Вы здесь

Наукове обґрунтування системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Автор: 
Терещенко Лариса Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003314
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Програмно-методичне забезпечення дослідження
Робота є комплексним соціально-гігієнічним дослідженням, де основним було обрано принцип системного підходу до проблеми. Як відомо, система - це сукупність складових елементів, які взаємодіють між собою та навколишнім середовищем і об'єднані спільними законами функціонування. Принцип системного підходу представляє собою спосіб пізнання системи, який складається із описання, аналізу та синтезу, дослідження організаційних зв'язків і відносин [27, 172]. Внаслідок системного дослідження може бути проведена реорганізація реально існуючої або сконструйована принципово нова система.
З позиції системного підходу Е.Н. Шиган рекомендує представляти об'єкт не тільки як складну систему, а і як складову частину (підсистему) іншої системи, яка взаємодіє з різними зовнішніми системами [171-173]. З позиції системного підходу ми припустили, що, якщо, не дивлячись на усі прийняті у системі охорони здоров'я заходи, немає значного прогресу у вирішенні конкретної соціально-гігієнічної проблеми (у даному випадку - нейтралізація негативного впливу на стан здоров'я населення факторів Чорнобильської катастрофи), то ця проблема є міжгалузевою, і її розв'язання, у значній мірі, залежить від наступності і спадкоємності у діяльності різних служб.
Методологія системного аналізу включає визначення концепції, має свій понятійний апарат, методи і етапи аналізу та синтезу системи. Для неї характерно послідовний, логічно обґрунтований підхід до розв'язання проблем, використання різноманітних методів на різних етапах дослідження.
Базою дослідження була обрана Дніпропетровська область, яка має найбільш розвинену металургійну промисловість та є типовою серед промислових регіонів по ресурсному і медичному забезпеченню осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Період дослідження охоплював 1992 - 2001 роки. Чисельність населення, яке потерпіло від аварії на ЧАЕС, що мешкає у Дніпропетровській області і знаходиться на медичному обліку в обласному реєстрі, становить 23 997 осіб, з них особи I групи первинного обліку складають 14 446, II групи - 1 462; III групи - 1 817; IV групи - 6 272 (станом на 01.01.2002). Відсоток УЛНА складає 9,9% від учасників ліквідації наслідків аварії, що мешкають на всій території України.
Розподіл потерпілих за групами первинного обліку здійснюється згідно наказу МОЗ СРСР № 640-ДСП від 07.05.1987 р. "О дополнительных мерах и организации работы по завершению составления Всесоюзного распределительного регистра на лиц, подвергшихся радиации в связи с аварией на ЧАЭС". Групи первинного обліку формуються таким чином:
І група - особи, які брали участь у роботах по ліквідації аварії або її наслідків у контрольній зоні;
ІІ група - особи, які підлягають виведенню (евакуації) або самостійно покинули зони аварії;
ІІІ група - особи, які проживають в зонах спостереження, встановлених у директивному порядку, або проживали там після аварії, перебували там на диспансерному спостереженні, а потім переїхали в іншу місцевість;
ІV група - діти, які народились від осіб, віднесених до І - ІІІ груп спостереження.
Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 04.10.1996р. № 1218 головним спеціалізованим медичним закладом на території Дніпропетровської області, що постійно надає медичну допомогу постраждалому населенню, визначена обласна клінічна лікарня ім. Мечникова. У квітні 1997 року на базі лікарні було відкрито спеціалізоване відділення для потерпілих від аварії на ЧАЕС.
Організаційна структура медико - санітарної допомоги потерпілому населенню області включає амбулаторну допомогу, диспансерний нагляд, первинну стаціонарну допомогу в центральній районній лікарні та центральній міській лікарні за місцем проживання, консультативну і стаціонарну допомогу в обласній лікарні та в обласних спеціалізованих центра, реабілітаційне лікування та всі існуючі види оздоровлення, у тому числі і санаторно - курортне. Крім обласної лікарні, реабілітаційні відділення на 30 ліжок функціонують у межах Дніпропетровської області на базі 3 ї міської лікарні м. Кривого Рогу та 5 ї міської лікарні м. Дніпродзержинська. Для вирішення завдань, які покладено на спеціалізовані медичні заклади, область була розподілена на 2 зони: Дніпропетровську та Криворізьку - з відповідними медичними центрами. На районному рівні створені кабінети диспансеризації, виділені відповідальні лікарі за медичне обслуговування постраждалого населення. На місцевому рівні проводиться первинна реєстрація, заповнюється необхідна документація, складається план та обсяги обстежень, ведеться облікова та звітна статистична документація.
У дослідженні використовувався вибірковий метод, розрахунок вибірки був проведений за формулою Фішера [26]. У всіх випадках вибіркова сукупність мала репрезентативне число спостережень. Вірогідність вибірки підтверджувалась критерієм Стьюдента, у всіх випадках tрозр. > tтабл..
Програма дослідження включала 4 самостійних підпрограми, які разом з тим взаємо обумовлювали одна одну та інтегрувалися між собою. Розробка кожної підпрограми мала свою специфіку і відрізнялась як переліком вивчених документів, об'ємом спостереження, так і способами спостереження, методиками дослідження. Метод системного аналізу дозволив нам на етапах дослідження вивчити стан здоров'я, диспансеризації та існуючу ситуацію з питань медико-соціальної та професійної реабілітації осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до поставленої мети та завдань, дослідження виконувалось в кількох напрямках. Шляхи та способи досягнення мети та виконання завдань відображені на рис. 2.1.

Мета дослідженняЗміст досліджуваних питаньВивчені документиМетоди відборуСпособи спостереженняОб'єм спостереження
Перший етап дослідження торкався обґрунтування напрямку, обсягу і методів дослідження для вивчення стану здоров'я, повноти та ефективності медичного забезпечення дорослого постраждалого населення області; один