РОЗДІЛ 2. Матеріал і методика досліджень
Матеріалом досліджень були конематки української та чистокровної верхових порід Деркульського, Дніпропетровського, Лозівського і Олександрійського кінних заводів загальним обсягом 253 голови (152 українських та 101 чистокровна). Вивчено і оцінено походження, екстер'єр, дані бонітування кобил та результати їх плодової діяльності у період з 1979 по 1997 роки.
Аналіз селекційно-племінної роботи з породами було проведено шляхом вивчення рівня репродуктивних якостей конематок популяції за схемою (рис. 2.1). До уваги брались дані про кількість спарованих кобил з урахуванням їх заводської, породної, лінійної належності, а також року відтворення (1979...1997 рр.). Розраховано показники запліднюваності кобил, виходу ділового приплоду1, а також показники порушення відтворної діяльності: аборти, прохолости, мертвонародження, слабонародження2. У спеціальній літературі прийнято розраховувати вихід приплоду у відсотках до кількості запліднених маток [41, 150], що на наш погляд, відображає лише індекс виношуваності плода і не дає уявлення про справжню репродуктивну здатність всього маточного поголів'я, придатного до відтворення. Тому видалось доцільним розрахувати всі вказані показники у відсотках до кількості спарованих кобил, тобто до кількості плодових років.
Динаміку терміну жеребності і сервіс-періоду вивчали за даними тривалості плодоношення і часу між вижеребкою та заплідненням в днях для кожної конематки з урахуванням їх заводської, породної належності,
___________________________________________
Примітки:
1 - здоровий повноцінний молодняк;
2 - вірогідність виживання або повноцінного формування такого при-
плоду при ретельному догляді і лікуванні невисока
Рис. 2.1. Схема досліджень
року відтворення і віку кобил. Усі конематки були розподілені на три вікові категорії: до "молодих" віднесли кобил у віці 4...6 років (на момент народження лошати), до "дорослих" - кобил у віці 7...14 років, до "старих" - таких, що досягли віку 15 років і старших (найстаріша кобила популяції принесла лоша у віці 22 років). Переважна більшість кобил вибірки (крім тих, що народились після 1982 року, а також вибракуваних, проданих тощо) протягом своєї заводської кар'єри пройшла через кожну з цих вікових категорій. Результати дослідження оброблено біометрично.
Для виявлення ступеню впливу заводської та породної належності на плодючість конематок, сформовано 4 групи кобил, що належать до 2 кінних заводів, в кожному з яких розводять коней обох порід: Деркульського та Дніпропетровського. В межах кожного заводу згруповано по 15 голів кобил кожної породи. Методом двофакторного дисперсійного аналізу [48, 49, 124] виявляли вплив фактору породи, заводської належності та спільний вплив обох факторів на відтворну здатність конематок.
Тим же методом визначено вплив фактора віку тварин у межах двох порід на їх відтворну здатність. Було сформовано 6 груп кобил по 10 голів у групі. Тварин поділили за породною ознакою, а в межах порід - за віком на категорії, аналогічні до вищевказаних.
Чистокровна порода по відношенню до української верхової є однією з вихідних і до того ж поліпшуючою породою. Тому виявляли вплив частки крові за чистокровною породою на відтворну здатність українських маток методом однофакторного дисперсійного аналізу. Було сформовано 4 групи тварин по 7 голів у кожній. До першої групи увійшли чистопородні українські конематки: у них частка крові за чистокровною породою (як за однією з вихідних порід) не перевищує 1/16, до другої групи - українські конематки з 1/4 часткою крові чистокровної породи, до третьої групи - напівкровні і до четвертої групи - 3/4-кровні за чистокровною породою. Частки крові визначались згідно родоводу кожної тварини.
Для уточнення умов заводської діяльності кобил популяції визначали фертильність жеребців-плідників, використаних на них. При вивченні племінної документації встановлено, що конематки української верхової породи (рис.2.3) парувались з плідниками цієї ж породи (рис.2.2), а також двох вихідних порід: тракененської і чистокровної. Конематки чистокровної породи (рис.2.5) парувались лише з плідниками своєї породи (рис. 2.4). Згідно даних племінної документації, про плідників зафіксовано відомості: роки використання, кількість спарованих з ними кобил, кількість та відсоток успішних парувань (запліднених кобил), а також кількість та відсоток благополучних вижереблень з урахуванням породної та лінійної належності жеребців, яку визначено за допомогою ДПК [53...59] та Каталогу жеребців-плідників чистокровної верхової породи [86]. Надалі були розраховані рівняння регресії [48, 49] з метою виявлення залежності відсотку повноцінного приплоду у кобил (y) від запліднюючої здатності жеребців (x) у трьох варіантах:
- парної лінійної регресії :
(2.1)
- логарифмічної регресії :
(2.2)
- ступеневої залежності :
(2.3)
Індекс фертильності плідників визначено за методикою В.П.Коваленко:
(2.4),
де Іф - індекс фертильності плідників; Хmax - максимальна кількість запліднених жеребцем кобил за один парувальний сезон протягом усього часу племінного використання (у відсотках до спарованих з ним), Хmin - мінімальна кількість запліднених кобил за одну парувальну кампанію, - середня з