Вы здесь

Стереотипи породження та сприймання журналістського твору (на матеріалі газетних текстів)

Автор: 
Завгородня Лариса Віталіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003485
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. СТЕРЕОТИПНІ ЗАСОБИ ПОРОДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ТВОРУ
2.1. Автоматизація і стандартизація - невід'ємні якості мови газети
Динаміка соціальних процесів супроводжується ускладненням функції засобів масової комунікації, серед яких пресі з погляду аналітичності, об'єктивності, дієвості виступів надають вагомого значення. Преса виступає індикатором соціальних змін, що відбуваються в суспільстві [224, 96].
Публіцистика завжди порушує й утверджує важливі соціальні проблеми робить їх предметом всенародної уваги. Таким чином, комунікативно-громадська функція публіцистики є її визначальною ознакою. З огляду на цю ознаку надзвичайно важливо домогтися поєднання логічності викладу з бездоганністю мовного оформлення журналістського твору, оскільки важливі не лише проголошувані ідеї, думки, погляди, а й способи їх донесення до читача.
Мова преси постійно розвивається. Вона становить лінгвістичний інтерес із погляду вивчення нових процесів, що відбуваються на її різних рівнях. Дуже характерним для мови газети є широке розповсюдження нових тенденцій, що свідчить насамперед про соціально-комунікативний характер використання мовних засобів у газеті. Г.Я.Солганик уважає, що розвиток мови газети, як і мовлення взагалі, визначається взаємопротилежними тенденціями: 1) тенденцією до стереотипізації мовлення, до вироблення фонду усталених висловів (мовних стереотипів); 2) тенденцією до подолання мовних стереотипів, які втратили стилістичну інформативність і перетворилися на штампи [243, 47].
Стереотипізована лексика, на думку Л.В. Щерби, є "пакувальним матеріалом", що сприяє ефективності комунікації в процесі мовної діяльності. Аналогічної точки зору дотримувався і В.В.Виноградов. Порівняємо два такі висловлювання: 1) "Літературна мова часто змушує нас відливати наші думки у форми, нею заздалегідь заготовлені" [317, 113] і 2) "У системі сучасної літературної мови слова у більшості випадків функціонують не як довільно і несподівано поєднані компоненти, а займають сталі місця у традиційних формулах. Більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше" [38, 121]. На думку Г.Клауса, основою для добору стандартизованої лексики повинні бути лінгвосоціологічні і лінгвопсихологічні дослідження. Він зазначає: "Будучи корисними, мовні стереотипи досить часто одержують у нас великий авторитет і зберігають його нерідко навіть тоді, коли умови, за яких вони були корисними, змінилися" [103, 164].
Докладний аналіз проблеми стереотипізації здійснює В.Г.Костомаров. Аналізуючи погляди своїх попередників на цю проблему, він дає інтерпретацію негативних і позитивних властивостей стереотипів у газетних текстах: "Об'єктивний аналіз показує, що автоматизація і стандартизація засобів вираження - невід'ємна і доцільна якість газетної мови, що сама по собі ніякої шкоди їй не завдає. Цей самий аналіз показує, що в результаті гіперхарактеризації цієї якості... спостерігаються справді негативні процеси серійної уніфікації. З останніми, безумовно, можна і треба боротися, але для цього їх необхідно строго відмежувати від перших" [122, 6]. З цією метою В.Г.Костомаров розмежовує поняття "штамп" і "мовний стандарт" на емоційно-конотативному рівні. Мовний стандарт розуміється як позитивний елемент стандартизації, як екстралінгвально зумовлений базовий елемент комунікації в межах того чи іншого етносу.
Про позитивну роль стандартизованих газетних одиниць писав і Г.О.Винокур, зводячи, як правило, процес стереотипізації до процесів термінологізації і фразеологізації: "Найбільш уживані слова з газетного лексикону - вже не слова, а свого роду терміни. Іншими словами, словник газети завжди має характер фразеології, тобто суми фіксованих умовних формул про заздалегідь відоме з точно встановленим, механізованим значенням [40, 182-183]. Розглядаючи ідею стандартизації мови газети як продуктивну, Г.О. Винокур відзначав поступову дисфункцію стандарту, що, на його думку, приводило лише до заміни застарілого кліше новим. "Штампованість" і "механічність" синтаксису він уважав необхідним явищем для того, щоб газета могла правильно виконати свою культурну функцію [40, 194-195]. Виникнення дисфункціональних властивостей у стереотипів він пояснював культурним рівнем журналістів.
В.Г.Костомаров критикує погляди Г.О.Винокура, вказуючи на його дещо односторонній підхід до функціонального боку газетної мови. Аналіз стереотипу в мові газети лише за властивостями відтворювання й інформаційного потенціалу не дає можливості пояснити естетико-значеннєвий ефект стереотипу як засобу психосоціального впливу. Тому твердження Г.О.Винокура про те, що специфічною особливістю газетного мовлення є саме "переважаюча установка на суто повідомлення, на інформацію як таку" [40, 229], видається непереконливим.
Погляди Г.О.Винокура на роль стереотипів критикували й інші вчені. Зокрема, Г.Я.Солганик писав: "Навряд чи можна говорити про стандартизованість газетної мови в цілому. Мова газети - складне і неоднорідне з лінгвістичної точки зору явище, яке характеризується певними ознаками" [243, 6].
Говорячи про позитивні характеристики стереотипів, В.Г.Костомаров указує на ефективність когнітивного чинника стереотипізації як вияву накопиченого людством колективного досвіду. Він пише: "Людський мозок не справлявся б у рамках відведеного часу і з частиною того, що ним самим породжено, якби не було уніфікованих стандартів, упорядкування в результаті класифікації і добору [122, 77]. У повсякденному мовленні людина найчастіше користується готовими відтвореними мовними формами, що є автоматичною реакцією на вербальну поведінку співрозмовника. Ступінь автоматичності й оптимальності набору розумових і вербальних реакцій залежить від соціального досвіду особистості [122, 79].
Сфера застосування стереотипів різко зменшується, коли мовна діяльність індивіда виходить за межі повсякденного в площину творчого. У цьому випадку використання загальновживаної лексики спричиняє негативний ефект і веде до переоцінки цінностей.
Доцільно розмежовува