Ви є тут

Біологія та особливості культури рододендронів (Rhododendron L.) на Західному Поділлі.

Автор: 
Тимчишин Галина Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003061
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єктами досліджень були 84 види, 2 різновиди, 3 форми, 3 гібриди, 4 культивари сіянці та дорослі рослини 8-40 річного віку з колекції ботанічного саду (табл. 2.1, 2.2), які відносяться до різних систематичних груп і походять з численних природних ареалів. Ботанічні описи інтрудоцентів наведені за живими зразками з колекційних рослин ботанічного саду. Таксономічний склад колекції уточнювався з використанням літературних джерел [3, 10, 11, 12-15, 20, 39].
Для добору інродуцентів та наступного їх вивчення використано основні положення методів кліматичних аналогів Майра [90], методу агрокліматичних аналогів Г.Т.Селянинова [91], методу філогенетичних родових комплексів Ф.Н. Русанова [92].
Сезонний ритм розвитку проводили за методикою фенологічних спостережень в ботанічних садах СРСР [93]. Визначали фенологічні фази: розпускання бруньок, розпускання листків, визрівання листків, початок і закінчення росту пагонів, початок і закінчення цвітіння, осіннє забарвлення листків, дозрівання насіння, початок і закінчення листопаду. Тривалість вегетаційного періоду визначали за кількістю днів від початку розпускання бруньок до масового листопаду для листопадних рододендронів, для вічнозелених і напіввічнозелених видів - за кількістю днів від початку розпускання бруньок до переходу температури навколишнього середовища через поріг +5оС. Ступінь зимостійкості рослин визначали візуально, оцінювали за 7 - бальною шкалою [93] в модифікації І.Е.Ботяновського [2], поздовжню симетрію річних пагонів - за методикою Й.Берка і Б.Козія [94]. Довжину міжвузлів вимірювали у 20-25-кратній повторності за допомогою мікроскопа МБС-1.
Особливості розвитку генеративних органів рододендронів на початкових фазах органогенезу вивчали за класичною цитологічною методикою З.П.Паушевої [95]. Квіткові бруньки фіксували у суміші Карнуа (6:3:1), фарбування зрізів проводили гематоксиміном за Гейденгайном, зрізи виготовляли товщиною 5-7 мкм. Постійні препарати аналізували під мікроскопом МБИ-3. Пилок пророщували за методикою І.Н.Голубінського [96] у 1, 5, 10, 15 % розчинах сахарози і тих самих розчинах з додаванням 0,01 % розчину борної кислоти. Довжину пилкових трубок вимірювали окуляр-мікрометром. Початкові етапи органогенезу встановлювали за Ф.Куперман [97].
Форму листків та квіток визначали за Н.Davidian [12-15], суцвіть - за Ал.А.Федоровим та З.Т.Артюшенко [16]. Колір квіток та суцвіть встановлювали за шкалою О.С.Бондарцева [98] у період масового цвітіння. Рясність цвітіння оцінювали за 6-бальною шкалою, де 5 - цвітіння рясне, 0 - рослина не цвіте [99]. Посухостійкість в польових умовах оцінювали за шкалою С.С.Пятницького [100], де 5-балів рослини не реагують на посуху; 4 - рослини в посуху не терплять, але в денні години спостерігається деяка втрата тургору листків; 3 - у більшості листків спостерігається часткове пошкодження і втрата тургору; 2 - більшість листків і верхівки молодих пагонів повністю висихають; 1 - листки опали, але осьові органи зберігаються; 0 - рослини загинули повністю.
Якість насіння визначали за ГОСТ 13056.4-67, схожість насіння та його пророщування визначали та енергію проростання - за Ю.М. Дебринюк [101]. Рясність плодоношення, насіннєву продуктивність за "Методическими указаниями" [102], розміри плодів вимірювали штанген-циркулем, розміри насіння - під мікроскопом МБС-1. Насіннєве розмноження вивчали шляхом закладання лабораторних і польових дослідів за методичними розробками вітчизняних та зарубіжних вчених [2, 3, 19, 41, 46, 103-105]. Оцінку проростків здійснювали за методикою П. Веллингтона [106]. При цьому вивчали вплив температурного і світлового факторів, ґрунтових сумішей, агротехнічних заходів. Вегетативне розмноження живцями проводили з використанням методичних рекомендацій [41, 107-116].
Оцінку декоративності видів, різновидів, форм, культиварів рододендрона проводили за 100-бальною шкалою Я.Д.Комар-Темної [117]. Оцінку перспективності інтродукції рододендронів на Західному Поділлі встановлювали за даними візуальних спостережень [118].
Кислотність грунту визначали за допомогою індикатора кислотності "ИКП-Дельта". Статистичну обробку отриманих даних проводили за методикою Г.М.Зайцева, [119, 120].
Таблиця 2.1.
Розподіл за серіями видів роду Rhododendron L. в колекції Ботанічного саду Львівського національного університету ім.Івана Франка
(H.Davidian, 1982, 1989, 1992, 1995)
Назва серіїПідсеріїКількість видів у підсеріїКількість видів у під серії в колекціїГрупа Lepidote - ЛускатіCarolinianum-31Dauricum-84Ferrugineum-74LapponicumCuneatum11Laponicum11MaddeniiMaddenii81Micranthum-11Scabrifolium-72TriflorumTriflorum92Junnanense237Група Elepidote - Не лускатіArboreum-11
Закінчення таблиці 2.1.
Назва серіїПідсеріїКількість видів у підсеріїКількість видів у під серії в колекціїArgyrophyllum-212Auriculatum-11CampanulatumCampanulatum11Falconeri-151FortuneiCalophytum32Davidii54Fortunei166Orbiculate21Oreodoxa53Irriratum-261Lacteum-151NeriiflorumSanguineum351Ponticum-1911TalienseAdenogunum182ThomsoniiSouliei43Williamsianum11AzaleeaiCanadense64Luteum218Obtusum704Schlippenbachii102

Види, різновиди, форми, гібриди, культивариОбласть природного поширенняЗвідки отримані
матеріалиРік посадки в розсадникВік, роківВисота, мДіаметр крони, мКількість екземплярівГрупа Lepidote - Лускаті Series CarolianumRh. carolinianum Rehd.
р. каролінськийПівнічна Америка,Ботанічний сад Латвійського університету, насіння1986180,60,74Series DauricumRh. dauricum L.
р. даурськийСхідна АзіяАмурська НДС, насіння1986141,21,018**Rh. ledebourii Pojark.
р. ЛедебурівПівнічно-Східна АзіяНальчик, саджанці, насіння1960422,22,078Rh. mucronulatum Turcz.
р. гострокінцевийПівнічно-Східна АзіяБотанічний сад Латвійського уніве