Ви є тут

Застосування імуногенетичного та генетико-статистичного методів при прогнозуванні молочної продуктивності корів

Автор: 
Бондаренко Геннадій Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002993
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Вихідний матеріал та умови проведення дослідів

Експериментальна частина досліджень проведена у декілька етапів протягом 2000 - 2002 рр. на матеріалах гурту великої рогатої худоби ВАТ "Племінний завод "Більшовик" Ясинуватського району Донецької області, причому на одному з етапів використовувались дані племінного обліку по всьому поголів'ю корів господарства (502 гол.), яких було розподілено на такі групи за породністю:
1. Червона степова порода, голштинізована - 158 голів;
2. Українська червоно-ряба молочна порода - 69 голів;
3. Чорно-ряба молочна порода - 90 голів;
4. Голштинська порода - 113 голів;
5. Англерська порода, голштинізована - 72 голови.
ВАТ "Племінний завод "Більшовик" розташований у південній частині Ясинуватського району Донецької області, в 55 км від обласного центру. Основним виробничим спрямуванням господарської діяльності є вирощування та реалізація племінного молодняку великої рогатої худоби та свиней, виробництво та переробка молока.
При організації досліджень було враховано той факт, що розробка найбільш вірогідних методів прогнозування продуктивних якостей тварин можлива тільки за оптимальних та стабільних умов зовнішнього середовища, в першу чергу, факторів годівлі та утримання [ 12, 64, 191].
У господарстві приділяють велику увагу заготівлі високоякісних кормів у достатній кількості. З усієї площі с.-г. угідь (3092 га) понад 70% відведено під кормові культури. Дані по заготівлі кормів (за енергетичним рівнем поживності) у розрахунку на 1 умовну голову свідчать про те, що фактична кількість заготовлених кормів в кормових одиницях по усіх роках перевищує план (табл. 2.1) . Але це перевищення має неоднаковий ступінь по окремих видах кормів: найвищий рівень заготівлі (у %) по усіх роках належить грубим кормам, а найнижчим показником характеризується виконання плану заготівлі соковитих кормів.
Таблиця 2.1
Забезпеченість кормами на одну умовну голову у 1998 - 2000 роках
(за даними господарства)
Вид
корму1998 р.1999 р.2000 р.планфактпланфактпланфакткорм.
од., цпито-
ма ва-
га, %корм.
од., цу %
до
планукорм.
од., цпито-
ма ва-
га, %корм.
од., цу %
до
планукорм.
од., цпито-
ма ва-
га, %корм.
од., цу %
до
плануВсього
кормів
55
100
67
122
53
100
58
110
52
100
59,3
114в т.ч.:
грубі
8,3
15
14,1
170
8,0
15
11,4
142
7,8
15
11,9
152соко-виті16,02916,210115,42915,410015,12915,4102зелені13,82518,613513,32514,110613,02515,4118конц-корми16,93118,110716,33117,110516,13116,6103
Для того, щоб отримати уявлення стосовно збалансованості річної потреби кормів, тобто визначити ту частку фактично заготовлених кормів, яка відповідала б запланованій структурі середньорічного раціону, ми застосували методику В.С. Козира [76], в основу якої покладено "закон мінімуму", згідно з яким при визначенні збалансованої частини раціону вихідним показником стає найменший рівень (%) заготівлі одного з видів кормів у розрахунку на одну умовну голову. Незбалансовану частину раціону визначають шляхом віднімання від загальної кількості кожного виду заготовленого корму збалансованої частини цього корму та наступної суми залишків.
При проведенні розрахунків (табл. 2.2) у якості вихідного показника узято фактичний рівень заготівлі соковитих кормів. Згідно із запланованою структурою середньорічного раціону підраховано відповідну кількість інших видів кормів збалансованої частки річної потреби та визначено питому вагу збалансованої і незбалансованої частини по відношенню до планової і фактично заготовленої кількості кормів.
Таблиця 2.2
Визначення збалансованості річної потреби кормів на одну умовну голову
Вид
корму1998 р.1999 р.2000 р.збалансова-
на частинанезбаланс.
частиназбалансова-
на частинанезбаланс.
частиназбалансова-
на частинанезбаланс.
частинакорм.
од., цу % до
фактукорм.
од., цу % до
фактукорм.
од., цу % до
фактукорм.
од., цу % до
фактукорм.
од., цу % до
фактукорм.
од., цу % до
фактуВсього
кормів
55,9
83
11,1
17
53,1
92
4,9
53,1
90
6,2
10в т.ч.:
грубі
8,4
60
5,7
40
8,0
70
3,4
30
8,0
67
3,9
33соко-виті16,2100--15,4100--15,4100--зелені14,0754,62513,2940,9613,2862,214конц-корми17,3960,8416,5960,6416,5990,11
Отримані результати дають усі підстави зробити висновок, що щорічне перевиконання планів заготівлі кормів не повністю відповідає принципу збалансованості річного раціону.
Так, наприклад, із загальної кількості заготовлених у 2000 р. на одну умовну голову кормів (59,3 ц корм. од.) лише 53,1 ц є збалансованими згідно запланованої структури середньорічного раціону, що хоч і складає 102% до плану, проте становить лише 90% від загальної кількості фактично заготовлених кормів. Отже, керівникам і спеціалістам господарства слід ретельніше підходити до щорічного планування кормової бази.
Кормові раціони складаються щомісячно, виходячи із наявності кормів і середньодобових надоїв. Незважаючи на вищезазначені недоліки, у племзаводі підтримується стабільно високий рівень годівлі корів по періодах року (табл. 2.3). І хоча набір та кількість згодованих кормів неоднакові по роках, проте структури раціонів, рівень енергетичної і протеїнової поживності та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном змінюються у незначній мірі.
Велику увагу приділяється індивідуальній годівлі високонадійних корів (25-35 кг молока на добу). Вони отримують раціони, що містять близько 18 - 20 кг кормових одиниць та 1800 - 2000 г перетравного протеїну. Раціони для тільних корів складаються з таким розрахунком, щоб тварини впродовж сухостійного періоду (60 днів) отримали 500 кг кормових одиниць і 60 кг перетравного протеїну.
Добра годів