Ви є тут

Участь епіфіза та моноамінів у регуляції функції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів.

Автор: 
Барчук Рената Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003117
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи дослідження
2.1. Об'єкт дослідження
Відповідно до мети та завдань дослідження експерименти проведені на 202 самцях курей (Gallus domesticus) кросу "Білорус-8" 2- та 3-місячного віку.
Такі вікові групи були обрані для того, щоб оцінити динаміку формування в онтогенезі птахів функціональних зв'язків між центральними та периферичними ланками НЕС та участь в цьому процесі епіфіза і його гормонів.
Важливою ознакою птахів 2-місячного віку є те, що в гонадах починається диференціювання сперматогенного епітелію і у складі сім'яних канальців з'являються сперматогонії, які починають рости та первинні сперматоцити. Птахи цього віку характеризуються чутливістю до факторів, що стимулюють репродуктивну систему, яка перебуває на межі дозрівання.
Пубертатний період у Gallus domesticus починається не раніше третього місяця життя [320, 321, 322]. Саме на таких птахах легко спостерігати за морфологічними змінами, які характеризують пригнічення або підвищення функціональної активності репродуктивної системи.
В дослідах використовували виключно самців, щоб виключити вплив статевих циклів, властивих самицям, на регуляторні взаємини між досліджуваними залозами.
З птахів 2-місячного віку було сформовано 9 серій досліду, в кожну з них війшло по 8 тварин.
Нейрофармакологічні препарати центральної дії розчиняли в 0,5 мл 0,9% розчину NaCl, та вводили тваринам перитонеально в терапевтичних дозах. Піддослідні птахи отримували ін'єкції протягом 10 діб, що передували настанню відповідного віку. Останні ін'єкції птахи отримували за 1 годину до декапітації.
Контрольну групу складали птахи, які одержували ін'єкції 0,5 мл ізотонічного (0,9%) розчину NaCl.
З птахів 3-місячного віку було сформовано 18 серій досліду, в кожну з них війшло по 6 - 8 тварин.
Тварини були розділені таким чином, що першу половину із них склали епіфізектомовані (у 5-денному віці) птахи, а другу - неепіфізектомовані. Серед епіфізектомованих птахів були сформовані експериментальні групи, в якіх піддослідні птахи протягом 10 діб, що передували забою, отримували мелатонін в різних дозах (5, 10 та 100 мкг/100г), причому одна половина із них препарат у зазначених дозах одержувала о 8-й годині, а друга- о 20-й годині.
Серед неепіфізектомованих птахів також виділяли серії з введенням мелатоніну в аналогічних дозах та у відповідний час доби. Крім того, до досліду входили групи, які одержували екзогенний тестостерон в дозах 1, 10 та 50 мкг на 100 г маси тіла та гонадектомовані у 5-денному віці птахи.
Контролем була група птахів, які отримували таблетки, що не містили в собі мелатоніну.
Птахів контрольних та піддослідних груп утримували в умовах одного віварію на стандартному раціоні при 16-годинному освітленні.
2.2. Характеристика використаних в дослідах препаратів
Тестостерон - (17?)-17-гідроксиандрост-4-ен-3-он, С19Н28О2, основний циркулюючий андроген. Вводили по 1, 10 та 50 мкг на 100г ваги тіла.
Мелатонін - N-ацетіл-5-метокситриптамін, похідний серотоніну, основний гормон епіфізу. Вводили у дозі 5, 10 та 100 мкг на 100г ваги тіла.
В експерименті використані нейрофармакологічні препарати центральної дії, які дозволяли стимулювати або пригнічувати АЕ, НАЕ, ДАЕ та СЕ системи мозку:
Мезатон (фенілефрин) - 1-(мета-оксифеніл)-2 метиламіноетанола гідрохлорид, активатор постсинаптичних ?1-адренорецепторів. Синтетичний аналог адреналіну, адреноміметик, що справляє прямий селективний стимулюючий вплив на центральні ?1-адренорецептори, а також непряму стимулюючу дію через активацію виділення НА в синаптичну щілину. Препарат вводили у дозі 100 мкг/100 г ваги тіла.
Празосин (піперазин) - гідрохлорид 1-(4-аміно-6,7-диметокси-хіназолил)-4-(2-фуроіл)-піперазин, ?1-адренолітик, що справляє постсинаптичну селективну ?1-адреноблокуючу дію. Вводили у дозі 25 мкг/100 г ваги тіла.
Клофелін (клонідін) - 2-2-(2,6-дихлорфеніламіно)-імідазоліна гідрохлорид, ?2-адреноміметик, який зменшує секрецiю норадреналiну шляхом затримки виділення катехоламiнiв з нервових закiнчень. Вводили у дозі 5 мкг/100 г ваги тіла.
Йохімбін - селективний блокатор постсинаптичних ?2-адренорецепторів. Вводили у дозі 20 мкг/100 г ваги тіла.
L-ДОФА (леводопа) - 3-(3-4-діоксифеніл)-L-аланін. Метаболічний попередник ДА, вводили по 4 мг на 100 г маси тіла, у складі препарату "Наком", де він перебуває разом з блокатором переферійного декарбоксилювання ароматичних амінокислот, який гальмує утворення на периферії ДА із L-ДОФА. Завдяки цьому, надходження L-ДОФА до мозку збільшується.
Галоперидол (галофен, сенорм) - 4-?4-(пара-хлорфеніл)-4-оксипиперидіно?-4-фторбутирофенон, центральний блокатор дофамінових D1, 2-рецепторів; конкурентний інгібітор дофаміну. Вводили у дозі 30 мкг/100 г ваги тіла.
Серотонін (5-гідрокситриптамін) - індоламін, один з нейромедіаторів ЦНС. Вводили в дозі 30 мкг на 100 г ваги тіла.
Перитол (ципрогептадин) - антигістамінний препарат, має властивість блокувати серотонінові рецептори. Препарат вводили по 50 мкг на 100 г ваги тіла.
Відомості про фармакологічні властивості використаних препаратів наведені на підставі даних, джерелами яких є численні довідники з нейрофармакології [323-328] і матеріали попередніх експериментальних досліджень [320, 329-331].
2.3. Методи дослідження
ГІСТОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ
Для морфологічних досліджень гіпоталамічні ділянки мозку, гіпофізи, епіфізи та сім'яники, птахів обробляли за традиційними гістологічними методиками після виготовлення парафінових зрізів.
Отриманий матеріал фіксували в рідині Буена (7 діб), піддавали зневодненню у розчинах етилового спирту зростаючих концентрацій (70%, 80%, 90%, 96% - по 1 добі), просвітленню у діоксані (0,5-2 год.) та бензолі (1 год.), просочуванню сумішшю парафіну з бензолом (1:1) (до 2 год. при температурі +37оС) та чистим парафіном (2 год. при температурі +56оС), після чого заливали у чистий розплавлений парафін (при температурі +56оС).
Фронтальні серійні парафін