводився тричі за 24 дні лікування : на 2й-4й, 11й-13й, 19й-21й дні лікування, та двічі при короткому курсі- 2й-3й і 11й-12й день. Хімічні властивості сечі (вміст білку, глюкози, уробіліну, білірубіну, нітратів) визначались за допомогою поліфункціональних індикаторних смужок "Nona Phan osmo"(Lahema). Мікроскопія осаду проводилась за загальноприйнятними методиками з допомогою мікроскопа МБИ-1 при 40-кратному збільшенні.
2.2. Методи обстеження кислотно-основного стану організму
З метою вивчення змін КОС організму під впливом лікування визначалася кислотність крові та сечі, а також стан буферних систем крові і сечі (ВЕ, ТКС).
Важливе значення для оцінки реакції внутрішнього середовища організму належить визначенню рН крові. Це один з надійних критеріїв КЛР, коли
- Київ+380960830922