Ви є тут

Адаптація підприємств бавовняної галузі до ринкових умов

Автор: 
Бобриньова Алена Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003174
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПОСИЛЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ - СТРАТЕГІЧНА ВИГОДА АДАПТАЦІЇ БАВОВНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ДО РИНКОВИХ УМОВ
2.1. Диференціювання продукції через управління використанням капіталу
В діяльності суб'єктів господарювання управління використанням капіталу стоїть на одному з перших місць. Відомо дві сфери використання капіталу: операційна та інвестиційна. Перша сфера вважається найбільш важливою, бо саме у операційному процесі можливо підвищити операційний прибуток від реалізації продукції; підняти рівень рентабельності використаного власного капіталу. За визначенням І. Бланка, капіталом називається запас економічних благ у формі грошових коштів і реальних капітальних товарів, накопичений шляхом збереження, який застосовується власником у економічному процесі як фактор виробництва або інвестиційний ресурс з ціллю отримання прибутків [79, 80].
Капітал, як економічний ресурс, здатен нарощувати додану вартість. Кожний цикл кругообігу капіталу генерує додаткову суму прибутку. Ефективність використання капіталу підприємства тісно пов'язана з функціонуванням окремих видів ринків, але великий вплив на неї справляють внутрішні параметри операційного процесу (технологічні, організаційні, товарні зміни). Як "фактор виробництва" капітал виконує роль виробничого ресурсу, який повинен позитивно впливати на результати виробництва, і має низку економічних характеристик:
- в процесі виробництва капітал використовується у комплексі з іншими виробничими ресурсами (трудовими, природними);
- праця та земля виступають як первинні виробничі ресурси, а капітал є залежним від них "фактором виробництва";
- виробничі ресурси характеризуються продуктивністю, на яку згідно з економічною теорією діє "закон спадної віддачі";
- у процесі виробництва товарів усі виробничі ресурси взаємодіють у визначеній пропорції, яку можна оптимізувати використовуючи теорію "виробничої функції". Різне кількісне сполучення факторів виробництва може зробити товар як капіталомістким так і працемістким.
Останнє визначення капіталу є дуже цінним, бо може використовуватись в задачах операційного менеджменту. Функціонуючи у виробничій сфері, капітал знаходиться у постійному русі. Капітал має стадії кругообігу, змінює свою конкретну форму і має різну інтенсивність руху. Одна частка виробничого капіталу у формі засобів праці функціонує на протязі довгого часу, а друга його частка використовується у виробничому процесі одноразово у вигляді предметів праці. Згідно з цією характеристикою прийнято першу частину капіталу називати основним капіталом, другу - обіговим капіталом. Це пов'язано не тільки з характером кругообігу, але ще і зі способом перенесення його вартості на вироблений продукт. Основний виробничий капітал в процесі кругообігу проходить три стадії, які можна назвати фінансовими, тому що міняється його форма (від грошової до товарної, а далі знов до грошової у вигляді амортизаційного фонду). Накопичення амортизаційного фонду дає можливість вкладати кошти на придбання нових елементів основного капіталу. Обіговий виробничий капітал в процесі свого кругообігу проходить чотири стадії, згідно з яким спочатку грошова форма авансується у виробничі запаси у вигляді сировини, матеріалів, напівфабрикатів, далі обіговий виробничий капітал переносить свою вартість на вироблену продукцію і перетворюється у товарну форму виробничого обігового капіталу - у незавершене виробництво. Потім, виходячи зі сфери виробництва обіговий капітал знаходиться у формі готових товарів, які поступили до споживача, але мають вигляд "дебіторської заборгованості" і тільки на четвертій стадії обіговий капітал перетворюється на форму "грошей на рахунку підприємства". Таким чином, довготривалість одного обігу капіталу характеризується періодом часу, на протязі якого відбувається повний цикл кругообігу. З точки зору ефективного використання капіталу, кругообіг повинен зменшуватись за рахунок:
- оптимального співвідношення основного та обігового капіталу;
- підвищення активної частини основного капіталу;
- скорочення довготривалості виробничого (операційного) циклу та ін.
Як було вже визначено, по особливостях функціонування в процесі кругообігу капітал може міняти свою форму (грошова, виробнича, товарна), змінюватися у часі (довгостроковий, короткостроковий), мати різні організаційно-правові форми (акціонерний, пайовий, приватний), мати різне призначення у виробничому процесі (основний, обіговий). Усі ці характеристики дозволяють всебічно розглядати діяльність підприємства з метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління використанням капіталу. Високий динамізм факторів зовнішнього середовища змінює у часі внутрішні умови функціонування підприємства, тому кожне управлінське рішення у сфері використання капіталу, вибору напрямів і форм його застосування у різних видах діяльності підприємства повинні ураховувати альтернативні можливості (варіанти рішення).
При наявності декількох альтернативних варіантів рішення їх вибір повинен обґрунтовуватися за допомогою системи критеріїв, які встановлюються самим підприємством. Якими б ефективними не були управлінські рішення щодо операційного використання капіталу, вони повинні відповідати місії підприємства та її стратегічним напрямам розвитку. Ефективність кожного управлінського рішення залежить також від його інформаційного забезпечення, яким є система економічних показників. Ця система у сучасних умовах нараховує декілька основних груп показників:
- показники макроекономічного розвитку і показники галузевого розвитку формують джерела зовнішньої інформації;
- показники використання капіталу по підприємствах у цілому та по рівнях окремих структурних підрозділів формують джерела внутрішньої інформації.
Показники використання капіталу по підприємствах мають загальний характер, формуються на основі фінансових звітів, мають низьку періодичність (один раз у квартал або на рік), є переважно вартісними показниками. Вони не виявляють впливу технологічних змін, асортиментної політики, інфляції, а зобра