РОЗДІЛ 2
Методика і матеріали досліджень
Експериментальні роботи проводилися в період 1998 - 2000 р.р. на племптахофабриці ЗАТ "Чорнобаївське" Білозерського району, та кафедрі генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету.
Матеріалом досліджень були різновікові двопородні помісні гуси (рейнські x кубанські). Створення дослідного гібриду здійснювалося на базі племптахофабрики ЗАТ "Чорнобаївське" на початку дев'яностих років. Вихідні породи були завезені з Краснодарської птахофабрики і племптахофабрики в Одесі в березні 1987 року, і спочатку відтворювалися при чистопородному розведенні. В подальшому в господарстві здійснено перехід на розведення "в собі" особин створеної синтетичної популяції.
За даними господарства гуси даного гібрида забезпечують несучість на рівні 45-48 шт. яєць за сезон; живу масу гусенят в віці 90 днів 3,2-3,5 кг. Використання як материнської форми гусей кубанської породи сприяло підвищенню відтворних якостей двопородного гібриду. Так заплідненість яєць становила 73.7%, виводимість яєць 84,9%, вихід гусенят 65,1%.
Основною метою досліджень було створення нового методу відбору гусей, спрямованого на підвищення перо-пухової продуктивності і відтворних якостей. Для досягнення поставленої мети, всебічно вивчався вплив типологічних особливостей та інтер'єрних показників товарних гібридів на їх продуктивність, проводився пошук закономірностей зв'язку екстер'єрних і інтер'єрних особливостей птахів у дослідних груп.
Обсяги експериментальних робіт і етапи їх виконання представлені у табл. 2.1, схема досліду - у рис. 2.1.
Таблиця 2.1
Етапи та обсяги експериментальних досліджень
Етапи дослідженьТехнологічна операціяКількість в дослідних групах, гол.Кількість групЗагальна кількість вибірки, гол.ІМічення після народження, розподіл за статю2503750ІІКонтрольні зважування і виміри у віці 30 дібМ? 132
М? 166
М+ 1723470ІІІПоточні зважування у віці 60, 90, 180 днів1003300ІVОбскубування - перший рік використання
(кінець травня - липень)
50
150
VОбскубування - другий рік використання
(кінець серпня - вересень)503150VІВідтворні якості гусей, інкубація яєць469 -540 94558 Основною умовою до визначення мірних показників була простота вимірювання, доступність та легкість застосування методу безпосередньо на фермі у птахівничих приміщеннях. Вимірювання могло здійснюватися широко розповсюдженими приладами для будь-якого господарства, робота з якими не вимагає значних витрат часу, праці та високої кваліфікації виконавців, наприклад: мірна стрічка, штангенциркуль, індексометр.
Рис. 2.1- Схема дослідження
Для порівняльної оцінки продуктивних якостей гібрида були використані нормативні показники вихідних порід і стандарти на продуктивність гібрида.
Це дозволило проаналізувати досягнутий селекційний ефект.
Для комплексного дослідження продуктивних якостей дослідного матеріалу контролювали наступні показники:
1. Відтворні якості - заплідненість, виводимість яєць, вихід молодняку, та відсоток гусенят вилуплених пізніше нормативного строку інкубації, статева зрілість, збереженість молодняку.
2. Морфологічні якості яєць - маса, індекс форми, якість шкаралупи. Оцінка якості яєць проводилося на виборці по 60 шт. в кожну групу (середня кількість яєць в інкубаційному лотку). Досліджено інкубаційні якості 9 груп яєць. Проведено 7 закладок яєць на інкубацію на протязі всього продуктивного періоду яйцекладки з урахуванням вище зазначених мірних показників.
3. Ріст і розвиток - жива маса гусенят у віці 1, 30, 60, 90, 180 діб та жива маса дорослих гусей 365 та 400 діб, кг. Інтенсивність формування, рівномірності і напруги росту.
4. Продуктивні якості - статева зрілість, вік досягнення товарної маси, збереженість молодняку, м'ясні якості гусей, вихід перо-пухової сировини і її компоненти.
5. Лінійні показники дорослої птиці - довжину киля, плесни, обвід грудей. Використовували терези ВЛТК - 500 для зважування яєць, добових гусенят перо-пухової сировини, співвідношення малого діаметру яйця до великого визначали індексометром ІМ - 1 [154].
Дослідження показників яєчної продуктивності, якості яєць проводилися на поголів'ї, яке було відібране на початку випробовувань.
Годівля птиці проводилася згідно норм рекомендованих ВНДТІП [130]. Кормо-суміші для молодняку мали вміст поживних речовин в 100г 260-280 кКал (1,088-1,172 МДж) обмінної енергії, 18-20г сирого протеїну; дорослого поголів'я 240-250 кКал (1,046-1,066 МДж) обмінної енергії, 14-15 г сирого протеїну. Структура раціону (%): зернові - 70, корми тваринного походження - 3-5,зелені і соковиті корми - 23-25, мінеральні - 4.
В таблиці 2.2 наведені показники продуктивності і репродуктивних якостей вихідних порід рейнської і кубанської, та гібриду, який був створений на їхній основі. Дані отримані під час апробації даного гібриду на племптахофабриці ЗАТ "Чорнобаївський" Білозерського району вченими Херсонського державного аграрного університету.
На вирощування висаджувався розподілений у добовому віці по модальним класам молодняк, мінімальну кількість якого для участі в дослідних групах визначали за методикою, запропонованою Коваленком В.П.[99].
Щільність посадки у всіх вікових групах знаходилося в межах норм технологічного проектування [13, 12].
Молодняк всіх груп знаходився в аналогічних умовах утримання від 1 до 4 тижнів - 8 гол/м2 з фронтом годівлі-3см; дорослі гуси (продуктивне поголів'я) також утримувалися у відповідних умовах з щільністю посадки 1-1,5 гол/м2 і фронтом годівлі - 15 см.
Таблиця 2.2
Дані з продуктивності вихідних пор